19 травня 2022 року Справа № 160/9085/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Служби безпеки України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Національна академія Служби безпеки України про стягнення заборгованості, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася Служба безпеки України з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Національна академія Служби безпеки України, в якому з урахуванням уточнень просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Служби безпеки України (одержувач - Національна академія Служби безпеки України, код ЄДРПОУ 20001823, ККДБ 25010100, р/р НОМЕР_1 , відкритий в ДКСУ) суму в розмірі 102465,70 грн. в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в Національній академії Служби безпеки України як курсанта.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 був зарахований курсантом Навчально-наукового інституту контррозвідувальної діяльності на підставі наказу ректора Національній академії Служби безпеки України від 31.08.2013 року №565-ОС.
31.08.2013 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами (слухачами) Національної академії Служби безпеки України терміном з 02.09.2013 року до 01.08.2017 року. Також означеним контрактом відповідача було зобов'язано продовжувати військову службу на посадах офіцерського складу після закінчення навчання не менше п'яти років.
Після закінчення навчання на підставі наказу ректора Національній академії Служби безпеки України від 30.06.2017 року № 434-ОС відповідач був направлений у розпорядження начальника Управління СБУ у Дніпропетровській області.
19.06.2017 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений контракт про проходження військової служби у СБУ на період з 30.06.2017 року до 29.06.2022 року.
Відповідача було звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України на підставі наказу першого заступника голови СБУ від 30.11.2020 року № 1636-ОС/дск відповідно до п.п. «б» п. 61 та п.п. «д» п.2 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову недбалість).
З огляду на те, що відповідачем не були виконанні зобов'язання за вищевказаним контрактом, а тому, ОСОБА_1 повинен відшкодувати витрати, пов'язані з навчанням у Національній академії Служби безпеки України.
Відповідач в добровільному порядку не відшкодував означені кошти, а тому, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 14.07.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Ухвалою від 22.07.2021 року провадження в адміністративній справі №160/9085/21 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/732/21.
Ухвалою суду від 16.05.2022 року провадження у даній справі було поновлено.
Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національної академії Служби безпеки України до суду було подано письмові пояснення, у яких зазначає, що позивач має правові підстави на відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням ОСОБА_1 , які розраховані на підставі довідок-розрахунків, складених господарським, фінансовим та медичним підрозділами НА СБУ, а тому, просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) в Національній академії Служби безпеки України та перебував на повному державному забезпеченні.
Наказом ректора Національній академії Служби безпеки України від 31.08.2013 року №565-ОС відповідача було зараховано курсантом Навчально-наукового інституту контррозвідувальної діяльності.
31.08.2013 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами (слухачами) Національної академії Служби безпеки України терміном з 02.09.2013 року до 01.08.2017 року, тобто на три роки 10 місяців. Також означеним контрактом відповідача було зобов'язано продовжувати військову службу на посадах офіцерського складу після закінчення навчання не менше п'яти років.
Крім того, пунктом 1 цього контракту передбачений обов'язок курсанта (слухача) - ОСОБА_1 відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням в Національній академії Служби безпеки України у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів СБУ у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушення військової дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення Національної академії Служби безпеки України.
19.06.2017 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений контракт про проходження військової служби у СБУ на період з 30.06.2017 року до 29.06.2022 року. Копія означеного контракту була отримана відповідачем 30.06.2017 року.
На підставі наказу ректора Національній академії Служби безпеки України «Про відкомандирування випускників Національної академії Служби безпеки України» від 30.06.2017 року № 434-ОС у зв'язку із закінченням навчання відповідач був направлений у розпорядження начальника Управління СБУ у Дніпропетровській області для подальшого проходження військової служби з 30.06.2017 року. При цьому, відповідач був знятий з грошового, продовольчого та речового забезпечення та виключений зі списків особового складу Національної академії СБУ з 29.06.2017 року.
Також відповідно до п.5 вказаного наказу відповідач був повідомлений про відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням НА СБУ у розмірі 102465,70 грн., у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення Національної академії Служби безпеки України.
Наказом першого заступника голови СБУ від 30.11.2020 року № 1636-ОС/дск ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України відповідно до п.п. «б» п. 61 та п.п. «д» п.2 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову недбалість). Також на підставі наказу начальника УСБУ у Дніпропетровській області від 16.12.2020 року № 560-ОС/ДСК відповідача було виключено зі списків особового складу з 16.12.2020 року.
Враховуючи те, що відповідачем у добровільному порядку не відшкодовано витрати, пов'язані з його утриманням НА СБУ у розмірі 102465,70 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про службу безпеки України» від 25.03.1992 року № 2229-XII підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації спеціалістів для Служби безпеки України здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту" та інших актів законодавства. Для забезпечення професійної освіти кадрів Служба безпеки України створює відповідні навчальні заклади.
Частиною 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII визначено, що одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.
Приписами статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII визначено, що початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Статтею 25 Закону №2232-XII визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, присвоюється військове звання рядового складу.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964.
Згідно з пунктом 1 Порядку №964, цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Відповідно до пункту 3 Порядку, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Згідно з пунктом 4 Порядку №964, розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Відповідно до п.п. 7-8 Порядку №964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.
Таким чином, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач зобов'язаний відшкодувати 102465,70 грн., яка не сплачена ним у добровільному порядку.
При цьому, з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ розроблено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 року № 419/831/240/605/537/219/534.
Так, відповідно до приписів означеного Порядку визначена методика розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у ВНЗ.
Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Як встановлено судом, під час навчання в Національній академї Служби безпеки України, відповідач знаходився на повному державному забезпеченні.
Сума витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Національній академї Служби безпеки становить 102465,70 грн.
Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання відповідного контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі його дострокового розірвання та ознайомлення з наказом від 30.06.2017 року № 434-ОС, відповідач на даний час зазначену суму витрат на навчання у розмірі 102465,70 грн. не відшкодував, що є підставою для задоволення позову.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем були оскаржені у судовому порядку, зокрема, наказ Першого заступника Голови Служби безпеки України від 30.11.2020 року № 1636-ОС/дск та наказ начальника Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області Першого заступника Голови Служби безпеки України області від 16.12.2020 року № 560-ОС/дск про виключеня зі списків особового складу ОСОБА_1 .
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 року у справі № 160/732/21 було відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області та Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2022 року у справі №160/732/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №160/732/21 від 28.07.2021 року залишено без змін.
Таким чином, наявність заборгованості відповідач не спростував, доказів добровільного відшкодування в повному обсязі витрат, пов'язаних з його утриманням НА СБУ не подав, чим фактично не заперечив суму, стягнення якої є предметом спору в даній справі, а тому, суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 2. ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі такі витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Служби безпеки України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Національна академія Служби безпеки України про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Служби безпеки України (одержувач - Національна академія Служби безпеки України, код ЄДРПОУ 20001823, ККДБ 25010100, р/р НОМЕР_1 , відкритий в ДКСУ) суму в розмірі 102465,70 грн. в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в Національній академії Служби безпеки України як курсанта.
Судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 19.05.2022 року.
Суддя І.О. Лозицька