13 травня 2022 року м. Ужгород№ 260/557/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.
за участю:
представника позивача - Олійник Р.Б.,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Маргіт” до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису, -
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 травня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 18 травня 2022 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Маргіт”звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, якою просить: визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 30.07.2021 року, винесений щодо ТОВ “Маргіт”.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області проведена позапланова перевірка ДП «Санаторій Квітка полонини» стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 2124085601:03:001:0082, яка розташована в с. Солочин, Мукачівського району, Закарпатської області. За наслідками перевірки було складено акт від 30 липня 2021 року та винесено припис від 30 липня 2021 року. Перевіркою встановлено, що земельна ділянка, що використовується ТОВ «Маргіт» не відповідає використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням та використовується в промислових цілях в з порушенням вимог ст. 20 Земельного кодексу України. В той же час, позивач зазначає, що земельна ділянка використовується за цільовим призначенням у відповідності до норм чинного законодавства. Відтак вважає припис Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 30.07.2021 року таким, що складений безпідставно, незаконно, з порушенням вимог чинного законодавства та без належної перевірки всіх обставин дотримання земельного законодавства, а відтак підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що у результаті проведеної позапланової перевірки, встановлено зокрема, що земельна ділянка комунальної власності, земель оздоровчого призначення, що надана для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, площею 0,3115 га, що використовується ТзОВ “Маргіт”, не відповідає використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням та використовуються в промислових цілях та порушує вимоги пункту 1 статті 20, Земельного кодексу України в частині використання земельної ділянки відповідно до рішення органу місцевого самоврядування при наданні вищевказаної земельної ділянки в користування та статті 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” № 963-IV від 16.06.2003 у, відповідно до якої, невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень) - є невиконанням вимог щодо використання земель за цільовим призначенням. Також вказує, що що керівництвом ТзОВ “Маргіт”, порушуються вимоги пункту “а статті 96 Земельного кодексу України, відповідно до якої землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки. За вищевказане правопорушення керівнику ТзОВ “Маргіт” ОСОБА_1 , нараховано шкоду, нанесену внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням в сумі 31607, 94 коп. та притягнено до адміністративної відповідальності за статтею 53 КУпАП.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Грибом Сергієм Іллічем у присутності керівника ДП “Санаторій “Квітка Полонини” ПАТ ЛОЗП України ''Укрпрофоздоровниця” Ганинець Павла Павловича відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, на виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 09.07.2021 № 622-ДК “Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів” шляхом проведення позапланової перевірки стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 2124085601:03:001:0082, яка розташована в с. Солонин, Мукачівського району Закарпатської області.
За наслідками перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 30.07.2021 № 622 - ДК/644/АП/09/01/-21 (надалі - Акт перевірки).
Згідно даного Акта перевірки встановлено, що ТзОВ «Маргіт» здійснює діяльність по виробництву безалкогольних напоїв, виробництву мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки в промислових цілях на площі 0,3115 га на земельній ділянці, земель комунальної власності, оздоровчого призначення, площею 4.77 га за кадастровим номером 2124085601:03:001:0082 наданих ДП «Санаторій «Квітка полонини» ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» в користування на правах оренди для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів в с Солочин, 1 а Мукачівського району Закарпатської області, а також, що вищевказана земельна ділянка за вищевказаною адресою комунальної власності, земель оздоровчого призначення. що надана для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів, площею 0,3115 га. що використовується ТзОВ «Маргіт» не відповідає використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням та використовуються в промислових цілях та порушує вимоги ст.20. п. 1 Земельного кодексу України в частині використання земельної ділянки відповідно до рішення органу місцевого самоврядування при наданні вищевказаної земельної ділянки в користування та ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-1V від 16.06.2003 року.
За результатами вказаної перевірки було складено припис №622-ДК/0198Пр/03/01/-21 від 30.07.2021 року у відповідності до якого встановлено, що частина земельної ділянки площею 0,3115 га земель оздоровчого призначення, що надана для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів ДП «Санаторій «Квітка полонини» ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця», використовується ТзОВ «Маргіт» в промислових для розливу мінеральної води, не відповідає вимогам ст.20. п. 1 Земельного кодексу України в частині використання земельної ділянки відповідно до рішення органу місцевого самоврядування при наданні вищевказаної земельної ділянки в користування та ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-1V від 16.06.2003 року та зобов'язано позивача у 30-денний термін усунути порушення земельного законодавства.
При цьому, судом встановлено, що складений відповідачем акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 30.07.2021 р., на підставі якого в свою чергу складено оскаржуваний припис від 30.07.2021 р., стосується перевірки ДП «Санаторій «Квітка полонини» ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця», про що прямо зазначено в графі посада, прізвище, ім'я та по батькові керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, що перевіряється, свідків, які були присутні при перевірці.
Водночас, припис був складений стосовно ТОВ «Маргіт», яке не є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 2124085601:03:001:0082, тобто стосовно зовсім іншого суб'єкта господарювання, відмінного від того суб'єкта, що перевірявся.
В той же час, жодних перевірок господарської діяльності ТОВ «Маргіт» у сфері земельних відносин відповідачем не проводилось.
Також судом встановлено, що у відповідності до договору суборенди приміщення № 52 від 02 липня 2018 року ТзОВ “Сузіря” передало в тимчасове платне користування ТзОВ “Маргіт” приміщення господарського корпусу, загальною площею 455,9 кв.м для здійснення підприємницької діяльності, а саме для розливу лікувальних мінеральних вод.
При цьому орендоване ТОВ «Маргіт» для здійснення розливу мінеральних вод приміщення знаходиться на землях оздоровчого призначення в межах курорту - санаторію «Квітка Полонини».
Надаючи оцінку спірним правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 47 ЗК України, до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.
Основною правовою передумовою для віднесення тих чи інших територій до земель оздоровчого призначення є виявлення на них відповідних природних лікувальних ресурсів в установленому законом порядку.
Як встановлено ч. 1 ст. 16 Закону України «Про курорти», виявлення природних лікувальних ресурсів здійснюється шляхом проведення комплексних медико-біологічних, кліматологічних, геолого-гідрологічних, курортологічних та інших дослідницьких робіт.
В ч. 2 ст. 48 ЗК України зазначено, що на територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони.
Отже, з наведеної норми випливає, що до складу земель оздоровчого призначення входять лікувально-оздоровчі місцевості та курорти.
По суті такий же поділ земель оздоровчого призначення на складові частини закріплений і Законом України «Про курорти».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про курорти», курорт - це освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про курорти», до природних лікувальних ресурсів належать мінеральні і термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об'єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами, придатні для використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань.
В свою чергу, відповідно до Ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами, реєстраційний № 1970 від 19 серпня 1999 року власнику ліцензії ТОВ «Санаторій «Квітка Полонини» надано право на видобування мінеральних вод, придатних для застосування у лікувальних цілях та промислового розливу зі свердловини №4-Е на ділянці «Квітка Полонини» Голубинського родовища.
При цьому факт віднесення мінеральних вод зі свердловини №4-Е на ділянці «Квітка Полонини» Голубинського родовища до лікувальних підтверджується медичним (бальнеологічним) висновком №95 від 25.09.2006 р.
Зокрема, у медичному (бальнеологічному) висновку №95 від 25.09.2006 р. констатовано, що «За результатами НДР, іншої документації: Мінеральна природна лікувальна вода свр. №4-Е сан. «Квітка Полонини» Закарпатської області може використовуватися з лікувальною метою при внутрішньому застосуванні та для промислового фасування як мінеральна природна лікувально-столова вода «Лужанська 4».
В свою чергу, ТОВ «Санаторій «Квітка Полонини» згідно договору про відпуск мінеральної води від 27.12.2018 р. поставляє (відпускає) ТОВ «Маргіт» мінеральну воду зі свердловини №4-Е для розливу її у пляшки.
Цілісний майновий комплекс Санаторію «Квітка Полонини», до складу якого входять і орендовані ТОВ «Маргіт» будівлі, являє собою єдиний цілісний комплекс будівель призначених для лікування та оздоровлення людей, і знаходиться на єдиній земельній ділянці площею 4,77 га за єдиним кадастровим номером 2124085601:03:001:0082.
Відповідно, оскільки Санаторій «Квітка Полонини» являє собою цілісний лікувально-оздоровчий заклад, який знаходиться на територій курорту та на підставі спеціального дозволу (ліцензії) видобуває лікувальну мінеральну воду, діяльність по розливу такої лікувальної мінеральної води у повній мірі відповідає використанню землі з метою оздоровлення, і не повинна трактуватися як використання землі за нецільовим призначенням.
В свою чергу, вищевказане свідчить про те, що позивач, здійснюючи розлив мінеральної лікувальної води, не порушує вимоги ст. 20 Земельного Кодексу України, оскільки орендована ТОВ «Санаторій «Квітка Полонини» (правонаступник ДП «Санаторій «Квітка Полонини») земельна ділянка використовується за цільовим призначенням у відповідності до норм чинного законодавства.
Також суд констатує, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 30.07.2021 р., якою директора ТОВ «Маргіт» ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (використання земельної ділянки не за цільовим призначенням), відповідальність за яке передбачена статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що була винесена за підсумками проведеної відповідачем перевірки, була скасована рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.10.21 р. по справі №308/10863/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 року.
При цьому суд першої інстанції, зокрема, констатував, що ТОВ "Маргіт", яке орендує приміщення господарського корпусу площею 455,9 м.кв. розміщеного на території ДП «Санаторій «Квітка Полонини» ЗАТ ЛОЗП "Укрпрофоздоровниця " жодним чином не порушені вимоги ст. 20 Земельного Кодексу України, позаяк, орендована земельна ділянка за кадастровим №2124085601:03:001:0082, в с.Солочин 1а, Мукачівського району, Закарпатської області, надана в користування на правах оренди саме ДП «Санаторій «Квітка Полонина» ЗАТ ЛОЗП України «Укрпрофоздоровниця» для будівництва та обслуговування санаторно- оздоровчих закладів, використовується за призначенням у відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Згідно з статтею 10 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 року №963-IV, до повноважень державного інспектора віднесено, зокрема, надання обов'язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частин першої статті 4 КАС України).
Таким чином, припис - це обов'язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а відтак, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.
Разом з тим, оскаржуваний в межах даної справи припис містить висновки про виявлені під час проведення перевірки нібито порушення вимог законодавства, однак, не містить визначення конкретних дій, обов'язкових до виконання для усунення виявлених порушень.
З огляду на правову природу припису, такий породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, а відтак, наділений рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому "законність" припису передбачає його обґрунтованість.
У даній справі зміст спірного припису, який є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов'язки для адресата, полягає в тому, щоб усунути виявлені в результаті перевірки порушення вимог земельного законодавства, встановлені уповноваженою особою. Додатково про обов'язковий характер даного припису свідчать застереження в ньому про те, що його невиконання є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Зазначивши у приписі про необхідність усунути виявлені в результаті перевірки порушення вимог земельного законодавства відповідач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення встановлених перевіркою порушення вимог законодавства.
Відповідно, з аналізу змісту оскаржуваного припису від 30.07.2021 року, як акту індивідуальної дії видно, що такий винесений з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим, а отже підлягає скасуванню.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.09.2019 року у справі №806/1723/18.
Крім того, суд зазначає, що оскаржуваний припис адресований ТОВ «Маргіт», яке не є орендарем земельної ділянки, що була предметом перевірки (земельна ділянка з кадастровим номером 2124085601:03:001:0082), і, відповідно, не може вчиняти дії спрямовані на виконання припису.
Вказане знову ж таки свідчить про дефектність оскаржуваного припису та наявність підстав для його скасування.
Що стосується посилання відповідача на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2022 р. по справі №260/2790/21, то суд констатує, що у даній справі та справі №260/2790/21 мають місце різні фактичні обставини, зокрема, у межах справи №260/2790/21 припис щодо усунення порушення земельного законодавства складений стосовно орендаря земельної ділянки (ТОВ «Санаторій «Поляна»), хоча фактично розлив мінеральних вод на землях рекреаційного призначення здійснює інший суб'єкт господарювання у межах договору про спільну діяльність. Водночас, у межах даної справи припис складений стосовно суб'єкта господарювання, який не є орендарем земельної ділянки, а лише здійснює розлив лікувальних мінеральних вод в приміщеннях на території санаторію на землях рекреаційного призначення. Крім того, у постанові від 17.03.2022 р. по справі №260/2790/21 жодної оцінки факту неконкретизованості припису не надано.
Враховуючи вищенаведене, прийнятий відповідачем припис від 30 липня 2021 року № 622-ДК/0198Пр/03/01-21 є протиправним та підлягає скасуванню.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності оскарженого припису, відтак позовні вимоги щодо визнання вказаного припису протиправним та його скасування, відповідають вимогам закону та обставинам справи, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, в зв'язку з чим позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2481, 00 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Маргіт” ( Закарпатська область, Мукачівський район, с. Солочин, санаторій «Квітка Полонини», б/н, код ЄДРПОУ 22070231) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл.. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 39766716) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 30 липня 2021 року № 622-ДК/0198Пр/03/01-21.
3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Маргіт” (Закарпатська область, Мукачівський район, с. Солочин, санаторій «Квітка Полонини», б/н, код ЄДРПОУ 22070231) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл.. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 39766716) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька