Ухвала від 19.05.2022 по справі 145/434/22

145/434/22

2/145/767/2022

УХВАЛА

про залишення позову без руху

19.05.2022 р. смт Тиврів

Суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Вальчук В.В., розглянувши позов управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення надмірно перерахованої (виплаченої) суми житлової субсидії,-

встановив:

УПСЗН Вінницької РДА звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно перерахованої (виплаченої) суми житлової субсидії.

Ухвалою судді від 11.05.2022 року в задоволенні клопотання начальника управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Жанни Куліди про звільнення або відстрочення сплати судового збору - відмовлено.

Ухвалою судді від 12.05.2022 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

18.05.2022 року позивачем було надіслано на адресу суду лист №2465 від 17.05.2022 року на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, в якому вони зазначають, що виконати вимоги ухвали щодо сплати судового збору у наданий термін не має можливості в зв'язку з недостатнім фінансуванням на сплату судового збору. Просить зменшити розмір належного до сплати судового збору до фактично профінансованих управлінню 400грн., або розглянути позовну заяву управління про стягнення надміру перерахованої (виплаченої) суми житлової субсидії без сплати судового збору та стягнути витрати за судовим рішенням з відповідача.

Однак, з вказаною позицією позивача суд не погоджується з наступних підстав.

Суд наголошує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У цих рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Отже, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до листа №2465 від 17.05.2022 року позивач просить зменшити розмір належного до сплати судового збору до фактично профінансованих управлінню 400грн., або розглянути позовну заяву управління про стягнення надміру перерахованої (виплаченої) суми житлової субсидії без сплати судового збору та стягнути витрати за судовим рішенням з відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовна заява повторно підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру 1,5 % але не менше 2481,00 грн.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для несплати судового збору.

Отже позивачу необхідно сплатити 2481,00 грн. судового збору.

Відсутність повного (належного) бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень (в даному випадку позивачу) право повторно звертатись до суду з проханням про зменшення розміру сплати судового збору або розгляду справи без сплати судового збору за наявності судового рішення про відмову у такому проханні (ухвала суду від 11.05.2022 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Відтак, позовна заява повторно підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, яка передбачає вимоги до форми та змісту позовної заяви.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі необхідності до заяви додаються клопотання та заяви про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, та з урахуванням ухвали суду від 11.05.2022 року, якою в задоволенні клопотання начальника управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Жанни Куліди про звільнення або відстрочення сплати судового збору було відмовлено, вважаю за необхідне повторно надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліківшляхом подання оригіналу платіжного документу про сплату судового збору за місцем розгляду справи в загальному розмірі 2481,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення надмірно перерахованої (виплаченої) суми житлової субсидії, залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя: Вальчук В. В.

Попередній документ
104372445
Наступний документ
104372447
Інформація про рішення:
№ рішення: 104372446
№ справи: 145/434/22
Дата рішення: 19.05.2022
Дата публікації: 20.05.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тиврівський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії