12 травня 2022 року м. Чернівці Справа № 926/5279/21
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гурина Миколи Олександровича розглянувши матеріали справи за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )
про стягнення заборгованості в сумі 41056,25 грн
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 46056,25 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач (Постачальник) посилається на те, що згідно Накладних №120 від 01.09.2021року та №2214 від 08.09.2021року здійснив поставку товарів відповідачу (Покупцю) на загальну суму 62353,26 грн., однак, останній, в порушення своїх зобов'язань, взятий на себе обов'язок по оплаті отриманого товару виконав тільки частково, що призвело до виникнення боргу на загальну суму 46056,25 грн.
22.12.2021 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№5279.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2021 року позовну заяву передано судді Гурину М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22.12.2021 року здійснено звернення до Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області для надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 в порядку статті 176 Господарського процесуального кодексу України.
04.02.2022 року до суду надійшла відповідь на запит від Управління державної міграційної служби України у Чернівецькій області в якій вказано, що громадянин ОСОБА_2 зареєстрований за місцем проживання з 19.11.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07.02.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 28.02.2022 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.02.2022 року відкладено розгляд справи по суті на 24.03.2022 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24.03.2022 року відкладено розгляд справи по суті на 08.04.2022 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08.04.2022 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог до суми 41056,25 грн та відкладено розгляд справи по суті на 28.04.2022 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.04.2022 року відкладено розгляд справи по суті на 12.05.2022 року.
На призначений день розгляду справи представники сторін у судове засідання не з'явились, хоча сторони належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.
Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на позов, у встановлений судом строк, не скористався.
Згідно з частиною 9 статті 165 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Чернівецької області,
На підставі видаткових накладних №120 від 01.09.2021 року на суму 52313,00 грн та №2214 від 08.09.2021 року на суму 10040,26 грн фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Постачальник) здійснила поставку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (Покупцю) товару, а саме: молочних продуктів в асортименті та кількості зазначених у вищезазначених накладних, які підписані обома сторонами.
Вартість отриманого відповідачем товару складає 62353,26 грн.
02.09.2021 року відповідач частково оплатив вартість отриманого товару на суму 16297,01 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №436, який міститься у матеріалах справи.
28.10.20201 року позивач звертався до відповідача із претензією про погашення заборгованості в сумі 46056,25 грн у строк протягом семи днів, з моменту отримання даної претензії, однак така залишилась останнім без відповіді та виконання.
Крім того, під час розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму 5000,00 грн. у зв'язку з частковою оплатою суми боргу.
А відтак, сума загальної заборгованості відповідача перед позивачем становить 41056,25 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу (частина 2 статті 184 Господарського кодексу України).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами (частина 1 статті 207 Цивільного кодексу України).
Як встановлено матеріалами справи, на підставі видаткових накладних позивачем було відвантажено товар відповідачу. Таким чином, сторони фактично уклали між собою договір поставки у спрощений спосіб, який є підставою для виникнення між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 господарських зобов'язань.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач про дійсність отриманого товару та проти наявності заборгованості у розмірі 41056,25 грн не заперечив та не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
Факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Відповідно до вимог частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Згідно зі статтею 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у статті 617 Цивільного кодексу України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідачем не подано.
Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання.
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 41056,25 грн, який ОСОБА_2 не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 41056,25 грн заборгованості згідно видаткових накладних №120 від 01.09.2021 року та №2214 від 08.09.2021 року є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням вищезазначеного та в аспекті забезпечення ефективного захисту прав позивача, наявність встановленої заборгованості відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, оскільки таке рішення відповідає завданням господарського судочинства та відповідає адекватним фактичним обставинам справи.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 41056,25 грн заборгованості згідно видаткових накладних №120 від 01.09.2021 року та №2214 від 08.09.2021 року є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають задоволенню.
Пунктом 2 частини 1, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2270,00 грн слід покласти на фізичну особу ОСОБА_2 з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.
Керуючись ст.ст.129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з фізичої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 41056,25 грн та 2270,00 грн судового збору.
3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Повний текст рішення складено та підписано 19.05.2022 року.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.О. Гурин
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.