04 травня 2022 рокуСправа №: 695/830/22
Номер провадження 3/695/779/22
04 травня 2022 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, від 14.04.2022р., серії ВАВ №332541, ОСОБА_1 14.04.2022р., близько 09 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , чіплявся до перехожих, ображав нецензурними словами громадян, на зауваження не реагував, чим вчинив дрібне хуліганство.
Для розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку визначеному чинним законодавством.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказував, що сторона, яка задіяна в ході розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_1 повідомлений про розгляд справи в суді, однак не повідомив про причини своєї неявки, а тому, з метою забезпечення розгляду справи у межах строку накладення адміністративного стягнення, та враховуючи норми ст.. 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх дослідження, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, за образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки особи, яка вчиняє хуліганські дії. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства. Обов'язковою ознакою для кваліфікації дій особи як "дрібне хуліганство" необхідна наявність такого обов'язкового елементу об'єктивної сторони складу ст. 173 КУпАП як "громадське місце".
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно- оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та вокзалів.
Водночас, відповідно до КУпАП, Закону України від 22 вересня 2005 року № 2899-ІУ та постанови КМУ від 11 березня 2020 року № 211, до громадських місць відносяться наступні об'єкти: закриті спортивні споруди, сквери, парки, всі види громадського транспорту, ліфти, таксофони, підземні переходи, під'їзди житлових будинків, вулиці, дитячі майданчики, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, закладів фізичної культури і спорту, об'єкти культурного призначення, об'єкти органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
З матеріалів справи вбачається, що подія, за фактом якої складено протокол про адміністративне правопорушення відбулась за адресою АДРЕСА_2 .
У матеріалах справи відсутні відомості про те, що вказане місце, де відбулась зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення подія, є громадським місцем.
Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КупАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи і з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення,, на що вказував Європейський суд з прав людини по справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» ( заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» ( заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
Разом із тим матеріали справи не містять відповідних доказів вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено ні свідків ні потерпілих від дій ОСОБА_1 .. При цьому до матеріалів справи додані письмові пояснення ОСОБА_2 ..
Крім того, в матеріалах справи відсутні пояснення самого ОСОБА_1 , останній не підписував протокол про адміністративне правопорушення, не отримував його копії, не стверджував своїм підписом про роз'яснення йому відповідних прав, тощо.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, при цьому наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18 січня 1978 року у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства”.(Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть “випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту” (рішення Європейського суду з прав людини, справа “Коробов проти України” № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають, адже викликають обґрунтовані сумніви в належному з'ясуванні усіх обставин по справі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суддя, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі зазначеного та керуючись
ст., ст. 283, 284, 247 п.1 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя Середа Л.В.