ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.05.2022Справа №910/20489/21
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця Захарова Володимира Миколайовича
до Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Східна" Концерну "Військторгсервіс"
про стягнення 19 918,08 грн.,
У грудні 2021 року Фізична особа-підприємець Захаров Володимир Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Східна" про стягнення 19 918,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог Фізична особа-підприємець Захаров Володимир Миколайович посилається на те, що на виконання укладеного з відповідачем у спрощеній формі договору поставки позивачем було поставлено Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Східна" згідно видаткових накладних №2 від 08.01.2021 на суму 14 722,56 грн. та №38 від 11.02.2021 на суму 5 195,52 грн. товар загальною вартістю 19 918,08 грн., в той час як відповідачем не виконано свої зобов'язання з оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 відкрито провадження у справі №910/20489/21; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Ухвала суду від 14.12.2021 була надіслана Концерну "Військторгсервіс" 16.12.2021 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105491681116 була вручена відповідачу 21.12.2021.
Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Таким чином, керуючись приписами п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 14.12.2021 є 21.12.2021 (день проставлення у поштовому повідомленні №0105491681116 відмітки про вручення судового рішення).
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі №910/20489/21 встановлено Концерну "Військторгсервіс" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення іншим учасникам справи - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, Концерн "Військторгсервіс" повинен було подати відзив на позов у строк до 05.01.2022 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
Позивач стверджує, що ним було поставлено Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Східна" згідно видаткових накладних №2 від 08.01.2021 на суму 14 722,56 грн. та №38 від 11.02.2021 на суму 5 195,52 грн. товар загальною вартістю 19 918,08 грн., в той час як відповідачем не виконано свої зобов'язання з оплати поставленого товару.
Спір у справі виник у зв'язку з твердженнями Фізичної особи-підприємця Захарова Володимира Миколайовича про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 19 918,08 грн. з оплати поставленого позивачем товару.
Варто відзначити, що видаткові накладні №2 від 08.01.2021 та №38 від 11.02.2021 містять посилання на договір продажу №06-01 від 06.01.2021, однак до матеріалів позову не долучено примірника відповідного договору, в той час як Фізична особа-підприємець Захаров Володимир Миколайович у позовній заяві жодним чином не зазначає про укладення такого договору з відповідачем. Навпроти, позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що сторонами було укладено договір у спрощеній спосіб. У зв'язку з наведеним суд приходить до висновку, що у спірних видаткових накладних було помилково зазначено реквізити договору продажу №06-01 від 06.01.2021.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 202, ст. 203 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграммах, якими обмінялися сторони.
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Видаткові накладні №2 від 08.01.2021 на суму 14 722,56 грн. та №38 від 11.02.2021 на суму 5 195,52 грн. містять підписи представників та скріплені печатками сторін.
Оскільки видаткові накладні №2 від 08.01.2021 на суму 14 722,56 грн. та №38 від 11.02.2021 на суму 5 195,52 грн. містять найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість, а також враховуючи прийняття відповідачем поставленого згідно вказаних накладних товару, суд дійшов висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договорів поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, у січні-лютому 2021 року Фізичною особою-підприємцем Захаровим Володимиром Миколайовичем було поставлено Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Східна" товар за видатковими накладними №2 від 08.01.2021 на суму 14 722,56 грн. та №38 від 11.02.2021 на суму 5 195,52 грн.
Також на підтвердження факту постачання товару позивачем було долучено до позовної заяви підписані представниками та скріплені печатками сторін товарно-транспортні накладні №3Х00-0001 від 08.01.2021 та №3Х00-0023 від 11.02.2021.
Відтак, суд приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується поставка позивачем відповідачу товару загальною вартістю 19 918,08 грн.
За приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суд відзначає, що нормою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, між іншим, можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.
З огляду на те, що сторонами не надано доказів погодження строків оплати товару, поставленого за видатковими накладними №2 від 08.01.2021 та №38 від 11.02.2021, суд прийшов до висновку щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень норми ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.
За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, відповідач повинен був оплачувати товар, поставлений позивачем за видатковими накладними №2 від 08.01.2021 та №38 від 11.02.2021 на наступний день, після підписання таких накладних (у урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).
Доказів сплати відповідачем коштів за поставлений Фізичною особою-підприємцем Захаровим Володимиром Миколайовичем товар згідно видаткових накладних №2 від 08.01.2021 та №38 від 11.02.2021 на загальну суму 19 918,08 грн. станом на дату розгляду справи у суді Концерном "Військторгсервіс" суду не надано.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що Концерном "Військторгсервіс" не спростовано тверджень позивача щодо наявності у нього заборгованості перед Фізичною особою-підприємцем Захаровим Володимиром Миколайовичем у розмірі 19 918,08 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та обсяг заборгованості відповідача у розмірі у розмірі 19 918,08 грн. (за видатковими накладними №2 від 08.01.2021 та №38 від 11.02.2021) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Захарова Володимира Миколайовича підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Фізичної особи-підприємця Захарова Володимира Миколайовича задовольнити повністю.
2. Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А; ідентифікаційний код 33689922) на користь Фізичної особи-підприємця Захарова Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) борг у розмірі 19 918 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 18.05.2022.
Суддя Р.В. Бойко