19 травня 2022 рокуСправа №: 695/672/22
Номер провадження 3/695/688/22
19 травня 2022 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №843474 від 15.03.2022, 15.03.2022 о 10 год 00 хв в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив насильство в сім'ї відносно своєї сестри дружини ОСОБА_2 а саме ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
У судовому засіданні 19.05.2022 ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Орел С.І. просили закрити провадження у даній справі за відсутності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні 04.05.2022 пояснила суду, що вона дійсно є дружиною ОСОБА_1 , в сім'ї постійно виникають конфлікти, чоловік поводить себе агресивно, погрожує вигнати з дому, забирає телефон і не дозволяє дивитись телевізор, також чоловік постійно докоряє потерпілій грошима. Усе життя потерпіла терпіла заради дітей, однак з кожним роком життя з чоловіком стає все нестерпнішим. Останній конфлікт, який мав місце у березні 2022 року виник у зв'язку з тим, що чоловік вигнав з дому сина разом з сім'єю, які приїхали з м. Києва після початку війни Росії проти України, а потерпіла заступилась за них. Після того чоловік почав вимагати, щоб син повернув потерпілій кошти, які та поклала на його банківський рахунок, хоча дані кошти, зокрема зібрані з орендної плати за земельні ділянки, які належать особисто потерпілій. Потерпіла у судовому засіданні 04.05.2022 також пояснила, що після того, як вона відмовилась телефонувати синові - ОСОБА_1 розбив її телефон і сказав, щоб потерпіла збирала речі. Коли приїхали поліцейські потерпіла попередила їх, що чоловік має зброю і поки вони перевіряли дані обставини, скориставшись можливістю, зібрала найнеобхідніше та залишила усі гроші вдома, та поліцейські відвезли її до сина, який винаймає житло поруч.
Допитаний у судовому засіданні 04.05.2022 у якості свідка ОСОБА_3 показав суду, що є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та раніше рідко приїздив до батьків у зв'язку із зайнятістю на роботі, до цього шість років працював за кордоном з 2016 року, а коли приїздить додому - батько за найменшого приводу виганяє з дому, в дитинстві батько також поводив себе жорстоко. 15 березня 2022 року свідкові зателефонувала мати і спитала, плачучи, скільки грошей знаходиться на рахунку. ОСОБА_3 , почувши голос матері, зрозумів - щось сталось. Приблизно через 10 хвилин знову зателефонувала мати і попросила повернути кошти з депозиту, а ще через 10 хвилин зателефонував батько і сказав - щоб ОСОБА_3 до вечора повернув гроші. Згодом ОСОБА_3 зателефонував тітці - рідній сестрі батька, оскільки вона єдина, хто з ним спілкується і попросив дізнатись чому матір не відповідає на телефон. Тітка не змогла також додзвонитись до матері, а батько по телефону сказав, що розбив телефон матері і вигнав її з дому. Після цього ОСОБА_3 зателефонував до поліції, та через деякий час працівники поліції привезли до нього матір.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, а також потерпілої та свідка, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Також, беручи до уваги статті 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним та відображеним у протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність осіб за вчинення домашнього насильства: за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Таким чином, об'єктивною стороною даного адміністративного правопорушення є правопорушення, яке виражається в умисному вчиненні будь-яких яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які постраждала особа має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення (матеріальний склад).
Тобто, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає відповідальність за вчинення домашнього насильства.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №843474 від 15.03.2022, 15.03.2022 о 10 год 00 хв в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив насильство в сім'ї відносно своєї сестри дружини ОСОБА_2 а саме ображав її нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
При цьому у протоколі не зазначено, чи могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілої внаслідок таких дій ОСОБА_1 .
Суд зауважує, що протокол є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
Тобто, суть правопорушення, викладена в протоколі ВАБ №843474 від 15.03.2022не відповідає об'єктивній стороні складу адміністративного правопорушення, зазначеного в диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, який інкриміновано ОСОБА_1 .
За таких обставин суддя дійшов висновку, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Ураховуючи вищевикладене слід зазначити, що зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, провадження у даній справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП належить закрити, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст. 7, 173-2, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська