Справа № 548/2688/21
Провадження № 2-а/548/35/22
10.05.2022 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Коновод О.В., за участю секретаря судового засідання Листопад В.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до старшого інспектора ВБДР УПП у Київській області Юденка Олександра Миколайовича про визнання протиправними дії та скасування постанови серії НК № 039989 від 18 листопада 2021 року , -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом та вимоги мотивує тим, що 18 листопада 2021 року старшим інспектором ВБДР УПП у Київській області, старшим лейтенантом поліції Юденко Олександром Миколайовичем, було винесено постанову серія БР №857280 про притягнення його ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 гривень. Відповідно до постанови, позивач керував транспортим засобом в якому нібито на вітрове скло нанесено покриття, що погіршує прозорість, чим порушив вимоги п. 31.4.7 ПДР.
Зазначені дії інспектора позивач вважає протиправними,а постанова є незаконною, винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню за таких підстав:
19 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 рухаючись по автодорозі Т1026 в транспортному засобі Fiat Ducato днз НОМЕР_1 , був зупинений інспектором Юденко Олександром Миколайовичем. Підійшови до його ТЗ, інспектор не назвав причину зупинки, натомість вимагав пред'явити йому документи, а саме водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрації ТЗ, поліс обов'язкової цивільної відповідальності власників наземних ТЗ та протокол перевірки технічного стану ТЗ.
Ознайомившись з наданими документами, інспектору здалося, що на вітрове скло ТЗ на якому позивач рухався, нанесено покриття, що погіршує прозорість і попросив надати можливість провести перевірку прозорості скла. Згідно ГОСТ 5727-88 свіпропускна вимога вітрового скла має бути не менше 75% і визначення світлопроскуння визначають згідно ГОСТ 27902. Згідно ГОСТ 27902 дослід повинен проводиться при наступних умовах: температура повітря (20±5) °С, тиск від 86 до 106 кПа, відносна вологість повітря (60±20)%, для достовірності вимір повинен проводиться в трьох різних місцях скла і середнє арифметичне цих вимірів і буде результатом перевірки. Дослід проводився на місці зупинки ТЗ та інспектором не було заміряно температуру повітря, тиск та відносну вологість повітря, тому невідомо при яким умовах були отримані результати й також інспектор зробив вимір лише в одному місці вітрового скла. На думку позивача, покази прилада не можна розцінювати як доказ правопорушення, тому що відсутні фактичні дані про погодні умови при яких проводився дослід і процедура проведення була порушеною.
Після отримання результатів досліду інспектор сказав очікувати та пішов до службового авто. Через деякий час інспектор повернувся вже з заповненою постановою. Таким чином, після зупинки транспортного засобу, висловлення звинувачень у бік позивача, інспектор одразу виніс постанову, не розглянувши справу по суті.
Позивач стверджує, що не порушував правил дорожнього руху, а дії й рішення поліцейського - безпідставні, оскільки базуються на припущеннях, оскільки відсутні належні докази правопорушення.
Ухвалою суду від 30.11.2021 відкрито провадження по справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву.
14.01.2022 через канцелярію суду відповідач старший інспектор ВБДР УПП у Київській області Юденко О.М. подав відзив на позовну заяву, в якому прохав у задоволенні позову відмовити.
В судове засідання позивач не з'явився, в позовній заяві просить розглянути справу без його участі, за участю його представника.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що постановою старшого інспектора ВБДР УПП у Київській області Юденко О.М. серія НК № 039989 від 18.11.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративно відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340грн., а саме за порушення вимог п. 31.4.7(в) ПДР України , тобто за керування транспортним засобом Fiat Ducato днз НОМЕР_1 , на вітрове скло якого нанесено покриття, що погіршує прозорість, яка вимірювалася приладом Elhos № 2651 і становила 43,8 %, що мало місце 18.11.2021 року о 13 год. 00 хв., Київська обьласть, Бориспільський район, А/Д О-100610 (а.с.8).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.
Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху п. 2.3 ПДР України.
Диспозицією ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, крім іншого, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Як вбачається із оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 31.4.7(в) ПДР України та ДСТУ 3649:2010.
Приписами п. 31.4 ПДР України передбачено заборону експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам.
Згідно п. 31.4.7(в) ПДР України, не дозволяється експлуатація транспортних засобів на скло якого встановлено додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.
ДСТУ 3649:2010 поширюється на колісні транспортні засоби категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.
Відповідно до п. 6.8.6 ДСТУ 3649:2010, не дозволено розміщувати предмети (за винятком талона про технічний огляд у правій нижній частині вітрового скла та інших документів згідно з законодавством) або наносити покриви, які обмежують огляд з місця водія, відвертають його увагу, погіршують прозорість скла і можуть спричинити небезпеку травмування учасників дорожнього руху.
Світлопропускання вітрового скла має бути не менше ніж 75 %, а всіх інших стекол - не менше ніж 70% (п. 6.8.7 ДСТУ 3649:2010).
Згідно Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Міністерства Інфраструктури України № 710 від 26.11.2012 року, ДСТУ 3649:2010 застосовують виключно під час перевірки технічного стану колісних транспортних засобів суб'єктами проведення обов'язкового технічного контролю, а також автомобільними перевізниками, суб'єктами господарювання, які надають послуги з технічного обслуговування, ремонту ТЗ.
Нормами ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» передбачено проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
Замір світлопропускання вітрового скла вищевказаного автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 , в момент зупинки здійснювався поліцейським за допомогою приладу Elhos Glass Meter № 2651 .
Згідно положень ст. 17 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Процедура та умови проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, а також оформлення її результатів регламентовано Порядком, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 193 08.02.2016 року.
Відповідно до п. 14 та п.15 Порядку № 193, періодичній повірці підлягають ЗВТ, визначені в Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 374.
Заявники зобов'язані подавати ЗВТ на періодичну повірку з дотриманням міжповірочних інтервалів, установлених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» від 13.10.2016 року № 1747.
Пунктом 1 статті 27 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» передбачено, що калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології.
Як вбачається із Свідоцтва про калібрування № 264-2020, прилад для вимірювання світлопропускання скла EGM-1, серійний номер № 2651, підлягав калібруванню 23.11.2020 року .
Відповідно до норми ст. 16 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами.
Призначені органи з оцінки відповідності повідомляють науковому метрологічному центру, уповноваженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології та метрологічної діяльності, на ведення реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, про видані ними сертифікати перевірки типу засобів вимірювальної техніки.
Сертифікат перевірки типу засобу вимірювальної техніки є документом, який засвідчує, що тип засобу вимірювальної техніки затверджено.
Разом з тим, «прилад для вимірювання світлопропускання скла EGM-1» не входить до Переліку засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 437 від 05.04.2012 року, не має сертифікату перевірки (затвердження) типу засобу вимірювальної техніки, у зв'язку з чим він не підлягає експлуатації на законодавчо регульованому рівні та його використання працівниками управління патрульної поліції під час виконання завдань із забезпечення безпеки дорожнього руху є неправомірним.
Будь-яких пояснень та аргументів на спростування встановлених вище обставин та на підтвердження правомірності використання інспектором патрульної поліції приладу для вимірювання світлопропускання скла «EGM-1» суду надано не було.
Поряд з цим, помилковим є посилання позивача на умови випробування та визначення оптичних властивостей засобу вимірювальної техніки під час визначення прозорості (світлопропускання) вітрового скла автомобіля, визначені ГОСТом 27902-88, дія якого не поширюється на території України.
За твердженням ОСОБА_1 , під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП інспектором ВБДР УПП у Київській області Юденком О.М. не було надано позивачу можливості скористатися правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбаченими ст. 268 КУпАП. Крім того, розгляд справи взагалі відповідачем не проводився; останній виніс оскаржувану постанову, знаходячись у службовому автомобілі, не заслухавши жодних пояснень водія чи свідків та не дослідивши наявні докази вчинення порушення правил дорожнього руху.
Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення визначений Розділом IV КУпАП.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За правилом ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У відповідності до ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як: перевірка документів особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 вказаного Закону передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Проте, жодних доказів на підтвердження дотримання інспектором під час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1496/27941 від 01.12.2015 року, відповідачем представлено не було.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на встановлені судовим розглядом обставини справи у їх сукупності, які не спростовані жодними належними і допустимими доводами відповідача, суд приходить до висновку про існування підстав вважати, що під час винесення оскаржуваної постанови серія НК № 039989 від 18.11.2021 року старшим інспектором ВБДР УПП у Київській області Юденко О.М. не було з'ясовано всіх обставин справи, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, не надано суду доказів, які б ствердно і достовірно підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та дотримання порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення, а тому спростувати пояснення ОСОБА_1 не має можливості і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія, у зв'язку з чим заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, шляхом скасування оскаржуваної постанови.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд вважає судовий збор в розмірі 454,00 грн. віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 246, 72-77, 131, 132, 139, 255, 286 КАС України, ст.ст. 122 ч. 1, 251, 280 КУпАП, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,паспорт: НОМЕР_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до старшого інспектора ВБДР УПП у Київській області Юденка Олександра Миколайовича (адреса знаходження: 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 19) про визнання протиправними дії та скасування постанови серії НК № 039989 від 18 листопада 2021 року , - задовольнити частково.
Постанову серія НК №039989 від 18 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду через Хорольський районний суд Полтавської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 10-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 10.05.2022 року.
Суддя : О. В. Коновод