693/1242/21
2/693/127/22
Іменем України
04.04.2022 м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого судді - Шимчика Р.В.
за участю секретаря судового засідання - Коломієць С.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Жашків цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис №13755 про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості в розмірі 17293 грн. 95 коп.
Про існування виконавчого напису позивачу стало відомо з постанови приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка О.С. про відкриття виконавчого провадження №66969778 з виконання вказаного виконавчого напису.
Позивач вважає, що даний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача ТОВ «Бізнес Позика».
Крім того, позивачу не було надано оригінал кредитного договору для його підписання (тобто з огляду на чинне законодавство такого договору нотаріально завіреного не існує), не враховано, що ТОВ «Бізнес Позика» не було направлено позивачу жодних листів з вимогою про усунення порушення зобов?язання.
Тобто, на даний час не існує жодної нотаріально-посвідченої угоди, укладеної між позивачем та відповідачем або будь-якою іншою фінансовою установою.
Разом з тим, станом на 22.06.2021р., тобто на дату вчинення спірного виконавчого напису, чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дубліката, що має силу оригінала, а сам виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість.
Крім того, виконавчий напис може вчинятися тяльки на безспірну суму заборгованості. В свою чергу, згідно виконавчого напису з позивача стягнуто 17293, 95 грн. боргу за кредитним договором, в тому числі: суму простроченої заборгованості в розмірі 9163,05 грн.; відсотки за користування кредитом в розмірі 7480,90 грн.; винагороду за вчинення виконавчого напису в сумі 650,00 грн.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.
На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. №13755 від 22 червня 2021 року про стягнення з нього на користь відповідача ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості в розмірі 17293 грн. 95 коп. та стягнути з відповідача на його користь судові витрати в сумі 908 грн. 00 коп.
Ні підставі ухвали Жашківського районного суду Черкаської області від 20 грудня 2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, при цьому надіслав до суду клопотання, в якому просив слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
У судове засідання представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - не з'явився по невідомих суду причинах, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. в судове засідання не з'явився, при цьому надіслав до суду листа, в якому просив слухати справу в його відсутності та винести рішення згідно чинного законодавства.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С., в судове засідання не з'явився по невідомих суду причинах, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. Це право стосується не лише позивачів, які вправі самостійно розпоряджатися наданими їм законом процесуальними правами, але й і відповідачів, які змушені витрачати свій час та кошти для захисту проти вимог позивача у суді.
Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Також, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавиться провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На підставі ч.ч.1,2 ст.121 ЦПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином і при цьому повторно не з?явився в судове без поважних причин, суд вважає, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній даних чи доказів.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ч.1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ст.13 ЦПК України).
Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Встановлені обставини та докази.
28 вересня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Плесюком Олексієм Степановичем на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. №13755 від 22 червня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66969778 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості в загальній сумі 17293,95 грн.
З вказаної постанови вбачається, що 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис №13755 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за кредитним договором №105284-КС-003 від 28.07.2020р. за період з 05.10.2020р. по 01.06.2021р. в сумі 16643, 95 грн., яка складається з: суми простроченої заборгованості в розмірі 9163,05 грн. та відсотків за користування кредитом в розмірі 7480,90 грн., а також винагороди за вчинення виконавчого напису в розмірі 650,00 грн.
Обгрунтування та висновки.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.
Таким чином, Закон України «Про нотаріат» урегульовує порядок вчинення нотаріальних дій, але не встановлює випадків вчинення виконавчих написів на боргових документах. Перелік є підзаконним нормативним актом, тому ототожнювати його із законом, який визначає випадки вчинення виконавчих написів безпідставно.
Оскільки Законом України «Про нотаріат» не встановлено випадку вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, то визначення такого випадку постановою Кабінету Міністрів України суперечить приписам основного акту цивільного законодавства - Цивільному кодексу України.
Відповідно до п.3.5 Глави 16 Порядку вчинення нотаріусами нотаріальних дій нотаріусами, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.
Згідно п.2 «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями», вказаного постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14 від 22.02.2017р., яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. була залишена без змін, постанову Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172, якою був затверджений вищевказаний Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, визнано незаконною та нечинною.
Вказане свідчить, що на момент вчинення (22 червня 2021 року) приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. виконавчого напису №13755 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за кредитним договором №105284-КС-003 від 28.07.2020р. за період з 05.10.2020р. по 01.06.2021р. в загальній сумі 17293, 95 грн., постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 втратила чинність, а тому й виконавчий напис від 22 червня 2021 року є недійсним.
Ч.1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У відповідності до ч.1 та ч.3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Крім того, з кредитного договору вбачається, що сторони не передбачали можливості позасудового стягнення за договором, зокрема за виконавчим написом нотаріуса, тобто кредитний договір містить відповідних умов і при укладенні договору обидві сторони розуміли, що в разі несплати за договором, питання щодо стягнення відповідних сум може бути вирішено виключно в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис є недійсним, оскільки вчинений з порушенням норм чинного законодавства.
Як передбачено ч.ч.1,5,6,7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.76 ЦПК України ці данні встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів; висновків експертів; показань свідків.
Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Ч.1 ст.80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
На підставі ч.ч.2,3 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч.ч.1,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проаналізувавши вищевикладені обставини та оцінивши у сукупності наявні у справі письмові докази, враховуючи норми чинного законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. 22.06.2021р. та зареєстрований в реєстрі за №13755 таким, що не підлягає виконанню.
У відповідності до ч.ч.1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 141 ЦПК України установлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зідно чека від 10.12.2021р. позивачем був сплачений судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп., тому на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сума сплаченого судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп.
На підставі вищевикладеного та керуючись Постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14 від 22.02.2017р., ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі №826/20084/14 від 01.11.2017р., ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.2, 4, 5, 13, 19, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 203, 215, 247, 258, 259, 263-265, 272-273, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. та зареєстрований в реєстрі за №13755 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості в загальній сумі 17293 (сімнадцять тисяч двісті дев?яносто три) грн. 95 коп.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення складено 04.04.2022р.
Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик