17 травня 2022 року Справа № 280/2427/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про стягнення компенсації втрати частини доходів, 3 % річних та інфляційних втрат,
15.02.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), у якій позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача частину пенсії у вигляді компенсації втрати частини доходів позивача у зв'язку з порушенням відповідачем встановленого строку виплати пенсії за період з 01.09.2014 по 31.05.2018 у розмірі 28 802,86 грн., а також 3% річних у розмірі 688,9 грн., 1 650,63 грн. інфляційних втрат за період невиконання грошового зобов'язання, усього 31 142,39 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням суду у справі №640/24805/19, яке набрало законної сили 13.04.2021, крім іншого, зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановленого строку виплати пенсії за період з 01.09.2014 по 31.05.2018 згідно Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». На виконання вказаного рішення суду відповідачем нараховано кошти у розмірі 725,72 грн. Позивач не погоджується з розміром нарахованої компенсації, оскільки відповідачем при розрахунку не вірно застосовано базовий місць - квітень 2021 року. Звертає увагу, що будь-яких сум компенсації відповідач не виплатив. Вказує, що очікувати законного виконання відповідачем дій по виконанню прийнятого стосовного нього судового рішення немайнового характеру зобов'язального характеру неможливо, що й стало підставою для звернення до суду з даним позов з іншим способом захисту - у формі стягнення конкретної суми заборгованості. Крім того, з посиланням на норми Цивільного кодексу наголошує на тому, що позивач має право на стягнення суми заборгованості з виплати спірної компенсації з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 21.02.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
03.05.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого не погоджується із заявленими позовними вимогами, зазначає, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2022 у справі №640/24805/19 нарахована компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 725,72 грн. Тобто рішення суду виконане відповідачем в повному обсязі. Таким чином позивач обрав невірний спосіб захисту, звернувшись до суду. Щодо вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат вказує, що у спірному випадку положення Цивільного кодексу України, які регулюють виплату індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання, а також 3 % річних від простроченої суми, не підлягають застосуванню. Просить у задоволенні позову відмовити.
04.05.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав свої доводи, викладені у позовній заяві. Звернув увагу, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують заявлені позовні вимоги.
На підставі матеріалів справи судом встановлено такі обставини.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 у справі №640/24805/19, яке набрало законної сили 13.04.2021, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановленого строку виплати пенсії за період з 01.09.2014 по 31.05.2018 згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Зобов'язано Управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановленого строку виплати пенсії за період з 01.09.2014 по 31.05.2018 згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Як слідує з листів Управління від 25.11.2021 №0800-0902-6/80220, від 25.01.2022 №0800-0902-6/6725, адресованих Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро), на виконання рішення суду у справі №640/24805/19, Управлінням нараховано позивачу компенсацію у розмірі 725,72 грн. Нарахована сума компенсації обліковується в Управлінні та буде виплачена за наявності фінансування на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Не погодившись зі здійсненим на виконання рішення суду від 25.01.2021 у справі №640/24805/19 розрахунком суми компенсації у розмірі 725,72 грн., позивач звернувся до відповідача із заявою від 03.12.2021, у якій просив внести пенсіонера ОСОБА_1 до переліку отримувачів заборгованості в період до 31.12.2021 із сумою заборгованості 28 802,86 грн.
Листом від 31.12.2021 №18567-17504/К-05/8-0800/21 Управління, крім іншого, повідомило, що пенсійна справа ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Києво-Святошинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України. На виконання рішення суду від 25.01.2021 №640/24805/19 в частині розрахунку компенсації було використано інформацію, викладену в зазначеному рішенні. З метою перевірки правильності розрахунку компенсації та роз'яснення черговості виплати заборгованості за рішенням суду, рекомендовано звернутися до Головного управління, в якому ОСОБА_1 перебуває на обліку.
Позивач, вважаючи, що має право на стягнення з відповідача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановленого строку виплати пенсії за період з 01.09.2014 по 31.05.2018 у розмірі 28 802,86 грн., а також 3% річних у розмірі 688,9 грн., 1 650,63 грн. інфляційних втрат, звернувся до суду з даним позовом.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
1. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням відповідачем встановленого строку виплати пенсії за період з 01.09.2014 по 31.05.2018 у розмірі 28 802,86 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач не погоджується з діями відповідача щодо розрахунку розміру компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановленого строку виплати пенсії за період з 01.09.2014 по 31.05.2018, вчинених на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 у справі №640/24805/19.
Суд зазначає, що властивістю будь-якого юридичного процесу є стадійність, тобто структурно обумовлена послідовність процесуальних дій. Проходження справи в адміністративному суді теж має стадійний характер.
Зокрема, можна виділити наступні стадії адміністративного судочинства:
1) звернення з адміністративним позовом і відкриття провадження в адміністративній справі;
2) підготовче провадження;
3) судовий розгляд та ухвалення судового рішення;
4) перегляд судового рішення (апеляційний порядок; касаційний порядок; перегляд рішення Верховним Судом України; за нововиявленими, виключними обставинами);
5) виконання судового рішення.
Розділом IV КАС України визначені процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, у відповідності до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, набрання рішенням суду законної сили породжує певні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, судове рішення стає загальнообов'язковим, незмінним та остаточним і може бути виконане примусово.
Згідно зі статтею 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 вказаної статті).
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина 5 вказаної статті).
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (частина 8 вказаної статті).
Також, статтею 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, наведеними нормами чинного процесуального законодавства визначено особливий процесуальний порядок оскарження бездіяльності, дій та рішень, вчинених на виконання судових рішень, які набрали законної сили.
Як встановлено судом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 у справі №640/24805/19, яке набрало законної сили 13.04.2021, зобов'язано Управління нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановленого строку виплати пенсії за період з 01.09.2014 по 31.05.2018 згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Вважаючи, що відповідачем на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 у справі №640/24805/19 виплату компенсації проведено в розмірі, який не відповідає Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», позивач звернувся до суду з цим позовом. З аналізу змісту позовної заяви слідує, що позивач покликається на недотримання відповідачем під час нарахування на виконання рішення суду спірної компенсації вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
При цьому, рішенням суду, на виконання якого здійснено таке нарахування компенсації, відповідача зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів саме відповідно до норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», що власне і створює підстави для ревізії дій/рішень відповідача в порядку статті 383 КАС України та дотримання ним вимог вказаного закону під час нарахування компенсації втрати частини доходів.
Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 у справі №640/24805/19, а спір виник у зв'язку з неналежним на думку позивача виконанням відповідачем зазначеного рішення.
Суд зазначає, що невиконання чи неналежне виконання судового рішення є підставою для звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, яка регулює визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, а не для звернення до суду з новим позовом у загальному порядку.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.08.2020 у справі №1340/4630/18, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
В контексті вищенаведеного судом враховується, що позивач звертався до суду із заявами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, в порядку статті 383 КАС України, однак ухвалами Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.11.2021 та від 30.11.2021 у справі №640/24805/19 вказані заяви повернуті заявнику.
Посилання позивача у позовній заяві на те, що заходи здійснення судового контролю у межах справи №640/24805/19 не принесли жодного позитивного наслідку, суд не приймає, оскільки повернення заяви у даному випадку свідчить про недотримання заявником вимог процесуального закону, та не спростовує того, що дії/рішення відповідача щодо дотримання вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» під час нарахування спірної компенсації втрати частини доходів підлягають перевірці в пордяку судового контролю за виконанням рішення суду у справі №640/24805/19.
Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі. Суд не вправі зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки це призведе до порушення принципу поваги до остаточного судового рішення та обов'язковості його виконання.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
2. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 688,9 грн., 1 650,63 грн. інфляційних втрат, суд зазначає таке.
За змістом статей 524, 533-535 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Стягнення інфляційних втрат регулюється статтею 625 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, яка міститься у постанові від 08.02.2018 у справі №826/22867/15 нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами належними до сплати кредиторові.
З огляду на вказане та з урахуванням фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у цій частині є передчасними, оскільки відповідачем виплата компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановленого строку виплати пенсії за період з 01.09.2014 по 31.05.2018 за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 у справі №640/24805/19 здійснено не було, тобто конкретні грошові зобов'язання ще не виникли.
За таких обставин підстави для вирішення питання щодо стягнення індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми у спірному випадку відсутні.
Підсумовуючи вищенаведене, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 257, 259-262, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення компенсації втрати частини доходів, 3 % річних та інфляційних втрат, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Повне судове рішення складено 17.05.2022.
Суддя К.В. Мінаєва