про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
19 травня 2022 р. № 400/2730/22
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з
адміністративним позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:стягнення коштів у сумі 285 706,19 грн,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача 285 706,19 грн, з яких 40 817,87 грн - компенсація суми податку з доходів фізичних осіб з раніше нарахованої та виплаченої частини середнього заробітку у сумі 226 765,95 грн, 207 051,50 грн - недонарахована та невиплачена частина середнього заробітку, 37 836,82 грн - компенсація суми податку з доходів фізичних осіб з недонарахованої та невиплаченої частини середнього заробітку у сумі 210 204,57 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач, виконуючи рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі № 400/3865/20, нарахував та виплатив позивачу середній заробіток у меншому розмірі, ніж належало, та протиправно не компенсував позивачу утриманий з виплаченої суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Зокрема, позивач зазначає, що на виконання зазначеного вище рішення суду відповідач нарахував йому середній заробіток у сумі 226 765,95 грн, тоді як, за розрахунком позивача, до нарахування та виплати підлягало 436 970,52 грн. При цьому позивач повідомляє, що відповідач утримав із нарахованої йому суми податок на доходи фізичних осіб в сумі 40 817,87 грн та військовий збір у сумі 3 401,49 грн і не компенсував ці суми позивачу.
Розглядаючи можливість відкриття провадження в адміністративній справі, суд урахував наявність рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі № 400/3865/20 та керувався правової позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.01.2022 у справі № 400/822/20.
Зокрема, рішенням від 10.03.2021 у справі № 400/3865/20 Миколаївський окружний адміністративний суд зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час затримки сплати належних позивачу сум по день фактичного розрахунку.
Позивач не погоджується із сумою середнього заробітку, нарахованого та виплаченого йому відповідачем на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі № 400/3865/20. Позивач не згоден як із нарахованою йому сумою, так і з утриманням з неї податку на доходи фізичних осіб та військового збору (без компенсації цих сум позивачу) - тобто з діями, вчиненими відповідачем на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі № 400/3865/20.
Відповідно до вимог частин другої, четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вимог частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
У постановах від 17.04.2019 (справа №355/1648/15-а), від 12.05.2020 (справа №815/2252/16), від 16.12.2021 (справа №170/167/17) Верховний Суд дійшов висновку, що «…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень».
Рішенням від 10.03.2021 у справі № 400/3865/20 Миколаївський окружний адміністративний суд зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток (середнє грошове забезпечення) за час затримки сплати належних позивачу сум по день фактичного розрахунку.
Вважаючи, що відповідач на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі № 400/3865/20 неналежно нарахував та виплатив позивачу середній заробіток, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недотримання відповідачем під час нарахування та виплати позивачу середнього заробітку вимог чинного законодавства, що, власне, і створює підстави для перевірки судом в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України дій відповідача на предмет дотримання ним вимог закону під час їх вчинення.
Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі № 400/3865/20, а спір виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зазначеного рішення.
Отже, вимоги позивача не підлягають до розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в межах справи № 400/3865/20.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.01.2022 № 400/822/20.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У справі № 400/822/20 провадження було відкрито та спір розглянуто по суті судом першої інстанції. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).
На підставі вищенаведеного, у відкритті провадження в адміністративній справі належить відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна