Справа № 493/1153/20
Провадження № 2/493/23/22
12 травня 2022 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Мясківської І.М.
за участю секретаря Пінул І.Б.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Балтської міської ради Одеської області про визнання рішень Балтської міської ради Одеської області та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень недійсними,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Балтської міської ради Одеської області в якому просить суд:
- визнати недійсним рішення Балтської міської ради Одеської області № 1125-VІІ від 21.12.2018 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для надання у власність із земель житлової та громадської забудови (присадибна ділянка), загальною площею 0,021 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий № 5120610100:02:002:0365, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним рішення Балтської міської ради Одеської області № 1210- VІІ від 06.03.2019 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для надання у власність із земель житлової та громадської забудови (присадибна ділянка), загальною площею 0,021 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий № 5120610100:02:002:0365, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та припинення права власності на вказану земельну ділянку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що в 2005 році вона за усною домовленістю з ОСОБА_2 , яка проживає у сусідстві з нею, змінили межі земельних ділянок для обслуговування будинків, не вносячи при цьому зміни до правовстановлюючих документів та технічної документації на будинки. Таке положення справ влаштовувало її протягом довгого часу, але в 2018 році при виготовлені технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки відносно її домоволодіння, вона дізналася, що сусідка ОСОБА_2 вже замовила технічну документації щодо свого домоволодіння, яка була виготовлена та затверджена рішенням Балтської міської ради Одеської області № 1210- VІІ від 06.03.2019 року з присвоєнням кадастрового № 5120610100:02:002:0365, при цьому акт прийому-передачі межових знаків від 08.11.2018 року, вона, як власниця суміжної земельної ділянки не підписувала, а її підпис на вказаному акті, за висновком судово-почеркознавчої експертизи № 21-6973 від 18.03.2022 року виконаний іншою особою від її імені.
ОСОБА_2 не проінформувала її та не запросила бути присутньою при проведені геодезичних робіт при виготовлені технічної документації із землеустрою що стосується сусіднього будинку по АДРЕСА_1 . Згодом ОСОБА_2 перемістила паркам між їхніми земельними ділянками на свою користь, чим порушила її право вільно володіти та розпоряджатися своєю земельною ділянкою.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що в АДРЕСА_1 проживала її бабуся, а згодом на території цього домоволодіння були побудовані будинки членів сім'ї бабусі, та присвоєно номери будинкам АДРЕСА_1 та номер 3. Межі між будинками були умовними. При виготовлені технічної документації на земельну ділянку для обслуговування будинку по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , вона, як родичка ОСОБА_3 , запросила сусідку ОСОБА_1 бути присутньою при визначені меж земельних ділянок, але остання відмовилася, про що свідчить копія акту прийому-передачі межових знаків від 08.11.2018 року, що зберігається в її екземплярі технічної документації. Яким чином та хто вчинив підпис від імені ОСОБА_1 (на той час ОСОБА_4 ) в екземплярі технічної документації ФОП ОСОБА_5 , який виготовляв технічну документації, вона не знає. Крім того пояснила, що за даними технічного плану домоволодіння ОСОБА_1 в її користуванні знаходилася земельна ділянка площею 0,380 га., а після проведення геодезичних робіт встановлено, що земельна ділянка збільшилася в розмірі та становить 0,465 га.
Відповідачка ОСОБА_3 на виклик суду не з'явилася, хоча була повідомлена належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 223 ЦПК України.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи судом встановлено, що з метою виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 у власність, ОСОБА_3 у листопаді 2018 року уклала договір з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 про надання послуг з виготовлення проекту землеустрою. Після виготовлення проект землеустрою був затверджений рішенням Балтської міської ради Одеської області № 1125-VІІ від 21.12.2018 року та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,021 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий № 5120610100:02:002:0365, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 13).
18.02.2019 року, відповідно до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Балтського нотаріального округу Одеської області Пантілєєвою І.П. за реєстраційним № 162, ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 вищевказаний будинок з земельною ділянкою кадастровий № 120610100:02:002:0365, загальною площею 0,021 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку. 08.02.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності був вчинений запис № 30204317 про право власності ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 198).
Відповідно до рішення Балтської міської ради Одеської області № 1210-VІІ від 06.03.2019 року (т.1 а.с. 15) земельну ділянку загальною площею 0,021 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий № 5120610100:02:002:0365, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передано у власність ОСОБА_2 28.03.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності був вчинений запис № 30986217 про право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку (т.1 а.с. 191).
В свою чергу ОСОБА_1 , будучи на той час у шлюбі та маючи прізвище ОСОБА_6 (т.1 а.с. 214-218), набула права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Балтського районного суду Одеської області від 12.05.2005 року (т.1 а.с.51), про що 24.06.2005 року Балтським районним бюро технічної інвентарізації було зроблено запис за реєстраційним номером 10533964. Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, земельна ділянка для обслуговування будинку значиться в загальній площі 0,038 0га.
06.09.2018 року ОСОБА_1 , будучи на той час у шлюбі та маючи прізвище ОСОБА_4 (т.1 а.с. 214-218), надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі із земель житлової та громадської забудови загальною площею 0,0380 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до рішення Балтської міської ради Одеської області № 984-VІІ від 06.09.2018 року (т.1 а.с. 16), але після проведення геодезичних робіт було встановлено, що ОСОБА_1 фактично користується земельною ділянкою площею 0,0465 га., у зв'язку з чим до вищезгаданого рішення міської ради внесено зміни та надано дозвіл на виготовлення технічної документації із земель землеустрою площею 0,0465 га. (т.1 а.с.17).
Позивачка вважає, що затвердження технічної документації щодо передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_3 , а потім ОСОБА_2 є недійсним з тих причин, що акт відведення меж в натурі вона не підписувала і з цих підстав просить визнати недійсним рішення Балтської міської ради Одеської області № 1125-VІІ від 21.12.2018 року та № 1210- VІІ від 06.03.2019 року.
Провівши експертизу почерку ОСОБА_7 довела суду що підпис від імені ОСОБА_8 у акті прийому-передачі межових знаків на зберігання від 08.11.2022 року виконаний іншою особою ( т. 2 а.с. 4-9).
Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу реалізації права на приватизацію та використання суміжних земельних ділянок, вирішуючи який суд виходить з того, що підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність та її вирористання встановлюються нормами ЗК України.
Згідно із ч.1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Підстави й порядок набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності регламентуються ст. ст. 116,118 ЗК України.
Відповідно до вимог ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
У частині ч.1 ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Відповідно до ч.5 ст. 158 ЗК України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18) зроблено висновок, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
До подібного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14 (провадження № 14-552цс18) та у справі № 350/67/15 (провадження № 14-652цс18), в яких вказувала про те, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не випливає, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж, необхідно вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки, правового значення вони не мають.
В ході розгляду цивільної справи судом встановлено, що між сторонами існують неприязні стосунки які породили спір. На вимогу ОСОБА_1 комісією Балтської міської ради Одеської області було проведено обстеження прибудинкових земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 та складено акт від 15.08.2018 року (т.1 а.с. 192), крім того порушено кримінальне провадження № 12019160230000172 від 18.04.2019 року (т.1 а.с.114-115), (т.1 а.с. 127-128), (т.1 а.с. 168-170), в рамках якого проведено експертизу почерку ( т. 2 а.с. 4-9).
У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, а як слідство і визнання недійсним рішення Балтської міської ради Одеської області № 1125-VІІ від 21.12.2018 року та № 1210- VІІ від 06.03.2019 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для надання у власність спочатку ОСОБА_3 , а потім ОСОБА_2 .
Факт порушення ОСОБА_2 межі земельної ділянки, на який посилалася позивачка, в ході розгляду цивільної справи, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, а крім того питання фактичних меж земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , не являлося предметом позовних вимог ОСОБА_1 , у зв'язку з чим не було предметом судового розгляду.
Встановивши, що обраний позивачем спосіб захисту її порушеного права не відповідає специфіці порушеного права та характеру спірних правовідносин, суд вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , Балтської міської ради Одеської області про визнання рішень Балтської міської ради Одеської області та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень недійсними - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення суду складено 19.05.2022 року.