18 травня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/3024/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жуков С.В., Погребняка В.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 20.01.2022
та на постанову господарського суду Харківської області
від 25.11.2021
у справі №922/3024/21
за заявою ОСОБА_1
про визнання неплатоспроможним
21.02.2022 Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 18.02.2022 ВИХ. 0000606/5343-22 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 та на постанову господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у справі №922/3024/21, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у справі № 922/3024/21 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Жукова С. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишено без руху, на підставі ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення вказаної ухвали скаржнику, а саме вказано на необхідність навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
На виконання вимог вказаної ухвали, скаржником 26.04.2022 подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 та на постанови господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у справі №922/3024/21.
В обґрунтування вказаного клопотання заявник вказує, що 25.02.202 співробітник Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», що здійснює представництво інтересів Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» змушений був покинути місце постійного проживання в Бучанському районі Київської області та наразі перебуває поза межами м. Києва та Київської області, а в приміщенні головного банку перебуває лише певне коло осіб відповідно до специфіки своєї роботи, тому не вбачається за можливе надати суду поштовий конверт, в якому отримано копію оскаржуваного рішення із зазначенням індифікатора поштового відправлення, оскільки документ зберігається за місцем робити представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - Головний банк, м. Київ. До клопотання додано довідку від 24.03.2022 №6117-500472947 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 , зареєстрованої за місцем проживання Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород.
Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Крім того, колегія звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" (Tregubenko v. Ukraine), заява № 61333/00, пп. 34- 38, рішення від 02.11.2004; та рішення у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01 Європейський Суд з прав людини зазначав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів для прискорення процедури розгляду, то скаржник, подавши касаційну скаргу, з метою добросовісного користування процесуальними правами учасника судового процесу згідно вимог ст. 43 ГПК України, повинен був проявляти інтерес до відомого йому провадження, зокрема, щодо руху поданої ним скарги та за результатом розгляду її судом, а саме щодо усунення можливих недоліків касаційної скарги на стадії відкриття провадження у справі чи вчинення інших процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
За змістом ч. 1 ст. 288 ГПК України початок перебігу строку на касаційне оскарження зокрема, пов'язується з днем складення повного тексту рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 288 ГПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Повний текст оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 складено та підписано 28.01.2022 (у Єдиному державному реєстрі судових рішень текст оскаржуваної постанови оприлюднено 31.01.2022), а тому строк на її оскарження закінчився 17.02.2022.
Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 21.02.2022, тобто, з пропуском строку на її оскарження.
Колегія суддів зазначає, що вищезазначену ухвалу Верховного Суду від 12.04.2022, про залишення касаційної скарги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 та на постанову господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у справі №922/3024/21 без руху, 20.04.2022 вручено за довіреністю, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за ідентифікатором поштових відправлень № 0101617195918.
Слід зазначити, що посилання скаржника на неможливість надання поштового конверту, в якому отримано копію оскаржуваного судового рішення, оскільки зазначений документ знаходиться за місцем роботи представника Головний банк, м. Київ не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки вони стосуються причин щодо виконання представниками професійних обов'язків та зводяться до внутрішньої організації роботи підприємства, діяльності структурних підрозділів, тобто мають суб'єктивний характер і не свідчать про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.
Таким чином, обставини, на які посилається скаржник у заяві про усунення недоліків, зводяться до порушення останнім вимог процесуального законодавства, а причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови залежали виключно від суб'єктивної волі скаржника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» , а не від об'єктивно непереборних обставин.
Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об'єктивними і не можуть залежати від суб'єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на касаційне оскарження в даному випадку.
Наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень в касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку щодо пропуску строку касаційного оскарження з поважних причин, проте у даному випадку Судом таких об'єктивних перешкод установлено не було, у зв'язку з чим наведені у клопотанні підстави визнаються неповажними.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Пунктом 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 922/3024/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 та на постанову господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у справі №922/3024/21 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки наведені в клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» від 18.02.2022 ВИХ. 0000606/5343-22 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 та на постанову господарського суду Харківської області від 25.11.2021 у справі №922/3024/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді С.В. Жуков
В.Я. Погребняк