19 травня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/5954/20
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДПС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00002300705, №00002310705, №00002320705, №00002280705, №00002290705 від 02.12.2020 року.
Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій прийняті ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами фактичної перевірки господарської одиниці - магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого по АДРЕСА_2 . Позивач вказує, що він не здійснював господарську діяльність на цій господарській одиниці та не має ніякого відношення до вказаного об'єкту торгівлі. Позивач заперечує висновки акту перевірки про виявлені порушення законодавства, стверджує про неналежне оформлення результатів перевірки та невідповідність форми спірних рішень вимогам Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790. Крім того позивач вказує, що перевірка проведена, а штрафні санкції накладені попри мораторій, запроваджений пунктами 52-1, 52.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). З цих підстав просить суд визнати спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.
Ухвалою судді від 04.01.2021 року відкрито провадження у справі та прийнято рішення здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що фактична перевірка належної ФОП ОСОБА_1 господарської одиниці - магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого по АДРЕСА_2 , проведена за наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області №1495-к від 12.11.2020 року. За результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме: непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій; здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами (тютюн для кальяну) без одержання відповідної ліцензії; зберігання та реалізація тютюнових виробів, не маркованих марками акцизного податку; неподання до органів податкової служби відомостей про об'єкти згідно ф. 20-ОПП. Доводячи дотримання порядку призначення та проведення фактичної перевірки, а також правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 19.07.2021 року суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.
У ході судового розгляду справи представники сторін подали заяви про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами, суд установив такі обставини.
ОСОБА_1 з 13.08.2018 року зареєстрований як фізична особа - підприємець та основним видом його економічної діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (КВЕД 47.11). (а.с. 87 - 92)
Начальник ГУ ДПС у Кіровоградській області видав наказ №1495-к від 12.11.2020 року "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ", яким на підставі п.19-1, пп.20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України наказано провести фактичну перевірку господарської одиниці - магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 , з 12.11.2020 року тривалістю 6 діб за період діяльності з 01.01.2020 року по 17.11.2020 року з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). (а.с. 9)
На підставі цього наказу посадовим особам ГУ ДПС Кіровоградської області - головним державним ревізорам-інспекторам Бабалічу В.М. та ОСОБА_2 - видані направлення №189 від 12.11.2020 року, №190 від 12.11.2020 року на проведення фактичної перевірки магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", ФОП ОСОБА_1 (а.с. 37, 38)
Цими посадовими особами 12.11.2020 року проведено фактичну перевірку, за наслідками якої складено акт, який зареєстрований в ГУ ДПС у Кіровоградській області за №141/11/11/РРО/3319702876 від 13.11.2020 року. (а.с. 32 - 34)
У ході фактичної перевірки встановлені та описані в акті зокрема такі порушення:
- частини 20 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" - роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії;
- абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" - реалізація та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановлено зразка;
- пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій;
- пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України - неподання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП.
До акта перевірки додані: акт проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 12.11.2020 року; опис готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, від 12.11.2020 року; пояснення ОСОБА_3 від 12.11.2020 року; фотоматеріали.
Вказаний акт підписаний позивачем без зауважень, йому вручено його примірник.
На підставі цього акту ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено такі податкові повідомлення-рішення:
- форми "С" №00002320705 від 02.12.2020 року, яким за порушення частини 20 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" на підставі абзацу 6 частини 2 статті 17 цього Закону, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії (а.с. 12);
- форми "С" №00002300705 від 02.12.2020 року, яким за порушення абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" на підставі абзацу 19 частини 2 статті 17 цього Закону, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановлено зразка (а.с. 10);
- форми "С" №00002310705 від 02.12.2020 року, яким за порушення абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" на підставі абзацу 19 частини 2 статті 17 цього Закону, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановлено зразка (а.с. 11);
- форми "С" №00002290705 від 02.12.2020 року, яким за порушення пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на підставі абз.1 п.11 розд. ІІ цього Закону, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 7, 50 грн. за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (а.с. 14);
- форми "ПС" №00002280705 від 02.12.2020 року, яким за порушення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, абзацу 1 пункту 117.1 статті 117 ПК України до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за неподання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (а.с. 13)
Не погоджуючись з цими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Пунктом 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (надалі - ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції: 19-1.1.4. здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; 19-1.1.13. здійснюють ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом; 19-1.1.16. здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; 19-1.1.17. проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Згідно з пунктами 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 61 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється зокрема шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України.
Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, наведених у підпунктах 80.2.1.- 80.2.7.
Згідно з пунктом 80.4 статті 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Пунктами 80.5, 80.7, 80.9, 80.10 статті 80 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Статтею 81 ПК України передбачені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Порядок оформлення результатів перевірок передбачений статтею 86 ПК України.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
Пунктами 86.6, 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Суд установив, що фактична перевірка за місцем провадження позивачем його господарської діяльності проведена посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області відповідно до рішення керівника контролюючого органу, а саме наказу №1495-к від 12.11.2020 року, який відповідає вимогам п.81.1 ст.81 ПК України.
Перед початком фактичної перевірки у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " проведена контрольна розрахункова операція, у ході якої особа, яка здійснювала розрахункові операції - ОСОБА_4 - здійснила продаж товару - 1 пачки тютюну для куріння "Serbetli" Ice Lemon вартістю 75 грн. При проведенні розрахункової операції реєстратор розрахункових операцій не використовувався, розрахунковий документ не видано, про що складено акт проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів (надання послуг) від 12.11.2020 року. (а.с. 36)
ФОП ОСОБА_1 , у присутності якого проводилася перевірка, було пред'явлені службові посвідчення та направлення на проведення перевірки та вручено копію наказу №1495-к від 12.11.2020 року, як того вимагає пункт 81.1 статті 81 ПК України.
Позивач допустив працівників контролюючого органу до перевірки, був присутній під час її проведення, підписав акт перевірки, отримав його примірник, заперечень щодо незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, не подавав.
Отже суд прийшов до висновку що фактична перевірка проведена з додержанням вимог чинного законодавства щодо підстав та порядку проведення таких перевірок, з відома та за участю позивача як платника податків.
Позивач у позові вказує, що він не здійснював господарську діяльність у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та не має ніякого відношення до вказаного магазину. Наполягає, що суб'єктом підприємницької діяльності , який здійснював господарську діяльність на цій господарській одиниці, є інша особа, а саме ФОП ОСОБА_5 . На підтвердження цього послався на договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2020 року, укладений між ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_5 , за умовами якого ОСОБА_6 (орендар) передала ФОП ОСОБА_5 у тимчасове платне строкове користування нежитлове приміщення, яке розташоване у за адресою: АДРЕСА_2 , на строк до 31.12.2020 року. (а.с. 15 - 17)
Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 43 ГК України передбачено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом.
Статтею 128 ГК України установлено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.
Громадянин-підприємець здійснює свою діяльність на засадах свободи підприємництва та відповідно до принципів, передбачених у статті 44 цього Кодексу.
Громадянин-підприємець зобов'язаний: у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Як установив суд, після фактичної перевірки, проведеної посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області у магазині "Hookah shop", співробітником управління оперативно-розшукової діяльності ГУ ДФС у Кіровоградській області складено протокол про адміністративне правопорушення №600015 від 12.11.2020 року щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 164 КУпАП ("Порушення порядку провадження господарської діяльності"), який був направлений до суду.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.03.2021 року у справі №405/226/21, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Провадження по справі закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. (а.с. 96 99)
Цією постановою суду установлено, що 12.11.2020 року у АДРЕСА_2 , магазин "Hookah Shop" ОСОБА_1 порушив порядок провадження господарської діяльності, а саме здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами без отримання ліцензії на провадження даного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тож постанова Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.03.2021 року у справі №405/226/21, яка набрала законної сили, підтверджує, що саме ФОП ОСОБА_1 12.11.2020 року як підприємець займався господарською діяльністю у магазині "Hookah shop", розташованому по АДРЕСА_2 , де проводилася фактична перевірка.
Щодо договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2020 року, наданого суду позивачем, то суд відхиляє цей доказ, оскільки про наявність такого договору позивач не повідомляв відповідача, не надавав цей документ у ході фактичної перевірки та не вказував на ФОП ОСОБА_5 як на суб'єкта господарювання, що на законних підставах займається самостійною підприємницькою діяльністю у магазині "Hookah Shop".
З приводу посилання позивача на порушення відповідачем пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, то цією нормою установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Оскільки фактична перевірка позивача призначена з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів (тютюнових виробів), з підстав, визначених підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, тому встановлений нормами ПК України мораторій на неї не поширюється.
Що стосується фактичних порушень, зазначених в акті перевірки, суд дійшов до таких висновків.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" №481/95 від 18.12.1995 року (надалі - Закон №481/95, у редакції, чинній нам момент виникнення спірних правовідносин).
За визначеннями, наведеними у статті цього 1 Закону:
- тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування;
- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;
- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №481/95 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Частиною 1 статті 17 Закону №481/95 передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до частини 20 статті 15 Закону №481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно з абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону №481/95 у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
У ході фактичної перевірки у магазині "Hookah shop" 12.11.2020 року встановлено факт продажу тютюнового виробу (тютюн для куріння "Serbetli" Ice Lemon) вартістю 75 грн., без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі. Цей факт підтверджено актом проведення контрольно-розрахункової операції від 12.11.2020 року, актом фактичної перевірки №141/11/11/РРО/3319702876 від 13.11.2020 року, матеріалами справи про адміністративне правопорушення №405/226/21, у якій позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Тож суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення форми "С" №00002320705 від 02.12.2020 року про застосування до позивача штрафу за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії у розмірі 17000 грн. прийнято правомірно.
Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Пунктами 226.1, 226.2, 226.5, 226.11 статті 226 ПК України передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.
Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (пункт 228.9 статті 228 ПК України).
Згідно з абзацом 19 частини 2 статті 17 Закону №481/95 до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Суд зазначає, що такі дії суб'єктів господарювання як виробництво тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, транспортування тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, реалізація тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка становлять окремий склад господарського правопорушення, за кожне з яких Законом №481/95 передбачена відповідальність у вигляді штрафу.
У ході фактичної перевірки у магазині "Hookah shop" 12.11.2020 року встановлено факт реалізації тютюнового виробу (тютюн для куріння "Serbetli" Ice Lemon вартістю 75 грн.), який не був маркований маркою акцизного податку. Крім того, у цього магазині зберігалися з метою продажу інші тютюнові вироби, які також не мали марок акцизного податку встановленого зразка. Ці факти підтверджено актом проведення контрольно-розрахункової операції від 12.11.2020 року, актом фактичної перевірки №141/11/11/РРО/3319702876 від 13.11.2020 року, матеріалами справи про адміністративне правопорушення №405/226/21, зокрема додатком до протоколу про адміністративне правопорушення №600015 від 12.11.2020 року про вилучення у магазині "Hookah shop" 1729 пачок, 10 банок та 167 коробок тютюнових виробів.
Суд вважає, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення форми "С" №00002300705 від 02.12.2020 року, №00002310705 від 02.12.2020 року, правомірно застосував до позивача штрафи за виявлені порушення (реалізація тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка) у мінімальному розмірі, установленому абзацом 19 частини 2 статті 17 Закону №481/95, а саме у розмірі 17000 грн. за кожне з цих порушень.
Щодо доводів позивача про невідповідність форми спірних рішень вимогам Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790, суд зазначає таке.
Частиною 4 статті 17 Закону №481/95 передбачено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі - Порядок №790).
Згідно з пунктами 3, 4, 5 Порядку №790 до суб'єктів господарювання, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.
Посадові особи і громадяни, які не є суб'єктами господарювання, за порушення норм Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами несуть відповідальність згідно із законодавством.
Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:
- акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;
- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до пунктів 6, 8, 9 Порядку №790 рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.
Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.
Рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Рішення про застосування фінансових санкцій складається у трьох примірниках, один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий - надсилається у триденний строк після його прийняття суб'єкту господарювання або видається його уповноваженому представникові; третій - надсилається до територіального органу ДФС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання для здійснення контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу у разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту або за місцем вчинення порушення для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів суми сплаченого штрафу в разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів.
Водночас, пунктом 10 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.
За визначеннями, наведеними у статті 14 ПК України:
14.1.265. штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
14.1.39. грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
14.1.157. податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно з пунктом 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань якщо: 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктами 58.1, 58.2. статті 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно зі статтею 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 111 ПК України передбачено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з пунктом 112 ПК України притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Відповідно до пункту 113.3 статті 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
За правилами статті 116 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
З наведеного випливає, що застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", здійснюється шляхом прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень.
Тож суд відхиляє доводи позивача про невідповідність спірних податкових повідомлень-рішень вимогам Порядку №790.
Суд зазначає, що Законами України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 року №533-IX, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року №540-IX запроваджено заборону на застосування окремих штрафних санкцій до платників податків.
Так, відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції вказаних вище Законів) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 року №211 установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року №392, від 22.07.2020 року №641, від 09.12.2020 року №1236.
Тож станом на 12.11.2020 року - день вчинення позивачем податкових правопорушень, виявлених у ході фактичної перевірки, а саме порушень вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (роздрібна торгівля без наявності ліцензії, реалізація та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановлено зразка), Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій), пункту 63.3 статті 63 ПК України (неподання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП) діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)
Суд вважає, що встановлений пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України мораторій не поширюється на застосування фінансових санкції, що справляються у зв'язку з порушеннями вимог законодавства у сфері обігу тютюнових виробів. Тож порушень при прийнятті відповідачем податкових повідомлень-рішень форми "С" №00002320705, №00002300705, №00002310705 від 02.12.2020 року не встановлено.
Воднораз, спірні податкові повідомлення-рішення форми "С" №00002290705 від 02.12.2020 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 7, 50 грн. на підставі п.1 ст.17, абз.1 п.11 розд. ІІ Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій) та форми "ПС" №00002280705 від 02.12.2020 року про накладення штрафу у розмірі 340 грн. на підставі абз.1 п.117.1 ст.117 ПК України (за неподання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП) прийняті всупереч забороні, установленій пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Відтак ці рішення є протиправними, а позов про їх скасування слід задовольнити.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 840, 80 грн. за подання майнових вимог на загальну суму 51347, 50 грн. Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог майнового характеру на суму 347, 50 грн., на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору, пропорційно до задоволеної частини вимог майнового характеру, у сумі 5, 69 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "С" №00002290705 від 02.12.2020 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "ПС" №00002280705 від 02.12.2020 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 5, 69 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш