18 травня 2022 року
м. Київ
Справа № 922/4015/21
Провадження № 2022/2022
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Картере В.І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ХХІ СТОЛІТТЯ"
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод",
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ХХІ СТОЛІТТЯ"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022
у складі колегії суддів: Россолова В.В., Слободіна М.М. , Хачатрян В.С.
та на рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2021
у складі судді Прохорова С.А.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ХХІ СТОЛІТТЯ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод"
про стягнення збитків, завданих майну позивача, в розмірі 207 095 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.11.2021 вх. № 27281)
У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ХХІ СТОЛІТТЯ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод" про стягнення збитків, завданих майну позивача, в розмірі 207 095 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.11.2021 вх. № 27281).
13.12.2021 рішенням Господарського суду Харківської області, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022, у задоволенні позову відмовлено.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 82426135) повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 складено 21.02.2022.
06.05.2022 через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО ХХІ СТОЛІТТЯ" надіслало на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 і рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 у справі № 922/4015/21 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Також наведено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
06.05.2022 відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: Пєскова В.Г. - головуючого (судді-доповідача) суддів: Банаська О.О., Картере В.І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ХХІ СТОЛІТТЯ", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, який набрав чинності з 08.02.2020, внесено зміни до законодавчих актів України, у тому числі, у ГПК України, зокрема у частину п'яту статті 12 ГПК України.
Так, частиною п'ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 у розмірі 2 270 грн.
Предметом позову у цій справі є стягнення збитків у розмірі 207 095 грн, що загалом менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час подання позову у 2021 році (2 270 грн х 100 = 227 000 грн), отже ця справа є малозначною.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Аналіз наведених вище норм процесуального законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до вимог підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.
Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії господарських справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм та наявності обставин конкретної справи, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Разом з тим, визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки для відкриття касаційного провадження є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
В обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною третьою статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що рішення у цій справі має фундаментальне значення для правозастосовчої судової практики та виняткове значення для позивача, оскільки метою розгляду цієї справи є відшкодування збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою.
Верховний Суд виходить з того, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Проте наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржуваних судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки доводи скаржника зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи та в цілому до заперечення результату розгляду справи судами попередніх інстанцій. Крім того, Суд не вважає, що скаржником наведені мотиви, які б свідчили про виняткове значення справи для Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ХХІ СТОЛІТТЯ".
Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.
Суд зазначає, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність та не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача є звичайним передбачуваним процесом.
Таким чином, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ХХІ СТОЛІТТЯ" не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та давали би підстави для відкриття касаційного провадження у даній справі, а суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.
Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо, зокрема, касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Перевіривши вищезазначені аргументи та доводи скаржника на підтвердження наявності підстав, що підпадають під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, здійснивши аналіз судових рішень у цій справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ХХІ СТОЛІТТЯ" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 і рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 у справі № 922/4015/21, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ХХІ СТОЛІТТЯ", то клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 і рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 у справі № 922/4015/21, колегією суддів не розглядається.
Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/4015/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО ХХІ СТОЛІТТЯ" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 і рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Пєсков
Судді О. Банасько
В. Картере