17 травня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/664/22
Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., при секретарі судового засідання Токарюк Н.Я., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Каргілл Енімал Нутрішн”, с.Жорниська, Яворівський р-н., Львівська обл.
до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд”, м. Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 866426,54 грн
представники сторін - не з'явилися
11.02.2022 товариство з обмеженою відповідальністю “Каргілл Енімал Нутрішн” звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд” про стягнення заборгованості в сумі 866426,54 грн за договором поставки №79-20К від 04.11.2020, з яких: 435828,00 грн - основна заборгованість; 35442,69 грн - пеня; 64166,05 грн - відсотки за користування грошовими коштами; 330989,80 грн - штрафні санкції.
Ухвалою від 14.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 10.03.2022.
Ухвалами від 10.03.2022, 12.04.2022, 26.04.2022 розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою в засідання представника відповідача, неподання відзиву на позов, та клопотаннями представника відповідача адвоката Бала Ю.С. про те, що відповідач та його представник не можуть бути присутніми під час слухання справи, в зв'язку з ситуацією, що склалася в країні в силу Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та відсутністю можливості приймати участь в засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 26.04.2022 розгляд справи відкладено на 17.05.2022.
Представник позивача подав до суду 12.05.2022 заяву про проведення засідання у відсутність особи , яка бере участь у справі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
16.05.2022 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та визначення причин неявки відповідача та його представника в судове засідання поважними.
У судове засідання 17.05.2022 представники сторін не з'явилися.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Обґрунтовуючи клопотання про відкладення розгляду справи представник відповідача посилається на обставини введення воєнного стану в Україні, неможливість приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
При розгляді вказаного клопотання суд враховує наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб.
Законом України від 21.04.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовженно строк дії воєнного стану до 25.05.2022.
Поряд з цим, згідно Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період воєнного стану не можуть бути припинені, зокрема, повноваження судів (ст. 10).
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів (ч. 3 ст. 26).
Згідно пункту 1 рішення Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, звернуто увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.
Відповідно до рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 при визначенні умов роботи суду у воєнний час, керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
Як встановлено, розгляд справи №926/664/22 здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження. Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі отримана відповідачем більш ніж за тиждень до введення воєнного стану, а саме 18.02.2022, відтак відповідач був обізнаний про наявність відкритого провадження, та саме з цього часу повинен добросовісно користуватися процесуальними правами і не зловживати ними.
Як зазначає представник відповідача, договір між адвокатом та відповідачем укладено 02.11.2022, тобто задовго до відкриття провадження у справі (14.02.2022).
Європейський суд з прав людини у справі «Каракуця проти України» зазначив, що неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З огляду на вищевказане рішення ЄСПЛ, суд звертає увагу, що відповідач не вжив жодних дій направлених на встановлення інформації про стан господарської справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Місцезнаходженням відповідача є м. Чернівці, на території якого не ведуться активні бойові дії.
Наведене вище свідчить про фактичну можливість відповідача реалізувати своє право на підготовку та подання відзиву на позовну заяву та явку в судове засідання. Крім того, відповідач не позбавлений права направити до суду іншого представника (адвоката).
Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Крім того, ухвалою суду від 26.04.2022 явка представників учасників у судове засідання обов'язковою не визнавалась, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони.
На підставі вищевикладеного суд не встановив поважних причин неявки відповідача в судове засідання та підстав для відкладення розгляду справи, в зв'язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
04 листопада 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Каргілл Енімал Нутрішн» (надалі - Постачальник) та товариством обмеженою відповідальністю «Агрозахідтрейд» (надалі - Покупець) укладено Договір поставки №79-20К.
У відповідності до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язався поставити передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товари, в т.ч., але не виключно корми, кормові добавки, премікси (далі по тексту - Товар) на умовах, зазначених в даному Договорі.
Згідно із п. 1.2. Договору асортимент, кількість та ціна Товару визначається у рахунку та/або у видаткових накладних.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що товар поставляється партіями на умовах FCA (в редакції Інкотермс 2020, в частині що не суперечить умовам даного Договору) місце поставки: Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Запитів, вул. Київська,236 та/або Черкаська обл., м. Черкаси, Соснівський р-н, вул. Смілянська, 131, та/або Львівська обл., Яворівський район, с. Жорниська, комплекс "Ямельня-1" або DAP (в редакції Інкотермс 2020, в частині, ще не суперечить умовам даного Договору) місце поставки: склад Покупця, що розташований за адресою, вказаною у Замовленні Покупця.
Пунктом 2.7. Договору Сторони обумовили, що право власності на Товар переходить від Постачальника в момент підписання видаткової накладної на Товар.
На підставі отриманих від Покупця замовлень, Товар поставлявся Позивачем в адресу Відповідача на умовах DAP про що зазначено у товарно- транспортних накладних.
У відповідності до п. 3.2. Договору Сторонами визначено, що загальна вартість Договору визначається як сума вартості всього Товару, поставленого Постачальником Покупцю в рамках цього Договору, що зазначається у підписаних Сторонами видаткових накладних на Товар.
Згідно п. 3.3 Договору розрахунки за Договором здійснюються шляхом банківського переказу на банківський рахунок Постачальника, що зазначений у рахунках та/або видаткових накладних. Обов'язок Покупця з оплати Товару вважається виконаним в момент зарахування грошових коштів в повному обсязі на банківський рахунок Постачальника.
Пунктом 3.4. Договору обумовлено, що оплата за Товар Покупцем здійснюється з відстрочкою платежу 60 (шістдесят) календарних днів з дати виписування видаткової накладної на Товар.
Згідно із п. 4.2.3. Договору, Покупець зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за Товар на умовах, визначених даним Договором.
Пунктом 8.1. Договору визначено, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, Сторона несе відповідальність визначену цим Договором та/або законодавством України.
Згідно п.8.3. Договору, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупець сплачує суму боргу з врахуванням штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом періоду, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення, а також процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30%.
Відповідно до п.8.5. Договору пеня нараховується на весь період прострочення оплати.
Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від обов'язків виконання договірних зобов'язань (п.8.6. Договору).
Незважаючи на інші положення Договору, Сторони заздалегідь погодили, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню Постачальником Покупцю, обмежується загальною вартістю Товару за відповідним Замовленням. Непрямі збитки Постачальником не відшкодовуються (п.8.7.Договру).
Згідно з п. 11.1. Договору даний Договір вступає в силу з 04.11.2020 року та діє до 31 грудня 2020 року але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань Сторін. У разі відсутності письмової заяви однієї із Сторін про припинення Договору за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення строку дії Договору, Договір вважається продовженим на тих самих умовах на 1 календарний рік.
Пунктом 11.7. Договору встановлено, що строк позовної давності до вимог про оплату штрафних санкцій становить 3 (три) роки.
Упродовж строку дії Договору Покупець здійснював оплату за поставлений Товар частинами з порушенням визначених Договором строків оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, що підтверджується відомостями по рахунку Постачальника, що відображено у виписках з рахунку від 09.09.2021 №171, від 22.10.2021 №200 та випискою за період з 04.11.2020 по 19.01.2022 роки.
У відповідності до п. 3.5. Договору, платежі, здійснені Покупцем в першу чергу будуть зараховуватись як оплата за раніше поставлений та неоплачений Товар.
За видатковою накладною №3731 від 25.08.2021 на суму 219557,00 грн. Постачальником зараховані попередні оплати згідно Виписки банку на суму 932,00 грн., відтак залишок заборгованості по вказаній видатковій накладній становить 218625,00 грн.
Враховуючи викладені обставини, Покупцем не здійснено оплату за поставлений Товар згідно наступних видаткових накладних: 1) № 3731 від 25.08.2021 р. на суму 218625,00 грн.; 2) №3961 від 09.09.2021 р. на суму 163772,00 грн.; 3) №4186 від 24.09.2021 р. на суму 53431,00 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за поставлений Товар становить 435828,00 грн, що і стало підставою звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Аналогічні положення містить ст.712 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем були порушені умови договору, а саме щодо розрахунків за поставлений товар.
Так, матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов укладеного Договору, Постачальником поставлено, а Покупцем прийнято Товар згідно наступних видаткових накладних: № 3731 від 25.08.2021 на суму 219557,00 грн.; №3961 від 09.09.2021 на суму 163772,00 грн.; №4186 від 24.09.2021 р. на суму 53431,00 грн.
Відповідно до п. 3.5. Договору, платежі, здійснені Покупцем в першу чергу будуть зараховуватись як оплата за раніше поставлений та неоплачений Товар.
З огляду на часткову проплату заборгованість відповідача станом на день розгляду справи становить 435828,00грн.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 435828,00 грн обґрунтованою, а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу, суд зазначає таке.
Згідно п. 8.3. Договору, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує суму боргу з врахуванням штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла протягом періоду, за який нараховується пеня від суми боргу за кожний день прострочення, а також процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30% річних.
Згідно п. 8.5. Договору, пеня нараховується на весь період прострочення оплати.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (п.7.38-7.39 постанови Великої палати Верховного Суду від 01.06.2021 №910/12876/19).
Так, відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України та частини 1 статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом частин 4 і 6 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За результатами перевірки розрахунків позивача, судом встановлено, що позивачем вірно обраховано пеню та штраф, а тому суд задовольняє позов в частині стягнення пені 35442,69 грн. за період з 05.01.2021 по 01.02.2022 та штрафу 20% в сумі 330989,80 грн.
Позовну вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 30 % річних суд вважає обґрунтованою з огляду на таке.
За змістом ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України в разі прострочення оплати товару за вимогою продавця покупець зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами.
Перевіривши розрахунок 30% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за загальний період прострочки виконання відповідачем його договірних зобов'язань суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 64166,05 грн.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно ст.ст.13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору згідно ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 232-233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрозахідтрейд” (58009, м. Чернівці, вул. Миколаївська, буд.9, код ЄДРПОУ 41483735) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Каргілл Енімал Нутрішн” (81083, Львівська обл, Яворівський р-н, с. Жорниська, комплекс “Ямельня-1”, код ЄДРПОУ 32730400) 435828,00 грн основного боргу, 35442,69 грн пені, 64166,05 грн нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами, 330989,80 грн штрафу та 12996,40 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено і підписано 19.05.2022.
Суддя В.В.Дутка