Справа № 502/502/22
19 травня 2022 року м. Кілія
Суддя Кілійського районного суду Одеської області Маслеников О.А. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від відділення поліції №1 Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - громадянку України; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживаючу: АДРЕСА_1 та зареєстровану: АДРЕСА_2
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
06.04.2022 р. о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись в громадському місці, на центральному ринку по вул. Торгова, 57 в м. Кілія висловлювалася на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, перекидала речі, на зауваження не реагувала, чим скоїла дрібне хуліганство.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїла правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, тобто дрібне хуліганство.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, була сповіщена належним чином, клопотань про перенесення розгляду справи не надала. В письмових поясненнях, котрі містяться в матеріалах справи, зазначила, що вона 06.04.2022 р. о 12 годині 00 хвилин, знаходячись на ринку висловлювалася на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою та розкинула взуття, котрим остання торгувала, після чого пішла додому.
Зважаючи на факт того, що ОСОБА_1 мала право на отримання професійної правничої допомоги та цим правом за значний проміжок часу не скористалася, не надала клопотань про перенесення розгляду справи, враховуючи, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня скоєння правопорушення, а також з метою запобігання затягування розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за її відсутності, посилаючись на додані до протоколу матеріали справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом серії ВАВ № 300725 від 06.04.2022 року про адміністративне правопорушення - про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_2 про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 про скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, потерпілих, а також іншими документами.
Як вбачається з диспозиції ст.173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях. Іншою формою цього правопорушення є знищення або пошкодження якого-небудь майна у незначних розмірах, тощо.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Громадське місце - це місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони, тобто сама по собі вулиця. Крім того, за змістом диспозиції ст.173КУпАП обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. Тобто, суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці). Однак, вчинення хуліганських дій у присутності інших людей, в обстановці проведення публічного заходу, є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.
Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у формі прямого або непрямого умислу. При цьому особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено саме громадський порядок і прагне саме цього. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана.
Як вбачається з матеріалів справи, вбачаються ознаки хуліганства з боку ОСОБА_1 , яка умисно, не будучи власником, користувачем території на котрій вона знаходилася під час скоєння адміністративного правопорушення, законні права та охороняємі законом інтереси якої жодним чином не порушувалися, почала висловлюватися на адресу ОСОБА_2 , в присутності інших осіб, грубою нецензурною лайкою.
Суд вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає.
Обставинами що обтяжують або пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП судом не виявлено.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до статті 23 КпАП України - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Беручи до уваги характер правопорушення, його тривалість та сутність протиправних дій, особу правопорушника, суд вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 173, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винною ОСОБА_1 - громадянку України; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 - громадянки України; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі через Кілійський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом 3 місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников