Справа № 761/7995/22
Провадження № 1-кс/761/4499/2022
16 травня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, -
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку статті 303 КПК України на бездіяльність слідчого (уповноваженої особи) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
У своїй скарзі скаржник зазначає, що 22.04.2022 року Державним бюро розслідувань, було отримано його заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка була датована 15.04.2022 року.
Однак, в порушення вимог статті 214 КПК України, відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР на підставі його заяви не внесені. У зв'язку з чим ініціатор скарги просить слідчого суддю зобов'язати службову особу Державного бюро розслідувань внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, на підставі його заяви від 15.04.2022 року.
Короткий виклад позицій учасників судового провадження
В судове засідання ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, не з'явився. На адресу суду направив заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримує.
Представник Державного бюро розслідувань, який був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, до суду не з'явився та про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини третьої статті 306 КПК України неприбуття в судове засідання належним чином повідомленого слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Щодо суті скарги
Дослідивши доводи скарги, слідчий суддя прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.
З матеріалів скарги вбачається, що 15.04.2022 ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку до Державного бюро розслідувань було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка була отримана уповноваженою особою Державного бюро розслідувань 22.04.2022, що підтверджується роздруківкою трекінгу поштового відправлення з офіційного сайту «Укрпошта».
Проте, станом на час розгляду скарги відомості за вказаною заявою до ЄРДР не внесені.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентованою главою 26 КПК України.
Пунктом першим частини першої статті 303 КПК України, що на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень покликаний забезпечити дотримання закону всіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження, до яких, серед іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких віднесені законність (ст. 9 КПК України), змагальність (ст. 22 КПК України) та диспозитивність (ст. 26 КПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.6 ст.22 КПК України)
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Частиною четвертою зазначено статті передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
За ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, може бути зокрема, про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Висновки слідчого судді за результатами встановлених обставин
Враховуючи наявні матеріали в матеріалах скарги дані, які підтверджують наявність бездіяльності слідчого (уповноваженої особи) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення зазначеної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Державного бюро розслідувань внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, на підставі заяви ОСОБА_3 від 15.04.2022 року, яка була отримана уповноваженою особою Державного бюро розслідувань 22.04.2022 року, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1