18 травня 2022 року Справа № 280/437/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний 166, код ЄДРПОУ 44118663)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення ГУ ДПС у Запорізькій області № 0845514-2406-0828 від 06.10.2021 на суму 1077, 37 грн., № 0845512-2406-0828 від 06.10.2021 на суму 5035,58 грн., № 0845513-2406-0828 від 06.10.2021 на суму 1142,01 грн. щодо нарахування зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ОСОБА_1 зареєстровано 3 об'єкти нерухомого майна: 1) будинок загальною площею 92,17 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) житловий будинок, загальною площею 430,80 кв.м., розмір частки у праві спільної власності становить 215,40 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; 3) квартира, загальною площею 48,85 кв.м за адресою АДРЕСА_4 . Посилається на те, що рішенням Запорізької міської ради під 26.02.2016 № 30 встановлено пільгу у вигляді нульової ставки податку для різних типів об'єктів житлової нерухомості, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів, а оскільки площа нерухомості, яка належить позивачу на праві власності квартири та будинків є 356,42 кв.м. не перевищує зазначений показник підстав для нарахування податку немає. З урахуванням вищезазначеного вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить позовні вимоги задовольнити.
08.02.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№9525), в якому останній зазначає, що згідно даних реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наявних в ІПС «Податковий блок» та даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно фізична особа ОСОБА_1 є власником 3-х об'єктів: 1/2 частки житлового будинку, загальною площею 430,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ; квартири, загальною площею 48,85 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 ; будинку, загальною площею 92,17 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Вказує. що відповідно до вищенаведеного, оподаткуванню підлягає загальна площа вищезазначених об'єктів та їх часток у розмірі з урахуванням наданої пільги і становить - 176,42 кв. метрів (356,42 кв. метрів - 180 кв. метрів.), ставки податку на 2020 рік у розмірі 47,23грн по м. Запоріжжю, 23,62грн по с. Степанівка Перша. Сума податку розподілена контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості. На підставі вищенаведеного ГУ ДПС у Запорізькій області були сформовані податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 06.10.2021 року № 0845514-2406-0828 на суму 1077,37 грн, № 0845512-2406-0828 на суму 5035,58 грн, № 0845513-2406-0828 на суму 1142,01 грн. за 2020 рік, а тому у задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 17.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі №280/437/22 та призначено розгляд справи без повідомлення сторін та призначення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 на праві приватної власності належать об'єкти житлової нерухомості: 1) будинок загальною площею 92,17 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) житловий будинок, загальною площею 430,80 кв.м., розмір частки у праві спільної власності становить 215,40 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; 3) квартира, загальною площею 48,85 кв.м за адресою АДРЕСА_4 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме маймо та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру забором відчуження об'єктів нерухомого майна.
06.10.2021 ГУ ДПС у Запорізькій області винесено відносно ОСОБА_1 :
податкове повідомлення-рішення форми “Ф” № 0845513-2406-0828 від 06.10.2021, про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік у розмірі 1142,01 грн.;
податкове повідомлення-рішення форми “Ф” № 0845514-2406-0828 від 06.10.2021 про визначення податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у розмірі 1077,37 грн.;
податкове повідомлення-рішення форми “Ф” № 0845512-2406-0828 від 06.10.2021 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік у розмірі суму 5035,58 грн.
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Пунктом 6.3 статті 6 ПК України визначено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Приписи пп.266.2.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, договору купівлі-продажу протягом спірного періоду позивачу на праві приватної власності належали об'єкти нерухомого майна на території м. Запоріжжя:
житловий будинок, загальною площею 430,80 кв.м., розмір частки у праві спільної власності становить 215,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 ;
квартира, загальною площею 48,85 кв.м за адресою АДРЕСА_4 .
Крім того, позивачу на праві приватної власності у спірний період належав об'єкт нерухомого майна на території Приазовського району Запорізької області, а саме, будинок загальною площею 92.17 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ;
Відомості про інші речові права на об'єкти житлової нерухомості у реєстрі відсутні.
Суд зазначає, що рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 за №5 "Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)" затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).
До вказаного Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого 28.01.2015 рішенням Запорізької міської ради №5 (надалі -Положення про податок на майно), внесено зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 за №5, від 26.02.2016 за №30, від 25.08.2016 за №50, від 21.12.2016 за №49, від 26.04.2017 за №51, від 27.05.2020 за №49.
Відповідно до Положення про податок на майно, ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:
-квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів;
-будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів;
-різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів).
Крім того, згідно з Положенням про податок на майно, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку / будинків, в тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, становить 1 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року), за 1 кв. метр бази оподаткування.
Крім того, Рішенням Степанівської першої сільської ради Приазовського Району Запорізької області № 3 від 24.06.2019 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік» установлено на території Степанівської Першої сільської ради ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з додатком 1 та пільги для фізичних осіб та юридичних осіб, надані відповідно до пункту 266.4.2. пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, за переліком згідно з додатком 2.
Відповідно до вказаного рішення, на території Степанівської першої сільської ради ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, зокрема, будинки одноквартирні масової забудови, становить 0,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
При цьому, згідно з додатком 2 Рішення Степанівської першої сільської ради Приазовського Району Запорізької області № 3 від 24.06.2019, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку / будинків, в тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Приписами пп. “б” п.266.1.2 ст. 266 Податкового кодексу України, визначено платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, а саме:
а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).
Тож, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 протягом 2020 року був власником об'єктів житлової нерухомості на території м. Запоріжжя (будинку та квартири) загальною площею 264,25 кв.м., що не перевищує 370 кв. метрів.
А також, протягом 2020 року позивач був власником об'єкту житлової нерухомості на території Степанівської першої сільської ради Приазовського Району Запорізької області (будинку) площею 92,17 кв.м., що не перевищує 120 кв. метрів.
Отже, суд приходить до висновку, що контролюючим органом всупереч приписам чинного законодавства не застосована нульова ставка з податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності позивача.
Також, суд звертає увагу на те, що станом на сьогоднішній день Рішення міської ради м. Запоріжжя №5 від 28.01.2015 про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та №30 від 26.02.2016, а також, Степанівської першої сільської ради Приазовського району Запорізької області № 3 від 24.06.2019 не скасовані, а відтак - є діючими нормативно-правовим актами України і повинні застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду по даній справі.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв поза межами повноважень та у не спосіб, що визначений законами України, а тому податкові повідомлення-рішення № 0845514-2406-0828 від 06.10.2021 на суму 1077, 37 грн., № 0845512-2406-0828 від 06.10.2021 на суму 5035,58 грн., № 0845513-2406-0828 від 06.10.2021 на суму 1142,01 грн, є протиправними, та підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 908,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення:
форми “Ф” № 0845514-2406-0828 від 06.10.2021, про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік у розмірі 1077, 37 грн.;
форми “Ф” № 0845512-2406-0828 від 06.10.2021 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік у розмірі 5035,58 грн.;
форми “Ф” 0845513-2406-0828 від 06.10.2021 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік у розмірі 1142,01 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.05.2022.
Суддя Л.Я. Максименко