Провадження № 2-а/760/545/22
Справа № 760/25951/21
19 травня 2022 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса листування: АДРЕСА_2 ; адреса представника: АДРЕСА_3 ) до Управління патрульної поліції міста Києва /далі - Управління/ (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 9), Департаменту патрульної поліції /далі - Департамент/ (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Рух справи
24.09.2021 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 22.09.2021, за підписом представника позивача - адвоката Шимко А.О. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить:
- скасувати постанову поліцейського батальйону № 3 роти № 2 в управлінні патрульної поліції у м. Києві, лейтенанта поліції Пильника Олександра Миколайовича, серії ЕАО № 4782624 від 17.09.2021;
- провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) закрити за відсутності в його діях складу правопорушення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 04.10.2021 вказаний позов прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (письмовому провадженні).
Клопотань від позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС України/).
Доводи позову
В позові, зокрема, вказується, що 17.09.2021 інспектором батальйону № 3 роти № 2 в управлінні патрульної поліції у м. Києві, лейтенантом поліції Пильником Олександром Миколайовичем відносно ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4782624.
Зазначається, що згідно тексту даної постанови, 17.09.2021 о 04 год. 50 хв., у м. Києві, на вул. Електротехнічна 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП.
З даною постановою позивач не згодний, переконаний, що постанова була винесена незаконно та підлягає скасуванню.
В позові наголошується, що ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення не скоював. Був зупинений патрульним автомобілем, який рухався позаду.
Зауважується, що першочергово, про причини зупинки інспектор ОСОБА_2 не повідомив, а почав вимагати від ОСОБА_1 надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. На прохання ОСОБА_1 повідомити про причини зупинки, інспектор жодним чином не реагував і лише після того, як ОСОБА_1 почав здійснювати відеозапис розмови (додається), інспектор Пильник О.М. повідомив про порушення ОСОБА_1 п. 2.9 ПДР.
Звертається увага на те, що інспектор Пильник О.М. не повідомив який саме підпункт пункту 2.9 ПДР України порушив ОСОБА_1 , і вже у подальшому, в ході спілкування позивача з працівниками поліції, останні повідомили, що відносно ОСОБА_1 буде складено постанова за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а саме за порушення п. 2.3.в ПДР України. Однак, жодних доказів на підтвердження інкримінованого правопорушення працівники поліції ОСОБА_1 не надали.
За таких обставин, позивач вважає, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції була безпідставною.
Також в позові вказується, що під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови, працівниками поліції не було ознайомлено позивача з главами, визначеними статтею 63 Конституції України, статтями 307, 308, 268, 287-289 КУпАП, про що свідчить відсутність підпису позивача в оскаржуваній постанові. Внаслідок чого, справу 17.09.2021 було розглянуто однобоко, без урахування пояснень ОСОБА_3 з обмеженням останнього у можливості ознайомитися з матеріалами справи.
Підсумовується, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена без з'ясування обставин, без наявності належних доказів по справі, внаслідок того єдиними доказом по справі є сама оскаржувана постанова, та з порушенням процесуальних прав позивача.
Враховуючи зазначені обставини, позивач вважає, що його вину не в інкримінованому правопорушенні не є доведеною, та в його діях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Щодо правової позиції відповідача
23.12.2021 до суду від Департаменту надійшов відзив на позов в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
У відзиві вказується, що твердження позивача, викладенні у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.
Так, зазначається, що під час патрулювання міста Києва 17.09.2021 екіпажем патрульної поліції Рубін-351 в складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 було помічено транспортний засіб «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI» номерний знак « НОМЕР_2 » за адресою: м. Київ вулиця Електротехнічна 2, водій якого керував транспортним засобом будучи не пристебнутим засобом пасивної безпеки, що стало причиною зупинення водія згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Відтак, Інспектор, підійшовши до водія, пояснив причину зупинки, та на підставі п. 2.4 (а) висунув законну вимогу водію пред'явити документі передбачені у п. 2.1 ПДР.
Вказується, що позивач відмовлявся пред'являти документи на вимогу інспектора, пояснюючі це там, що ПДР не порушував. В ході розмови з інспектором, позивач розпочав рух з місця зупинки будучи не пристебнутим.
Зауважується, що інспектор діяв відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 (далі - Інструкція), таким чином проводився відеозапис з місця зупинки на портативну боді камеру (оптичний диск з відеозаписом з нагрудного реєстратора інспектора з місця зупинки додано до відзиву).
Наголошується, що інспектор в ході розгляду справи не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі, таким чином, інспектором було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених ст.. 268 КУпАП при розгляді справи.
Вказується, що відповідно до винесеної постанови інспектором роти № 2 батальйону № 3 полку № 2 Пильником Олександром Миколайовичем 17.09.2021 о 04 год 50 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI» номерний знак « НОМЕР_2 » обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), за що адміністративна відповідальність передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Зазначається, що розглядаючи дану адміністративну справу, інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
За таких обставин підсумовується, що підстави для скасування постанови відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 17.09.2021 інспектором роти № 2 батальйону № 3 полку № 2 Пильником Олександром Миколайовичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4782624 (а.с. 6), за змістом якої 17.09.2021 о 04 год 50 хв. у м. Києві, на вул. Електротехнічна 2, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI» номерний знак « НОМЕР_2 » обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3в ПДР.
У зв'язку зазначеним ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510,00 грн.
Позивач не погоджується з вказаною постановою, зокрема, стверджує, що інкримінованого йому правопорушення не скоював, та відповідний факт належними доказами не підтверджено.
Департамент з доводами позивача не погоджується, на підтвердження скоєного ОСОБА_1 правопорушення, зокрема, надав відеозапис з портативної боді-камери інспектора поліції, який судом переглянуто.
Вказаним відеозаписом зафіксовано, зокрема, процедуру спілкування інспектора з ОСОБА_1 під час якої останній паском безпеки не пристебнутий, факт правопорушення заперечує, стверджує, що під час руху був пристебнутий, на що інспектор поліції у відповідь звертає увагу на те, що пасок безпеки застібнутий за кріслом позаду (за спиною) водія. Також зафіксовано, що о 04 хв 49 ОСОБА_1 , не будучи пристебнутим, односторонньо перериває розмову з інспектором та залишає місце події.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 2.3(в) Правил дорожнього руху (далі - ПДР) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП, а саме: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Суд бере до уваги, що відповідач факт того, що у визначену дату та час ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI» номерний знак « НОМЕР_2 » обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки керував транспортним засобом довів відеозаписом з боді-камери інспектора, який знаходиться в матеріалах справи та оглянуто судом.
Доказів на спростування встановленого позивачем не надано, у зв'язку з чим обставин, викладених у позові не доведено, та викладеного в оскаржуваній постанові не спростовано.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Аналіз наявних матеріалів справи та правових норм свідчить, що відповідачем обґрунтовано визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та правомірно накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, а доводи, на які посилається позивач, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Враховуючи викладене позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Водночас, суд зазначає, що виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в статті 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у статтях 221-222 КУпАП.
Згідно з приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 121 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (ч. 1 ст. 283 КУпАП). Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.
Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст. 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених ст. 284 КУпАП замість вказаного суб'єкта владних повноважень, що становитиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.
Це є додатковою підставою для відмови в задоволені вимоги позивача про закриття справи щодо позивача про вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Висновок суду
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови серії ЕАО № 4782624 від 17.09.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП, - відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції міста Києва, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л. Л. Зуєвич