26 січня 2022 року Справа № 160/18987/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Явір» про стягнення заборгованості,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Явір", в якій позивач просить суд стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" (ЄДРПОУ 31347526) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за липень - вересень 2021 року 2945,94 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень 94 копійки) на р/р иА883054820000025605303013174, відкритий у філія-Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Явір" зареєстроване в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Позивачем розрахунки про суми фактичних витрат направлялись відповідачу належним чином та є узгодженими. Внаслідок порушення вимог пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за Списком №2 за липень-вересень 2021 року у розмірі 2945,94 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач не отримав, а лист направлений на адресу відповідача повернутий Укрпоштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання» 26.01.2022 року.
Відповідно до положень статті 124 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (ч. 11 ст. 126 КАС України).
Статтею 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. При цьому, в розумінні пункту 12 частини першої статті 4 КАС України, судовим рішенням - є рішення, постанова, ухвала суду будь-якої інстанції. Отже, у разі якщо судовий виклик/судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і адресат відмовився від вручення, то вважається, що такий (адресат) повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Відтак, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.
На підставі викладеного вище, суд розглянув справу відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, враховуючи строк розгляду справи, передбачений ст.258 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Явір" перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Пенсійним фондом України сплачуються пенсії, які призначенні на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, що працювали за Списком №2 на підприємстві відповідача.
Позивачем складались та направлялись відповідачу відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Згідно з долученими до матеріалів справи довідками-розрахунками та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами та на інших роботах, які дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах, відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період липень - вересень 2021 року в розмірі 2945,94 грн
З розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б» - «з» статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення», копії якого міститься в матеріалах справи, вбачається що особа, якій призначена пенсія на пільгових умовах є: ОСОБА_1 .
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Явір" зобов'язано вносити з коштів, призначених на оплату праці, плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій застрахованій особі, яка працювала або працює на роботі із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Будь-яких доказів оскарження розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідачем до суду надано не було, відтак він вважається дійсним та таким, що підлягає виконанню з боку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Явір".
Відповідач вимоги позивача не виконав, оплату заборгованості на вищезазначену суму не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Правовідносини сторін щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій регулюються нормами ЗУ "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), тощо.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- п."а" працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;
- п."б"-"з", зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно з пунктами «а», «б-з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками №№1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).
Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.6.4 Інструкції).
Згідно з пунктом 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Отже, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покладений на підприємства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі №640/18421/19.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачу сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, доказів зворотнього, а саме: щодо призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за списком №2 до суду не надано, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення, за липень - вересень 2021 року в розмірі 2945,94 грн
На підставі викладеного вище, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Списку №2 за період з липня по вересень 2021 року в розмірі 2945,94 грн
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на наведене, враховуючи відсутність в даній справі витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст. ст. 242 - 244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" (код ЄДРПОУ 31347526) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за липень - вересень 2021 року в розмірі 2945,94 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень 94 копійки) на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філії -Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова