ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18.05.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/145/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
суддя Рочняк О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд"
вул. Стрийська, буд. 86В, оф. 1, м. Львів, 79026
до відповідача: Коршівської сільської ради територіальної громади
вул. Шевченка, 23, с. Коршів, Коломийський р-н, Івано-Франківська обл., 78240
про стягнення збитків в розмірі 77 491 грн 98 коп.
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Коршівської сільської ради територіальної громади про стягнення збитків у розмірі 77 491 грн 98 коп.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 09.03.2022, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
21 квітня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 19.04.2022 № 7300, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, - до 25 травня 2022 року.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Так, копії ухвали від 09.03.2022, направлені сторонам за юридичними адресами, вказаними в позовній заяві, що відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вручено позивачу 22.03.2022, а відповідачу 16.03.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
04.04.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії Господарського суду Івано-Франківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №427/02-25 від 25.03.2022 (вх.№3871/22).
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок проведеного розрахунку небалансів спожитого природного газу встановлено, що з боку відповідача протягом дії договору в лютому, березні, квітні 2021 року допущено небаланси, чим завдано збитків позивачу як постачальнику природного газу в розмірі 77 491 грн 98 коп.
Позиція відповідача. Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Вважає позов безпідставним та необґрунтованим. В спростування позовних вимог посилається на те, що в договорі відсутнє зобов"язання споживача дотримуватися добових лімітів споживання, а також те, що в умовах договору відсутня відповідальність споживача за порушення п. 2.4 договору і тим більше відсутня відповідальність за недотримання добових лімітів споживання. До того ж, норми ГРМ, на які посилається позивач, стосуються відповідальності замовників послуг транспортування перед оператором газотранспортної системи і не стосуються правовідносин споживача та постачальника природного газу згідно з договором. Також зазначив, що штрафні санкції, на які вказує позивач, нараховані на небаланс газу та за перебір замовлених потужностей, розрахунок яких виконано на підставі щодобових планових обсягів споживання газу не були узгоджені сторонами. Крім того, між сторонами укладено додаткову угоду №2 від 16.01.2022 про розірвання договору з 01.06.2021, у якій сторонами погоджено, що жодних претензій одна до одної сторони не мають та відмовляються від висування таких у майбутньому, якщо вони випливають з приводу виконання договору №1 від 16.01.2021. У зв"язку із наведеним просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
16.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" (постачальник, позивач) та Коршівською сільською радою територіальної громади (споживач, відповідач) укладено договір №1 на постачання природного газу (а.с. 6-11).
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов"язується поставити (передати у власність) споживачу природний газ - 01.01.2021 до 31.12.2021 (за кодом ДК 021:2015-09120000-6 - газове паливо) (далі - газ, товар) належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов"язується прийняти і оплатити газ в строки та порядку, визначених договором.
Згідно з п. 1.3 договору, плановий обсяг постачання газу - 91568 куб. м., в т.ч. по місяцях: січень ----, лютий - 20000 куб.м., березень -15000 куб.м., квітень -10000 куб.м., травень - вересень -----, жовтень -10000 куб.м., листопад -15000 куб.м. , грудень -21568 куб.м.
Пунктом 1.5 передбачено, що передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об"єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення).
Відповідно до п. 2.2 договору, постачання газу здійснюється за умов: наявності діючого між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу газу та присвоєння споживачу оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб"єкту ринку природного газу; включення споживача до реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутності простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед постачальником, що має підтверджуватись письмовою довідкою постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків; погодження із постачальником місячних обсягів постачання газу, виділеного для забезпечення споживача (далі - підтверджений обсяг газу).
Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п. 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визнаних в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених кодексом ГРМ (п. 2.3).
Пунктом 2.4 договору передбачено, що місячний обсяг відбору (споживання) газу споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж на +- 3%.
Згідно з п. 2.8 договору, постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місяця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми (далі - добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно.
Відповідно до п. 3.1 договору, ціна за 1000,0 кубічних метрів газу становить 6250 грн без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 1250 грн, що разом з ПДВ складає 7500 грн, в т.ч. тариф на транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) за 1000 кубічних метрів на добу становить 124 грн 16 коп. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 24 грн 83 коп., що разом з ПДВ складає 148 грн 99 коп., що відповідає затвердженому тарифу регулятором за постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 "Про транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020-2024 роки.
Загальна вартість даного договору відповідає ціновій пропозиції учасника-переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців та складає 686 760 грн, в тому числі ПДВ 114 460 грн (п. 3.2).
Ціна, зазначена в п.п. 3.1, 3.2 договору, може змінюватись протягом дії договору за взаємною згодою сторін, відповідно до розділу 12 договору, ринкових обставин, та сезону поставки, що повинно підтверджуватися довідкою від уповноваженого органу (п. 3.4).
Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 годити першого дня наступного місяця включно.
Згідно з п. 4.2 договору, розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період до 15 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу, на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату та акту приймання-передачі.
Відповідно до п.п. 5.3.5 п. 5.3 договору, споживач має право на коригування протягом розрахункового періоду підтверджених обсягів природного газу відповідно до умов договору.
У пункті 5.4 договору, споживач зобов'язався, в т.ч.: забезпечувати дотримання дисципліни відбору (споживання) природного газу в обсягах та на умовах, визначених договором; контролювати власне газопостачання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання.
У п.п.6.2.1 п.6.2 договору сторони визначили відповідальність споживача за порушення строків оплати у вигляді пені.
Додатковою угодою №1/1 від 10.03.2021 сторони внесли зміни до договору №1 від 16.01.2021 щодо планових обсягів постачання газу та ціни газу, відповідно до якої плановий обсяг постачання газу: 85,93093 куб.м. в т.ч. по місяцях: січень ----, лютий - 20000 куб.м., березень -15000 куб.м., квітень -10000 куб.м., травень - вересень -----, жовтень -10000 куб.м., листопад -15000 куб.м., грудень -15930,93 куб.м. (а.с. 12).
23.05.2021 сторони уклали додаткову угоду №2 до договору про закупівлю №1 від 16.01.2021, у якій вирішили відмовитись від виконання договору про закупівлю №1 від 16.01.2021 у зв"язку із неможливістю його виконання з боку постачальника та вважати його припиненим за взаємною згодою з 01.06.2021 (п. 1. додаткової угоди). У п.3 додаткової угоди передбачили, що жодних претензій одна до одної сторони не мають та відмовляються від висунення таких у майбутньому, якщо вони випливають з приводу виконання договору про закупівлю №1 від 16.01.2021 (а.с. 13).
На виконання зобов"язань за договором №1 на постачання природного газу від 16.01.2021 постачальник (позивач) за період з лютого по травень 2021 року здійснив поставку газу споживачу (відповідачу) 46, 8217 тис.куб.м. на загальну суму 374763 грн 81 коп., що підтверджується видатковими накладними та актами приймання-передачі природного газу, а саме: у лютому 2021 року - 34.160000 тис.м.куб. на суму 273006 грн 72 коп., у березні 2021 року - 5, 205360 тис.м.куб. на суму 41601 грн 24 коп., а у квітні 2021 року 7,456340 тис.м.куб. на суму 59591 грн 06 коп. (а.с. 25-32).
Подобові обсяги відбору відповідачем природного газу за лютий - квітень 2021 року наведено в Інформації з IP платформи SAP щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000WNZ00G (а.с. 33-35).
З наданих позивачем розрахунків штрафів за лютий - квітень 2021 року вбачається, що розмір штрафу за небаланс (відхилення від підтвердженого обсягу) розраховано відповідачу виходячи з подобового обсягу відбору (споживання) газу, а саме: за лютий - 47676 грн 13 коп., за березень - 8602 грн 99 коп., за квітень - 21212 грн 86 коп. (а.с.22-24).
З метою досудового врегулювання спору 20.01.2022 ТОВ "Газенерго-трейд" направило Коршівській сільській раді територіальної громади претензію №18/01-23 від 18.01.2022 про сплату збитків за небаланс в розмірі 77 491 грн 98 коп., до якої приєднано в т.ч. акти - претензії №Ш-151, №Ш-152, №Ш-153 (а.с. 14-21).
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» договір постачання повинен містити такі істотні умови як порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.
Водночас, у договорі №1 на постачання природного газу від 16.01.2021, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" (постачальник) та Коршівською сільською радою територіальної громади (споживач) не міститься умов щодо визначення розміру збитків, завданих споживачем внаслідок небалансу газу, а також порядку їх відшкодування.
За приписами п.п. 1, 2, 3 розділу VІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, в редакції чинній на момент спірних правовідносин, відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:
1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;
2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою
В = (V ф - V п) х Ц х K,
де: V ф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу;
V п - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період;
Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу;
K - коефіцієнт, який визначається у договорі постачання та не може перевищувати 0,5.
У договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені пунктом 1 цього розділу.
За результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог:
1) форма акта-претензії є довільною.
Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов'язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування.
У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.
Тобто п. 1 розділу VIІ Правил постачання природного газу передбачено можливість відшкодування споживачем збитків постачальнику.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із указаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Суд звертає увагу, що право на стягнення збитків зі споживача (передбачене пп. 2 п. 1 розд. VIІ Правил споживання природного газу не звільняє постачальника (позивача) від обов'язку доведення наявності таких збитків та їх розміру належними та допустимими доказами у порядку, передбаченому ГПК України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 25.08.2021 у справі №911/3215/20, від 21.09.2021 у справі №904/6992/20, від 26.10.2021 у справі №904/6985/20, від 14.12.2021 у справі №924/5/21, від 16.12.2021 у справі №911/3214/20, від 23.12.2021 у справі №908/24/21, від 20.01.2022 у справі № 911/77/21.
За встановлених судом обставин, у лютому 2021 року позивач передав у власність відповідача природний газ у кількості 34.160000 тис.м.куб., у березні 2021 року - 5, 205360 тис.м.куб, а у квітні 2021 року 7,456340 тис.м.куб.
Плановий обсяг постачання газу, погоджений сторонами у п. 1.3 договору становив: у лютому 2021 - 20 тис.куб.м., у березні - 15 тис. куб.м., у квітні -10 тис. куб.м.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що місячний обсяг відбору (споживання) газу споживачем не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж на +- 3%.
Розрахунковим періодом, за умовами п.4.1. договору є один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 годити першого дня наступного місяця включно.
Підтверджений обсяг природного газу - плановий об'єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору. Відповідне визначення вказано у Правилах постачання природного газу.
Таким чином, у лютому 2021 року фактичний об"єм постачання природного газу споживачу постачальником перевищив підтверджений обсяг природного газу на цей період більше ніж на 3 відсотки, що надає право постачальнику у встановленому законом порядку вимагати від споживача відшкодування збитків за правилами підпункту 2 пункту 1 розділу VІI Правил постачання природного газу.
У березні та квітні 2021 року фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу був менший від підтвердженого обсягу природного газу більше ніж на 3 відсотки, що відповідно надає постачальнику право у встановленому порядку вимагати від споживача відшкодування збитків за правилами підпункту 1 пункту 1 розділу VІI Правил постачання природного газу.
Водночас, з наданих позивачем розрахунках штрафів за лютий - квітень 2021 року не вбачається їх відповідність пункту 1 розділу VІI Правил постачання природного газу.
Так, розрахунок за лютий 2021 року складений без застосування формули, вказаної у підпункті 2 пункту 1 Розділу VII Правил, а за березень та квітень 2021 року - без застосування подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період, як це передбачає підпункт 1 пункту 1 розділу VII Правил.
При цьому, суд звертає увагу на те, що пунктом 1 пункту 1 розділу VIІ Правил передбачено лише максимально допустимий розмір, а саме розмір, що не є більшим подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період, а у договорі на постачання газу сторонами не встановлено розміру збитків за недобір обсягів споживання природного газу, що унеможливлює в даному випадку встановити такий розмір збитків.
До того ж, розрахунки штрафів (збитків) складені не за підсумками розрахункового періоду (яким згідно умов договору є місяць), як це передбачено у п. 1 розділу VII Правил, а за кожен день споживання природного газу, що не відповідає розділу VII Правил та не був передбачений сторонами в укладеному договорі.
Таким чином, надані позивачем розрахунки штрафів (збитків) не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, умовах укладеного договору та не доводять розміру збитків позивача.
З огляду на викладене, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження понесення ним збитків (реальних чи упущеної вигоди), спричинених неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором; позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між наявністю факту більшого (меншого) обсягу споживання відповідачем природного газу лютому-березні 2021 року, ніж погоджений, і понесеними у зв'язку з цим збитками. У матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про наявність з боку відповідача повного складу цивільного правопорушення.
Суд констатує, що сам факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором у частині відповідності фактичного обсягу спожитого природного газу замовленим обсягам природного газу на відповідний період не може бути підставою для стягнення з відповідача збитків за умови ненадання позивачем доказів їх фактичного понесення позивачем.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У відповідності до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
За наведених обставин у їх сукупності, суд критично оцінивши зібрані у справі докази, дійшов висновку, що у адоволенні позовних вимог належить відмовити.
У відповідності до ст. 129 ГПК України судовий збір суд покладає на позивача.
Керуючись 74, 79, 86, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
в задоволенні позову відмовити.
Судовий збір покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписано 18.05.2022
Суддя О.В. Рочняк