18 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3125/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання протиправною відмови, оформленої листом від 15.02.2022 за №295; про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби, та відповідно, до статті 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-XII) має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Проте, в порушення вимог Закону № 3551-ХІІ, у 2021 році відповідач виплатив вказану допомогу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - Постанова № 325), що становить 966,00 грн.
Позивач вказує, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 № 3-р/2020, набула право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому статтею 15 Закону №3551-ХІІ, а тому 14.02.2022 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Однак, на її звернення відповідач листом від 15.02.2022 повідомив про відмову виплатити допомогу у такому розмірі.
Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 15 Закону № 3551-ХІІ та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно статті 15 Закону № 3551-ХІІ.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У запереченнях на позовну заяву від 02.05.2022 №560 представник відповідача даний позов не визнає та вважає, що він не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до статті 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” членам сім'ї загиблого військовослужбовця щорічно до 05 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. На виконання норм Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №325 від 08.04.2021 “Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”. Позивачу правомірно нараховано та виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця у розмірі, передбаченому Постановою №325 у розмірі 966,00 грн. З наведених підстав просила у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для членів сім'ї загиблих ветеранів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 09.07.2013 (а.с.11).
Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради здійснило позивачу виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до Постанови №325, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця у розмірі 966,00 грн, про що зазначено у довідці від 15.02.2022 №296 (а.с.19).
На звернення позивача від 14.02.2022 про перерахунок та виплату недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі, передбаченому статтею 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради листом від 15.02.2022 №295 повідомив про виплату такої допомоги у 2021 році у розмірі 966,00 грн згідно з Постановою №325 у повному обсязі (а.с.12-18).
Вважаючи дії відповідача щодо виплати вказаної допомоги у належному розмірі протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із преамбулою Закону №3551-ХІІ цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
01.01.1999 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 № 367-ХІV (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 15 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною такого змісту: “Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком”.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 № 107-VI (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 15 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі - БК України).
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” від 28.12.2014 № 79-VIII розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію статті 15 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові №325 установив, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 966 гривень.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-ХІІ та Постанова № 325.
Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру вказаної вище разової грошової допомоги необхідно застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися членам сімей загиблих військовослужбовців у розмірі, встановленому статтею 15 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
При вирішенні даної справи суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує також висновки щодо застосування норм права (а саме Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV), викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20 за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Крім того, у судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 висловлена правова позиція про те, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги; відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі “Кечко проти України”, заява №63134/00).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення взаємопов'язаних позовних вимог шляхом визнання протиправною відмови відповідача, оформленої листом від 15.02.2022 за №295, щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як члену сім'ї загиблого військовослужбовця щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, оформлену листом від 15 лютого 2022 року за №295 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Зобов'язати Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , як члену сім'ї загиблого військовослужбовця, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до статті 15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
Відповідач: Управління соціальної політики виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради (44700, Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Івана Франка, буд. 8, код ЄДРПОУ 03190768).
Суддя Т.М. Димарчук