Справа № 144/8/22
Провадження № 2/144/223/22
"11" травня 2022 р. Теплицький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Германа О.С.,
з участю секретаря судового засідання - Пігулі А.А.,
представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Теплицький відділ ДРАЦС у Гайсинському районні Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зміну прізвища дитини,
В січні 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Теплицького районного суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про зміну прізвища дитини.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебувала з 28.01.2017 у шлюбних відносинах із відповідачем. За час спільного проживання у них народилась дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Теплицького районного суду від 11.02.2020 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Відповідач впродовж тривалого часу ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не приймає участі у житті дитини, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, зовсім не звертає уваги на існування своєї доньки. 18.04.2019 позивач була змушена звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів. Рішенням Теплицького районного суду від 15.05.2020 позов про стягнення аліментів задоволено, однак відповідач добровільно аліменти на утримання своєї дочки не сплачує, таким чином відповідач крім своїх не майнових батьківських обов'язків не виконує обов'язки щодо матеріального утримання дитини. 09.10.2020 позивач вийшла заміж і змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », чоловік позивача ОСОБА_7 дуже добре ставиться до дочки і вона також гарно ставиться до нього. Позивач вказує, що у зв'язку з тим що вона змінила прізвище, бажає змінити прізвище дочки з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », дочка також бажає носити прізвище « ОСОБА_6 ».
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат - Шибінський О.В., в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив, що позивач уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 », чоловік позивача піклується про її дочку та у них гарні стосунки, а відповідач ухиляється від виконання своїх батьківськи обов'язків, тому позивач бажає змінити прізвище дитини на « ОСОБА_6 ». Просив долучити до матеріалів справи довідку дитячого центру психолого-психічного здоров'я «Гармонія», відповідно до якої зміна прізвища дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » безперечно буде відповідати інтересам дитини для її подальшого розвитку.
Відповідач ОСОБА_3 , в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, пояснив, що він не ухиляється від виконання своїх батьків обов'язків, заборгованість по аліментах погасив, бажає спілкуватись зі своєю дочкою, однак відповідач не дозволяє йому цього робити, передає речі дитині через мати позивача чи її нового чоловіка, просить суд відмовити в позові і залишити його дочку на його прізвищі « ОСОБА_5 ».
Представник третьої особи - Теплицького відділу ДРАЦС Гайсинського районного Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 28.01.2017 перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Відповідно до копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_4 Серії НОМЕР_2 , її батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (а.с.11).
Шлюб між сторонами розірвано відповідно до рішення Теплицького районного суду від 11.02.2020 (а.с.12).
Рішенням Теплицького районного суду від 15.05.2020 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 (а.с.13).
Згідо до свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_3 , позивач уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с. 14).
Відповідно до довідки вихователя Теплицького дитячого садочка «Сонечко», з червня 2019 року ОСОБА_4 відвідує садочок, мати якої ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_7 приймають активну участь у вихованні дитини, батько дитини ОСОБА_3 жодного разу садочок не відвідував (а.с.16).
Згідно з розрахунком зі сплати аліментів ОСОБА_3 станом на 12.02.2021 має заборгованість по сплаті аліментів (а.с. 17).
Відповідно довідки АСВП № 6221025 станом на 28.01.2022, заборгованість по аліментам сплачена.(а.с. 32).
Позивачка в своїй позовній заяві посилається на те, що вона з її чоловіком та її донька мають різні прізвища, зміна прізвище відповідає інтересам дитини та її бажання, а тому і звернулася до суду з даним позовом. Також позивачка посилається на те, що відповідач не приймає участі у вихованні дитини, матеріально не забезпечує. В той же час дані доводи з цих підстав, суд не може вважати обґрунтованими, оскільки відповідач повністю погасив заборгованості, щодо сплати аліментів та пояснив, що не може достатньо спілкуватися та піклуватися про дитину, тому що позивач не дозволяє, йому цього робити.
Окрім того, суду не надано висновок органу опіки та піклування, щодо доцільності зміни прізвища дитини у якому б була обгрунтована необхідність зміни прізвища дитини.
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН та ратифікованою Україною 27 січня 1991 року, що є основним документом, який визначає правові стандарти у сфері захисту прав дітей, зазначено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку у атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України - регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ст. 141 СК України - мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 157 СК України - встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно положень ст. 145 СК України - прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до ст. 148 СК України - у разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. У разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою. У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
За змістом правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 759/3363/16-ц, тлумачення частини п'ятої статті 148 СК України дозволяє зробити висновок, що при вирішенні спору між батьками щодо зміни прізвища дитини приймаються до уваги різні обставини, які мають свідчити про те, що зміна прізвища дитини відповідає її інтересам. До них відноситься: виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини; інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища дитини її інтересам. Тобто інтереси дитини є пріоритетним і визначальним для вирішення спору щодо зміни прізвища дитини.
Інтереси дитини у зміні прізвища можуть полягати у її бажанні, звичках, прив'язаності до членів її сім'ї.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги про зміну прізвища дитини, позивачка стверджує, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо виховання та утримання дитини, та те, що зміна прізвища буде відповідати інтересам дитини, однак суд з цим не погоджується, оскільки зазначені у позовній заяві обставини не підтверджуються відповідними доказами.
Окрім того, прізвище дитині, як зазначено у статті 145 СК, присвоюється при вчиненні запису акта про народження. Реєстрацію прізвища дитині провадять органи РАЦС, коли між батьками досягнута про це згода. Прізвище присвоюється дитині на все життя. Оскільки батьки мають однакові права щодо своїх дітей незалежно від того, з ким із них проживають діти, то для зміни прізвища дитини потрібна згода обох батьків. Дати згоду на зміну прізвища без згоди другого з батьків можливо лише за наявності умов, коли створилися незвичайні обставини у житті дитини і якщо її інтереси вимагають зміни її прізвища. Посилання позивача на те, що вона та її донька мають різні прізвища, що викликає дискомфорт та ускладнює відносини в школі, спричиняє моральну шкоду, суд не може вважати незвичайними обставинами, що створилися у житті дитини.
Вирішуючи позовні вимоги, суд приймає до уваги те, що згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Преамбулою, статтями 5, 9 Конвенції про права дитини встановлено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточені, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Держава поважає відповідальність, права і обов'язки батьків належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення прав дитини і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються, держава поважає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до статті 28 ЦК України, ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Статтею 145 СК України визначено, що прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Частиною 5 статті 148 СК України, у разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано достатньої кількості доказів на підтвердження обставин справи, а саме що відповідач свідомо та умисно не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання та виховання, не навідується до дитини та матеріально не забезпечує.
З огляду на висновок суду про відмову в задоволенні позову, вимога про стягнення судових витрат задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 145, 148 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Теплицький відділ ДРАЦС у Гайсинському районні Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зміну прізвища дитини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя