Справа № 143/289/22
Іменем України
12 травня 2022 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Бойка А. В.,
з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Гончарука Р. О.,
представника відповідача Бешлея І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Гончарук Роман Олексійович до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Встановив:
12 квітня 2022 року до суду подано цю позовну заяву, згідно з якою ОСОБА_1 оскаржив постанову поліцейського СПД №2 ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Вдовиченка М. В. серії БАБ №143342 від 20.03.2022 про накладення на нього штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст.126 КУпАП.
Позов мотивований тим, що 20.01.2022 поліцейським СПД №2 ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Вдовиченком М. В. було винесено постанову серії БАБ №143342, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. Відповідно до постанови, 20.03.2022 о 01 год. 05 хв. в с. Круподеринці по вул. Польова водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», д. н. НОМЕР_1 , та не пред'явив документи, зазначені в п.2.1 ПДР України, чим порушив п.2.4 ПДР України.
Оскільки у вказаний в постанові день та час він транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», н. з. НОМЕР_1 , не керував, а допомагав дістати вказаний автомобіль з узбіччя дороги, куди той злетів після засліплення водія - товариша позивача ОСОБА_2 , зустрічним автомобілем при роз'їзді, вважає, що дії інспектора поліції є незаконними, а тому просить зазначену вище постанову скасувати.
Крім того вказує, що при винесенні постанови поліцейським були допущені порушення чинного законодавства.
Ухвалою суду від 13.04.2022 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.
29.04.2022 від відповідача Головного управління національної поліції у Вінницькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечив, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими. Вказав, що стягнення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП накладено поліцейським в межах наданих йому повноважень під час виконання службових обов'язків та були здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства України. Окрім того, правопорушення вчинено під час дії комендантської години, а сам правопорушник перебував у стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гончарук Р. О. позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити. Позивач ОСОБА_1 вказав, що того дня, в денну пору доби, він їхав з ОСОБА_3 на город. За кермом був ОСОБА_4 . Під час руху машина поламалась, впала у яму та стала нерухома. Оскільки вони не змогли завести авто, то вирішили, що проблема з акумулятором та залишивши автомобіль пішли з місця події. На вечір вони вирішили знову спробувати витягнути машину. У цей час почало темніти, та до них під'їхали працівники поліції, які стали стверджувати, що автомобілем керував саме він, а не ОСОБА_4 . Протокол про адміністративне правопорушення складався у відділку поліції та у його відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що на місці події працівникам поліції було встановлено хто саме перебував за кермом автомобіля та йому пропонувалося пред'явити посвідчення водія, на що водій відмовився. Крім того, було встановлено, що водій перебував у стані алкогольного сп'яніння та відносно нього складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Просив у задоволенні позову відмовити.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 19.03.2022 в обідню пору він разом із ОСОБА_1 приїхали у с. Круподеринці до ставка. За кермом авто був він. Коли він здавав задньою, то колеса провалилися і машина «сіла». Вони спробували витягнути автомобіль, однак розрядився акумулятор. Тому вони забравши інструмент пішли на участок працювати. Під вечір знайшовши акумулятор вони вирішили спробувати забрати автомобіль та попросили допомоги у місцевих жителів. Близько 12 години ночі приїхали працівники поліції, яким він пояснював, що за кермом був він, а не ОСОБА_1 , та пред'явив доручення на автомобіль та техпаспорт. Посвідчення водія у ОСОБА_1 у його присутності не вимагалося.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що близько 23:30 год. до неї зателефонував ОСОБА_7 та попросив допомогти витягнути машину. До цього їй телефонував син, що біля ставу загрузла машина. Коли вона прийшла, то побачила, що машина застрягла у ямі. Через пару хвилин приїхала поліцейська машина, а згодом іще одна. Між ОСОБА_8 та одним із поліцейських виник конфлікт. Водійське посвідчення ніхто не питав.
З'ясувавши позицію сторін, заслухавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд визнає за необхідне у задоволенні адміністративного позову відмовити з таких міркувань.
Згідно зі ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що 20.03.2022 о 01 год. 05 хв. в с. Круподеринці по вул. Польова водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», д. н. НОМЕР_1 , та не пред'явив документи, зазначені в п.2.1 ПДР України, чим порушив п.2.4 ПДР України, у зв'язку з чим поліцейським СПД №2 ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Вдовиченком М. В. було винесено постанову серії БАБ №143342, якою притягнено позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Пунктом 2.4а ПДР України встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил та пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
За приписами частини 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивачем вимоги вищевказаного законодавства порушено, що свідчить про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Положеннями п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і четверта статті 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно зі ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У вказаних випадках, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року) передбачено, що повноваження з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення покладено на поліцейських підрозділів патрульної поліції та поліцейських, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, №1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Частинами 2-3 ст.283 КУпАП визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Таким чином, поліцейський при винесенні оскаржуваної постанови на місці вчинення правопорушення діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та у межах наданих йому повноважень, а оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що у той день та час він транспортним засобом не керував, оскільки дане твердження спростовується матеріалами справи, зокрема відеозаписом та самою постановою про накладення адміністративного стягнення, у якій чітко вказано місце, час, обставини вчинення правопорушення, а також особу правопорушника.
Суд критично сприймає покази свідків ОСОБА_2 . Та ОСОБА_6 та вважає їх такими, що суперечать дослідженим в судовому засіданні доказам та даними суду з метою уникнення відповідальності позивачем ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч.1 ст.126 КУпАП.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, судом не встановлено будь-яких порушень вимог закону при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови, оскільки остання містить логічний виклад обставин вчиненого правопорушення. Зокрема, у ній зазначено, коли, де і ким вчинено правопорушення, викладено його суть, дотримано інші вимоги, встановлені ст. 283 КУпАП України. Тому суд приходить до висновку, що працівник відповідача під час виявлення, фіксування правопорушення та складання постанови про притягнення позивача до відповідальності діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
При такому вирішенні позову судові витрати по справі, понесені позивачем, слід покласти на його рахунок.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 19-20, 77, 286 КАС України, суд, -
Ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Гончарук Роман Олексійович до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 17.05.2022.
Суддя