Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 травня 2022 року Справа№200/18773/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про:
- визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за неотримане речове майно за період служби з 28.11.2018 року по 29.06.2020 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 червня 2020 року;
- зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно за період служби з 28.11.2018 року по 29.06.2020 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 червня 2020 року.
Крім того, просить поновити строк звернення до суду, оскільки дізнався про своє порушене право лише у вересні 2021 року від сослуживця ОСОБА_2 , який зміг відсудити грошову компенсацію за неотримане речове майно за період служби в аналогічній справі № 200/10339/21 та про зразкову справу Верховного Суду від 23 серпня 2019 року у справі № 2040/7697/18 з таким же предметом спору.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 28.11.2018 року по 29.06.2020 року та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 25.06.2020 року № 46 о/с звільнений з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 25.06.2016 року № 125 по стройовій частині був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Зазначає, що на день звільнення з військової служби відповідач невірно провів розрахунки за всіма видами належного позивачу матеріального та грошового забезпечення, а саме: не був здійснений розрахунок та виплата при звільненні компенсації вартості речового майна за період проходження служби.
На звернення позивача відповідач листом від 03.12.2021 року відмовив у нарахуванні та виплаті грошової компенсаціі за неотримане речове майно за період служби з 28.11.2018 року по 29.06.2020 року, зазначивши, що загальна сума компенсації складає 26127,50 гривень.
З зазначених підстав звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року вказаний позов залишено без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем надано письмовий відзив від 04.02.2022 року № 40/57/12-510. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 28.11.2018 року по 29.06.2020 року.
Зазначає, що суми нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно передбачені виключно військовослужбовцям. На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 25.06.2020 року № 125 по стройовій частині позивач був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, тому вказаний вид виплат позивачеві не може бути нарахований та сплачений, оскільки в дійсний час позивач не має статусу військовослужбовця.
Також зазначає, що позивач за час проходження служби не звертався з рапортом про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування та виплати грошової компенсації за неотримане речове майно.
Наголошує на пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки остаточний розрахунок з ним був проведений 29.06.2020 року, тому саме з цього моменту позивач мав знати про порушення свого права на спірний вид компенсації.
З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 04.04.2017 року на підставі контракту з 28.11.2018 року по 29.06.2020 року та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 25.06.2020 року № 46 о/с був звільнений з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 25.06.2016 року № 125 по стройовій частині був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Позивач є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 14.09.2018 року.
Позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України зі зверненням від 29.11.2021 року щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно за період служби з 28.11.2018 року по 29.06.2020 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 червня 2020 року.
Листом від 03.12.2021 року № 40/57/10/1/1-4204 відповідач на звернення ОСОБА_1 повідомив позивача, що грошова компенсація за неотримане речове майно за час проходження служби складає 26127,50 гривень, надавши відповідну довідку.
Спірним питанням даної справи є невиплата грошової компенсації за неотримане речове майно.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати компенсації за неотримане речове майно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 червня 2020 року, суд виходить з наступного.
Порядок продовольчого та речового забезпечення військовослужбовців, а також грошової компенсації вартості за не отримані продукти харчування та речове майно визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі по тексту Закон України №2011).
Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону України № 2011 речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі по тексту - Порядок № 178).
Відповідно до пунктів 2-3 Порядку № 178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (пункт 5 Порядку №178).
Таким чином, військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за не отримане речове майно у разі звільнення з військової служби. Зазначені гарантії реалізуються відповідним зверненням (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу, у тому числі, командира (начальника) військової частини про розмір грошової компенсації згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Згідно з абзацом 1 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі по тексту - Положення №1153/2008) після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання <…>.
Відповідно до абзацу 3 пункту 242 Положення №1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у відзиві на позов та в листі від 03.12.2021 року підтверджено ту обставину, що з позивачем не було проведено виплату грошової компенсації вартості не отриманого під час проходження військової служби речового майна з тих підстав, що позивачем до звільнення не було подано відповідного рапорту командиру частини про виплату вказаної грошової компенсації, а тому, на думку відповідача, були відсутні правові підстави для здійснення її нарахування та виплати.
Проте, суд вважає такі доводи відповідача неправомірними, оскільки норми пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України №178 визначають обов'язок повноважного органу нарахувати та виплатити таку грошову компенсацію, виходячи з закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.
Суд також зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України №178, яка регулює порядок нарахування та виплати спірної компенсації, не передбачено можливості відповідача розраховувати закупівельні ціни речового майна з огляду на час виникнення у позивача права на таке майно.
Положеннями постанови Кабінету Міністрів України №178 закріплено обов'язок повноважного органу нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористане речове майно виходячи з закупівельних цін, визначених на 1 січня поточного року.
Довідкою відповідача від 03.12.2021 року підтверджено вартість речового майна, що належить до видачі позивачу в сумі 26127,50 гривень, тому саме цю суму має нарахувати та сплатити позивачу відповідач.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію за не отримане речове майно за період проходження військової служби за контрактом, нарахування якої повинно здійснюватися за цінами, виходячи із закупівельної вартості такого майна, станом на 01.01.2020 року та з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 червня 2020 року, оскільки позивач звільнився саме у 2020 році, відтак дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за не отримане речове майно, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 червня 2020 року є протиправними.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.
Суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав останній дізнався з листа відповідача від 03.12.2021 року.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як учасник бойових дій. Докази понесення позивачем інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
На підставі положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання/перебування згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.03.2020р. № 3010-5000274334: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ 23313948) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно за період служби з 28.11.2018 року по 29.06.2020 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 червня 2020 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно за період служби з 28.11.2018 року по 29.06.2020 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 червня 2020 року.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 19 травня 2022 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.Б. Голубова