Справа №569/3100/22
19 травня 2022 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа Банк» (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький А.А., в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №708, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. 21 січня 2022 року.
Позовну заяву мотивує тим, що при вчинені виконавчого напису нотаріусом було проігноровано ряд встановлених законом умов, які надають підстави вчиняти виконавчий напис, зокрема: виконавчий напис вчиняється на документі який встановлює заборгованість. Таким документом є Договір. Проте даним документом встановлений інший порядок стягнення заборгованості, який не передбачає вчинення виконавчого напису нотаріусом; для одержання виконавчого напису подається засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Така письмова вимога не могла бути надана приватному нотаріусу. Також, нотаріус, при вчиненні виконавчого напису, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотриманні стягувачем вимог закону щодо трирічного строку на звернення про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на позов. Крім того, станом на 24 травня 2017 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. За таких умов, нотаріус взагалі не мав права вчиняти виконавчий напис за кредитним договором.
В судове засідання позивач не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою її представника ОСОБА_2 19 травня 2022 року позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав. Таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку за згодою позивача, на підставі наявних у справі даних та доказів.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький А.А. в судове засідання не з'явилися, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, пояснення не подали.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 05 липня 2007 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії, згідно якої ОСОБА_1 відкрито рахунок та встановлено Ліміт Відновлювальної кредитної лінії у сумі 75 000 грн. 00 коп., зі сплатою 26 % річних, що підтверджується Акцептом пропозиції на укладання Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття Відновлювальної кредитної лінії від 10 грудня 2015 року.
21 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №708, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором №630338986 від 10 грудня 2015 року, укладеним нею з Акціонерним товариством «Альфа-Банк», заборгованості за Кредитним договором №630338986 від 10 грудня 2015 року. Строк платежу за Кредитним договором №630338986 від 10 грудня 2015 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 19 серпня 2021 року по 10 листопада 2021 року. Сума заборгованості складає 59 158 грн. 27 коп., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 17 413 грн. 81 коп.; строкова заборгованість за сумою кредиту - 41 744 грн. 46 коп. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату в розмірі 580 грн. 00 коп. Загальна сума, яка підлягає стягненню становить 59 738 грн. 27 коп.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-887цс17.
З тексту оспорюваного виконавчого напису від 21 січня 2022 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).
Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 21 січня 2022 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений 10 грудня 2015 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та позивачем договір не був посвідчений нотаріально.
Інших документів, на підставі яких було вчинено оспорюваний виконавчий напис, суду не подано, відтак наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надання правничої допомоги не підтверджені належними доказами, а саме позивачем лише наведено орієнтована сума судових витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 5 000 грн. 00 коп., однак договір про надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних для надання правничої допомоги та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги надано не було.
Оскільки понесення позивачем зазначених витрат чи необхідність у їх понесені не підтверджено належними доказами вони до стягнення з відповідача на користь позивача не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені нею судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 992 грн. 40 коп. та за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 496 грн. 20 коп., а разом 1 488 грн. 60 коп.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни від 21 січня 2022 року, зареєстрований в реєстрі за №708 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа Банк» заборгованості за Кредитним договором №630338986 від 10 грудня 2015 року в розмірі 59 158 грн. 27 коп. та 580 грн. 00 коп. плати за вчинення виконавчого напису.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 488 (одна чотириста вісімдесят вісім) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, код ЄДРПОУ 23494714.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, місцезнаходження: вул. Лесі України, буд. 9, офіс 134, м. Київ.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Папроцький Андрій Андрійович, місцезнаходження: вул. Гетьмана Мазепи, буд. 4а/6а, офіс 304, м. Рівне.
Повне судове рішення складено 19 травня 2022 року.
Суддя О.О. Першко