18 травня 2022 рокуСправа №160/2415/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі матеріали заяви представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 р. по справі №160/2415/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
13 травня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду у справі №160/2415/20, у даній заяві представник ОСОБА_1 просить суд в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 р. по справі № 160/2415/20.
Зі змісту заяви видно, що така заява подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали заяви, при розгляді заяви суд виходить з наступного.
Так, згідно з ч. 1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Частиною 3 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Одним із обов'язкових документів, що додається до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, передбачений статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, є документ про сплату судового збору.
Однак до заяви від 13.05.2022 року не додано квитанцію про сплату судового збору.
Доказів звільнення від сплати судового збору заявником в порушення п. 9 ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України до суду не надано.
Поряд із тим, із матеріалів справи видно, що при поданні позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір, що підтверджується квитанцією, яка міститься в матеріалах справи. Отже, від сплати судового збору позивач не звільнений.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Слід зазначити, що ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачена Розділом IV- процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Суддя звертає увагу, що Законом України "Про судовий збір" передбачена сплата судового збору за подання заяв, пов'язаних із виконанням судових рішень.
Таким чином, заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання заяви в порядку виконання судового рішення.
Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви у порядку статті 383 КАС України відображені також у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18 (провадження № К/9901/6667/19) та від 25 червня 2020 року у справі №240/2226/18-а № (провадження № К/9901/32201/19).
Крім іншого, частиною 4 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до листа Відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 11.06.2021 року №0400-010309-8/79293, доданого до даної заяви, зазначено, що на виконання рішення у справі №160/2415/20 від 04.03.2021 року відділом перерахунків пенсій №5 управління пенсійного забезпечення повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про поновлення пенсії, від 27.09.2019 року та в поновлені пенсії відмовлено. Отже, право позивача звернутися до суду в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України виникло ще з 11.06.2021 р., а з відповідною заявою до суду представник позивача звернувся з порушенням десятиденного строку.
З огляду на викладене, заява представника позивача не відповідає критеріям, визначеним в п. 9 ч. 2 та ч. 4 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Враховуючи, що заявником не дотримано в повній мірі вимоги ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що така заява підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 р. по справі №160/2415/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко