18 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1943/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 23 вересня 2021 року №047250011546 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV); зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи: з 01 серпня 2001 року по 01 липня 2003 року в ЗАТ «Завод Сетаб Нікополь» (який був перейменований у Закрите акціонерне товариство «Трубний завод ВСМПО-Авісма») на посаді різника труб на обробці 3 розряду та з 01 липня 2003 року по 01 квітня 2009 року в ЗАТ «Сетаб Нікополь» (який був перейменований у Закрите акціонерне товариство «Трубний завод ВСМПО-Авісма») на посаді різника труб на обробці 3 розряду, як стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачений Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-IV.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 15 вересня 2022 року звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058-IV.
За результатами розгляду вказаної заяви рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 22 вересня 2021 року №047250011546 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком за відсутності пільгового стажу.
Так, до пільгового стажу не було зараховано період роботи в ЗАТ «Сетаб Нікополь» оскільки довідку про пільговий стаж видано ТзОВ «Юридичне Архівне бюро «Легіс», яке не є правонаступником зазначеного підприємства (підприємство ліквідоване).
Зазначає, що згідно із відомостями трудової книжки АТ-V 2203882 в період з 01 серпня 2001 року по 01 квітня 2009 року працювала на посаді різника труб на обробці 3 розряду в ЗAT «Завод СЕТАБ Нікополь», який 22 червня 2006 року був перейменований у ЗАТ «Трубний завод ВСМПО-Авісма».
Відповідно до наказу ЗАТ «Трубний завод ВСМПО-Авісма» від 04 квітня 2018 року №1 та акту приймання-передачі справ від 31 травня 2021 року на архівне зберігання в ТзОВ «Юридично-Архівне бюро «Легіс» було передано накази з особового складу з 01 серпня 2001 року по 30 червня 2010 року та накази з тестування робочих місць з 01 серпня 2001 року по 10 грудня 2009 року.
Таким чином, ТзОВ «Юридичне-Архівне бюро «Легіс» має право видавати архівні довідки про підтвердження пільгового стажу працівників ЗАТ «Трубний завод ВСМПО-Авісма», а відповідач не був позбавлений можливості перевірити архівну довідку від 01 вересня 2021 року №Г-43/1 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 , видану вказаним товариством.
На думку позивача, враховуючи те, що посада різника труб на обробці 3 розряду передбачена Списком №2 та в її трудовій книжці містяться записи про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 і проведену атестацію з посиланням на відповідні накази про атестацію, а тому цей період роботи мають бути зарахований до її пільгового страхового стажу, та не вимагається інших документів, підтверджуючих цю обставину.
Додатково звертає увагу, що всі записи в трудовій книжці щодо роботи на підприємстві відповідають Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (із змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року та засвідченні печатками підприємства.
З наведених підстав, уважає, що відмова пенсійного органу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 01 серпня 2001 року по 01 квітня 2009 року на посаді різника труб на обробці 3 розряду в ЗAT «Завод СЕТАБ Нікополь», який 22 червня 2006 року був перейменований у ЗАТ «Трубний завод ВСМПО-Авісма», є протиправною і такою, що порушує гарантовані державою соціальні права на пенсійне забезпечення та просить адміністративний позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву від 10 березня 2022 року №155/0300-09-17 ГУ ПФУ у Волинській області позовних вимог не визнало мотивуючи тим, що 15 вересня 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 22 вересня 2021 року №047250011546 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058-IV у зв'язку із відсутністю у позивача на дату звернення передбаченого законодавством необхідного пільгового стажу.
Згідно доданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком, страховий стаж позивача становить 33 роки 00 місяців 06 днів. До пільгового стажу не зараховано період роботи у ЗАТ «Завод СЕТАБ Нікополь», оскільки довідка про пільговий стаж видана ТзОВ «Юридично-архівне бюро «Легіс», яке не є правонаступником даного підприємства (підприємство не ліквідоване).
З урахуванням зазначеного, представник відповідача 1 уважає, що підстави для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відсутні у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи та просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 43-44).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) (арк. спр. 40).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 березня 2022 року вирішено судовий розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у межах строку розгляду справи, передбаченого частиною першою статті 258 КАС України (арк. спр. 48).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18 березня 2022 року залучено до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), відповідач 2) (арк. спр. 50-51).
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у відзиві на позовну заяву від 17 січня 2022 року №0600-0902-5/4904 позовних вимог не визнало та повідомило, що ОСОБА_1 15 вересня 2021 року зверталася до ГУ ПФУ в Волинській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058-IV по Списку №2, однак в призначенні пенсії було відмовлено, оскільки в трудовій книжці відсутні такі дані, які б підтверджували б пільговий характер роботи позивача, а довідка про пільговий характер роботи видана ТвОВ «Юридично - архівне бюро «Легіс», не може бути прийнята до уваги, адже видана не уповноваженим органом.
Вказує, що пільгова пенсія - це пенсія яка виплачується за рахунок коштів підприємства після отримання результатів атестації робочих місяць за умовами праці та довідок виданих цими ж підприємствами про пільговий характер роботи.
Крім того позивач не досягла пенсійного віку, а саме 55 років. На момент звернення позивач мала 53 роки, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах по списку №2.
Таким чином підсумовуючи обставини, які були з'ясовані управлінням при розгляді поданих ОСОБА_1 , призначити пенсію на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до статті 114 Закону №1058-IV в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не має законних підстав, через те, що позивач: не досягла передбаченого пенсійного віку, а саме 55 - років; не підтверджений пільговий стаж.
Також уважає, що призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу.
З наведених підстав відповідач 2 просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 57-59).
Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 15 вересня 2021 року звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-IV.
Заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була передана до ГУ ПФУ у Волинській області.
За результатами розгляду вказаної заяви ГУ ПФУ у Волинській області прийнято рішення від 22 вересня 2021 року №047250011546 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах згідно статті 114 Закону №1058-IV в зв'язку із відсутністю пільгового стажу (арк. спр. 12).
Позивач, уважаючи таке рішення відповідача 1 протиправним, звернулася до суду із даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантоване право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом №1058-IV.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону №1788-ХІІ за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За приписами статті 12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон №213-VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 13 Закону №1788-XII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок відносно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.
Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII (далі - Закон №213-VIII), який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону №1788-XII вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, Закон №1058-IV доповнено розділом XIV-1, який передусім, у контексті предмету спору, містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Таким чином, зазначена норма передбачає зміст ідентичний пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII в редакції Закону України від 02 березня 2015 року №213-VIII щодо підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах.
За конституційним поданням народних депутатів України Закон №213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі №1-р/2020 (далі Рішення №1-р/2020) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 Рішення №1-р/2020).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, зокрема: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Таким чином, Рішенням №1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-XII, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-XII з урахуванням Рішення №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінкам після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23 січня 2020 року з одного боку, та Законом №1058-IV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким за умов існування неоднозначного, множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який є найбільш сприятливим для особи, а саме: норми Закону №1788-XII з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону №1058-IV.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 240/21724/20, від 18 лютого 2022 року у справі №360/4639/20, 17 грудня 2021 року у справі №160/9272/20, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20, від 07 грудня 2021 року у справі №280/3230/20.
Як установлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (при досягненні повних 53 років), звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою від 15 вересня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, оскільки на час звернення із заявою про призначення пенсії позивач досягла 50 років, а тому суд відхиляє посиланням відповідача 2 у відзиві на позовну заяву на недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV.
За результатами розгляду вищезазначеної заяви ОСОБА_1 , рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 22 вересня 2021 року №047250011546 відмовлено у призначенні пенсії за віком за відсутності пільгового стажу.
Так, до пільгового стажу не було зараховано період роботи в ЗАТ «Сетаб Нікополь» оскільки довідку про пільговий стаж видано ТзОВ «Юридичне Архівне бюро «Легіс», яке не є правонаступником зазначеного підприємства (підприємство ліквідоване).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до частин першої - другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону №1788-ХІІ).
Відповідно до вимог пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку №637 обумовлено, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 N 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року №1451/11731 (далі - Порядок N 383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 01 серпня 2008 року прийнята на роботу в службу трубного виробництва різником труб на обробці 3 розряду на ЗАТ «Завод СЕТАБ Нікополь»; 01 липня 2003 року - переведена в трубоволочильний цех різником труб на обробці 3 розряду; 22 лютого 2006 року внесено запис про те, що згідно із рішення акціонерів від 08 лютого 2006 року №10 ЗАТ «Завод СЕТАБ Нікополь» перейменовано на ЗАТ «Трубний завод ВСМПО-Авісма»; 01 квітня 2009 року позивач переведена в трубоволочильний цех сортувальником - здавачем труб на обробці 3 розряду; 08 червня 2010 року - звільнена з роботи згідно із пунктом 5 статті 36 КЗпП України (арк. спр. 13-17).
Вказані обставини підтверджуються також наявними в матеріалах справи розпорядженням від 01 серпня 2001 року №Б317 про прийняття ОСОБА_1 на роботу різником труб на обробці, наказами (розпорядженнями) від 01 липня 2003 року №267 та від 01 квітня 2007 року №555 про переведення на іншу роботу та розпорядженням від 08 червня 2010 року №351/К про звільнення ОСОБА_1 (арк. спр. 30-32).
Згідно розділу III «Металургійне виробництво» Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 правом на пільгову пенсію мають: різальники труб і заготовок робітники і бригадири, зайняті на обробці та сортуванні металу і готової продукції, робітники, зайнятті на прийманні і здаванні труб і балонів в трубному виробництві.
Окрім того, наказами ЗАТ «Завод СЕТАБ Нікополь» від 01 серпня 2001 року №02, від 1 грудня 2004 року №207 було затверджено перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад на ЗАТ «Завод СЕТАБ Нікополь», працівникам яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по спискам №1 та №2 за результатами проведеної атестації робочих місць, серед яких посада різника труб та заготовок (арк. спр. 25-26, 33-35).
Згідно із наказом ЗАТ «Трубний завод ВСМПО-Авісма» від 18 квітня 2006 року №75 у зв'язку із перейменуванням ЗАТ «Завод СЕТАБ Нікополь» в ЗАТ «Трубний Завод ВСМПО-Авісма» затверджено новий перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад на ЗАТ «Трубний завод ВСМПО-Авісма», працівникам яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по спискам №1 та №2 за результатами проведеної в 2004 році атестації робочих місць, серед яких також зазначена посада різник труб та заготовок (арк. спр. 27-29).
Відповідно до архівних довідок від 01 вересня 2021 року №Г-43/1 та №Г-43/2 позивач працювала у ЗАТ «Завод СЕТАБ Нікополь» правонаступником якого став ЗАТ «Трубний завод ВСМПО-Авісма» у період з 01 серпня 2001 року по 01 квітня 2009 на посаді різника труб на обробці, яка за результатами атестації робочих місць надає право на пльгове пенсійн забезпечення за Списком №2. Наказів про переведення на іншу робот, роботу з неповним робочим днем та наданням відпусток без збереження заробітної плати не виявлено (арк. спр. 22).
Також суд враховує, що згідно із індивідуальними відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про застраховану особу ОСОБА_1 (довідка за формою ОК-5) в період з 01 серпня 2001 року по 01 квітня 2009 року позивачу була виплачена заробітна плата, на яку нараховувалися страхові внески (арк. спр. 18-20).
Суд відхиляє доводи відповідачів про те, що довідку про пільговий стаж видано ТзОВ «Юридичне Архівне бюро «Легіс», яке не є правонаступником ЗАТ «Трубний завод ВСМПО-Авісма», оскільки як убачається із наказу від 04 квітня 2018 року №1 «Про здачу документів до архіву» та акту приймання-передачі справ, у зв'язку із відсутністю фінансово-господарської діяльності, ЗАТ «Трубний завод ВСМПО-Авісма» здало на архівне зберігання в ТзОВ «Юридично-Архівне бюро «Легіс» накази з особового складу з 01 серпня 2001 року по 30 червня 2010 року та накази з тестування робочих місць з 01 серпня 2001 року по 10 грудня 2009 року (арк. спр. 23-24).
Частиною першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, належних, достатніх та допустимих доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали.
Таким чином, дії відповідача 1 щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 01 серпня 2001 року по 01 квітня 2009 на посаді різника труб на обробці у ЗАТ «Завод СЕТАБ Нікополь», яке перейменоване в ЗАТ «Трубний завод ВСМПО-Авісма» не узгоджуються з наведеними вище нормами чинного законодавства та порушує державні гарантії на пенсійне забезпечення позивача.
Оскільки спірний період роботи позивача не був зарахований до її страхового та пільгового стажу при прийнятті ГУ ПФУ у Волинській області рішення від 22 вересня 2021 року №047250011546 про відмову у призначенні пенсії, відтак з метою ефективного захисту прав позивача, суд приходить до висновку, що правильним способом захисту порушеного права буде визнання протиправним та скасування вказаного рішення, а не дій щодо незарахування відповідних періодів роботи до страхового та пільгового стажу.
Окремо суд зауважує, що у поданій позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 23 вересня 2021 року №047250011546 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, однак як убачається із матеріалів справи, вказане рішення було прийняте саме 22 вересня 2021 року.
З урахуванням встановлених обставин та правової позиції Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20, суд дійшов висновку, що відмова ГУ ПФУ у Волинській області в призначенні ОСОБА_1 , яка на час звернення до відповідача досягла 53 років (при необхідних 50 років) та мала страховий стаж роботи 33 роки 0 місяців 6 днів (при необхідному стажі не менше 20 років), пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною.
Разом з тим, суд констатує, що в рішенні ГУ ПФУ у Волинській області від 22 вересня 2021 року №047250011546 про відмову у призначенні пенсії лише зазначено, що страховий стаж позивача складає 33 роки 0 місяців 6 днів та не вказано скільки із них становить роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2, що позбавляє суд можливості перевірки чи складає такий пільговий стаж позивача 10 років.
Відтак, оскільки виконання рішення суду в частині зобов'язання відповідача 1 зарахувати до пільгового та страхового стажу позивача період роботи з 01 серпня 2001 року по 01 квітня 2009 року (що становить менше 10 років) на посаді різника труб на обробці у Закритому акціонерному товаристві «Завод СЕТАБ Нікополь», яке було перейменовано Закрите акціонерне товариство «Трубний завод ВСМПО-Авісма» потребуватиме вчинення пенсійним органом дій щодо проведення нового розрахунку страхового стажу, тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-IV підлягають до задоволення частково шляхом прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 вересня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, зарахувавши до пільгового та страхового стажу період роботи з 01 серпня 2001 року по 01 квітня 2009 на посаді різника труб на обробці у Закритому акціонерному товаристві «Завод СЕТАБ Нікополь», яке було перейменовано Закрите акціонерне товариство «Трубний завод ВСМПО-Авісма».
Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із того, що часткове задоволення позовних вимог зумовлене обрання судом ефективного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача протиправними діями/рішення відповідача.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (яким винесено рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії) необхідно стягнути судовий збір в сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 07 лютого 2022 року (арк. спр. 8) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 39).
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 22 вересня 2021 року №047250011546 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 вересня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, зарахувавши до пільгового та страхового стажу період роботи з 01 серпня 2001 року по 01 квітня 2009 на посаді різника труб на обробці у Закритому акціонерному товаристві «Завод СЕТАБ Нікополь», яке було перейменовано Закрите акціонерне товариство «Трубний завод ВСМПО-Авісма».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 18 травня 2022 року.