справа № 380/7470/22
про залишення позовної заяви без руху
18 травня 2022 року м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В. перевіривши матеріали позовної заяви Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області до Західного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, -
Підберізцівська сільська рада Львівського району Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом в якому просить:
- Визнати протиправним і скасувати висновок Західного офісу Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-09-006193-а від 27.04.2022 року.
Разом із позовною заявою заяви Підберізцівською сільською радою Львівського району Львівської області подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту припинення або скасування введеного в Україні воєнного стану.
Вирішуючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суддя керується наступним.
Положеннями ч.1 ст.133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За правилами ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України Про судовий збір № 3674-VI від 08.07.2011 (з наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З указаного вбачається, що відповідач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Суддя зауважує, що відстрочення сплати судового збору (звільнення від сплати судового збору, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначена норма є диспозитивною і встановлює не обов'язок, а право суду на власний розсуд відстрочити позивачу сплату судового збору.
Таким чином, Законом України «Про судовий збір» не встановлено пільг щодо сплати судового збору для позивача.
Позивачем не надано достатніх доводів та обставин, що дають підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.
Посилання позивача на введення воєнного стану в Україні як на підставу відстрочення сплати судового збору не знаходить свого обґрунтування.
Суддя вказує на те, що введення воєнного стану в Україні не є самостійною та достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Відтак, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає у зв'язку з необґрунтованістю такого.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.3, ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2020 №1928-IX, у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб, станом на 01.01.2022 року встановлено у розмірі 2481,00 грн.
Згідно з підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовної заяви вбачається, що така містить одну позовну вимогу немайнового характеру, за які позивач має сплатити судовий збір в сумі 2481,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, у відповідності до ч.1 ст.169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя -
Позовну заяву Підберізцівської сільської ради Львівського району Львівської області до Західного офісу Державної аудиторської служби України про визнання протиправним і скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, у спосіб: подання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 2481,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Суддя Гавдик З.В.