Справа № 761/32050/21
Провадження № 1-кс/761/4709/2022
13 травня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 13 серпня 2021 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002443 від 06.11.2015 року,-
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 13.08.2021 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002443 від 06.11.2015, яка мотивована тим, що Державним бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002443 від 06.11.2015 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ст.340 КК України.
В обґрунтування своєї скарги, заявник зазначив, що про наявність постанови про зупинення досудового розслідування від 13.08.2021 року, він дізнався 30.08.2021 року під час судового засідання в Печерському районному суді міста Києва з розгляду клопотання слідчого Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 від 13.08.2021 про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З даною постановою адвокат ОСОБА_5 не погоджується, вважає її необґрунтованою та такою, що не відповідає основним засадам і завданню кримінального процесуального законодавства України, та підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Невиконання слідчим до зупинення досудового розслідування всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе, а також всіх дій для здійснення розшуку підозрюваного, що визначено п. 2 статті 280 КПК України.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження 20.11.2015 року органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42015000000002443 від 06.11.2015 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 27, статтею 340 КК України, та вже 24.11.2015 року сторона обвинувачення, яка не вжила заходів щодо вручення ОСОБА_6 письмового повідомлення про підозру у визначений КПК України спосіб, у зв'язку з чим, вказана особа не набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, прийшла до висновку про оголошення розшуку вказаної особи, у зв'язку з тим, що місце перебування особи невідомо.
При цьому, у матеріалах досудового розслідування, у тому числі, у постанові про оголошення розшуку не визначено обставини та не надано доказів вжиття слідчим, прокурором заходів щодо виклику ОСОБА_6 , належного його повідомлення про такі виклики, а також доказів нез'явлення вказаної особи без поважних причин на виклики слідчого, прокурора.
Крім цього, слідчим перед винесенням постанови про оголошення розшуку від 24.11.2015 року не вжито жодних заходів, передбачених КПК України, щодо виклику підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора.
Так, сторона обвинувачення, обґрунтовуючи невстановлення місцезнаходження ОСОБА_6 , посилається на рапорт старшого оперуповноваженого УКР ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 1 від 24.11.2015 року, що складений за результатами виконання доручення слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 20.11.2015 року про встановлення місця знаходження та вручення повістки про виклик громадянина ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, рапорт старшого оперуповноваженого УКР ГУ НП в Київській області ОСОБА_11 в жодному разі не може бути доказом у кримінальному провадженні.
Крім цього, як зазначалось вище докази отримання ОСОБА_6 повісток про виклики слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , що направлялись 11 та 16 листопада 2015 року, відсутні.
Враховуючи викладене, матеріали досудового розслідування не містять доказів вручення ОСОБА_6 повісток про виклики, а тому ОСОБА_6 не набув юридичного обов'язку перед органом досудового розслідування та не міг виконати такі вимоги слідчого, проте був оголошений слідчим в розшук.
Також безпідставними та не підтвердженими є твердження слідчого у постанові про зупинення досудового розслідування від 13.08.2021 про переховування ОСОБА_6 від органу слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки відсутні докази вчинення вказаною особою будь-яких умисних дій з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника, у тому числі, нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду.
Таким чином, посилання слідчого в оскаржуваній постанові на обставини щодо безпідставного нез'явлення ОСОБА_6 на виклики правоохоронних органів та неповідомлення про причини неявки, є безпідставними та необґрунтованими і такими, що непідтверджені жодним належним та допустимим доказом, в розумінні вимог статей 85, 86 КТТК України.
Направлення запитів слідчим до Державної прикордонної служби, направлення доручень до Служби безпеки України, не є доказом вжиття слідчим, прокурором, в розумінні частини 2 статті 9, частини 2 статті 280 КПК України, всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних заходів щодо всебічного, повного і неупереджено дослідження обставини кримінального провадження, виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують підозрюваного, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, оскільки матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002443 не містять навіть доказів перетину ОСОБА_12 державного кордону України з 2014 року по теперішній час.
На підставі наведеного адвокат просить скасувати постанову слідчого першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 13.08.2021 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002443 від 06.11.2015 року.
В судове засідання адвокат ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги, не з'явився.
Слідча ОСОБА_13 , прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечували щодо задоволення скарги. Так, прокурор ОСОБА_3 оголосив письмові заперечення і пояснення на скаргу адвоката ОСОБА_5 , та вказав, що постанова слідчого від 13 серпня 2021 року є мотивованою та відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, матеріали надані в ході судового розгляду, приходить до наступного висновку.
Як встановлено у судовому засіданні, Першим відділом Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002443 від 06.11.2015.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК підозрюваним є особа, якій у порядку ст. 276-279 КПК України повідомлено про підозру.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК письмове повідомлення про підозру у разі неможливості вручення його в день складення вручається у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
Як встановлено ч. 1 ст. 111 КПК, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, якою слідчий повідомляє про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Частиною 3 статті 111 КПК встановлено, що повідомлення здійснюються у порядку, передбаченому главою 11 КПК.
Враховуючи, що повідомлення про підозру є прийнятим слідчим або прокурором процесуальним рішенням, про таке рішення у спосіб, передбачений ст. 135 КПК, має бути повідомлений підозрюваний, якому неможливо вручити повідомлення про підозру у день складення відповідного процесуального документу.
Відповідно до ст. 135 КПК одним із способів вручення повідомлення є направлення його поштою.
Як вбачається з наданих слідчим у судовому засіданні матеріалів, 20.11.2015 року слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , за погодженням з заступником начальника відділу процесуального керівництва кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_14 , складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27 ст.340 КК України, та направлено останньому за місцем реєстрації.
На підставі чого твердження захисника ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного, не ґрунтується на матеріалах розслідування та суперечить вищевикладеним положенням кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
З матеріалів скарги та наданих матеріалів в ході судового розгляду вбачається, що постановою слідчого Генеральної прокуратури України від 24.11.2015 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук, та постановою слідчого Державного бюро розслідувань від 10.06.2020 останнього оголошено у міжнародний розшук.
Аргументуючи висновок про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий посилається на те, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме.
13 серпня 2021 року слідчим першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_15 , винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002443 від 06.11.2015 на підставі п.п. 2, 3 ч.1 ст.280 КПК України.
Відповідно до п.п 2, 3 ч.1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення про підозру у разі оголошення у розшук підозрюваного, наявної необхідності виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва
Згідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №42015000000002443 від 06.11.2015, органом досудового розслідування вживалися заходи щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_6 .
Слідчим неодноразово направлялися повістки про виклик ОСОБА_6 за адресою його реєстрації та проживання.
Відповідно до інформації Державної прикордонної служби України відомості щодо перетину державного кордону України ОСОБА_6 відсутні.
Разом з тим, органом досудового розслідування встановлено, що приблизно з 2014 року ОСОБА_6 знаходиться на території Російської Федерації, у зв'язку з чим 11.12.2020 до компетентних органів Російської Федерації було направлено запит про міжнародну правову допомогу.
Стороною обвинувачення в ході розгляду скарги були надані суду документи на підтвердження обставин щодо належного повідомлення про підозру ОСОБА_6 , неодноразових викликів останнього до слідчого, вжиття заходів, спрямованих на встановлення місцезнаходження підозрюваного, дій, направлених на отримання міжнародної правової допомоги.
Отже, з огляду на відомості, які містяться в матеріалах кримінального провадження, вбачається, що органом досудового розслідування на законних підставах, з дотриманням передбачених КПК України вимог, прийнято рішення про зупинення досудового розслідування кримінального провадження №42015000000002443 від 06.11.2015 року, підстави для скасування вказаної постанови слідчого відсутні, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 2, 9, 42, 110, 111, 135, 278, 280, 281, 303-306 КПК України слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на постанову слідчого першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 від 13 серпня 2021 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002443 від 06.11.2015 залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1