ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.05.2022Справа № 910/132/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, будинок 31)
до проПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 40) стягнення страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн. 00 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна» (надалі також - «Відповідач») про стягнення страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №11617798-02-10-01 від 10.09.2020 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля "BMW X7", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу "KRASZ G1BSFX", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 200056836, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 року відкрито провадження у справі № 910/132/22, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
13.01.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про закриття провадження у справі.
21.01.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
26.01.2022 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли відомості з ЄЦБД МТСБУ.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.01.2022 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 17.01.2022 року уповноваженим особам Сторін.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
10.09.2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №11617798-02-10-01, предметом якого є страхування транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2020 року випуску. (а.с. 14-22)
Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2021 року по пр. Гагаріна, 3 у м. Дніпро відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «КрАСЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб», під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується Довідкою №302108860636392 про дорожньо - транспортну пригоду. (а.с. 40-41
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль марки «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 29.04.2021 року у справі №201/3456/21 ОСОБА_2 , водія транспортного засобу «КрАСЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 124КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та провадження у справі закрито. (а.с. 42)
Приватним акціонерним товариством «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» виставлено рахунок №BL000008691 від 27.03.2021 року на ремонт транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 у розмірі 254 423 грн. 94 коп. (а.с.29-31)
Згідно з Актом виконаних робіт №IN0000007793 від 18.06.2021 року, вартість ремонтних робіт транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 склала 254 423 грн. 94 коп. (а.с.32-34)
Відповідно до Страхового акту №2112448-2 від 06.04.2021 року (а.с. 35) Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 254 423 грн. 94 коп., що підтверджується платіжним дорученням №12602 від 06.04.2021 року із зазначенням призначення платежу: «страхове відшкодування згідно акту №2112448-2 від 06.04.2021, ОСОБА_3 ». (а.с. 36)
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/200056836 цивільно-правова відповідальність власника транспортного «КрАСЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 00 грн., розмір ліміту за шкоду по майну - 130 000 грн. 00 коп. (а.с.43-44)
Крім того, 26.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна» було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальність власників наземного транспорту та добровільного страхування від нещасних випадків на транспорті №DCVN.078602, предметом якого є страхування транспортного засобу «КрАСЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за яким ліміт відповідальності становить 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 45-55)
12.04.2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача заяву №2016 про відшкодування суми у розмірі 254 423 грн. 94 коп. (а.с.56)
Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" №6759 від 23.12.2021 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна» 26.04.2021 року здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 130 000 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: «страх.відшк.в порядку регресу за страх.ТОВ Катеринославхліб».(а.с.57)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» перерахувало на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" страхове відшкодування у розмірі 24 423 грн. 94 коп., що підтверджується платіжним дорученням №16674 від 07.06.2021 року та довідкою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" №6758 від 23.12.2021 року (а.с.65, 80)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 100 000 грн. 00 коп. відповідно до встановлених Договором добровільного страхування цивільної відповідальність власників наземного транспорту та добровільного страхування від нещасних випадків на транспорті №DCVN.078602 від 26.05.2020 року лімітів відшкодування по майну.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту №11617798-02-10-01 від 10.09.2020 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2020 року випуску, було відшкодовано на користь Страхувальника 254 423 грн. 94 коп.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток із залишком строку позовної давності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №910/12500/17.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «КрАСЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку Постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 29.04.2021 року у справі №201/3456/21, якою ОСОБА_2 , водія транспортного засобу «КрАСЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 124КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням, та провадження у справі закрито. (а.с. 42)
Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").
За змістом п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з підпунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Абзацом 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Разом з цим, спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4, 32.7 статті 32 Закону).
Таким чином, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Приватним акціонерним товариством «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» виставлено рахунок №BL000008691 від 27.03.2021 року на ремонт транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 у розмірі 254 423 грн. 94 коп. (а.с.29-31)
Згідно з Актом виконаних робіт №IN0000007793 від 18.06.2021 року, вартість ремонтних робіт транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 склала 254 423 грн. 94 коп. (а.с.32-34)
Відповідно до Страхового акту №2112448-2 від 06.04.2021 року (а.с. 35) Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 254 423 грн. 94 коп., що підтверджується платіжним дорученням №12602 від 06.04.2021 року із зазначенням призначення платежу: «страхове відшкодування згідно акту №2112448-2 від 06.04.2021, ОСОБА_3 ». (а.с. 36)
Суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.
Відповідно до п.7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.
Згідно з п.1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , вбачається, що рік випуску автомобіля - 2020, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (26.03.2021 року) строк експлуатації означеного автомобіля не перевищував семи років.
Також відповідно до п. 7.40. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів зазначено, що якщо під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених (розукомплектованих), значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю. Відповідачем не надано суду жодних доказів того, що для відновлення пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові.
Крім цього, п.7.39 зазначеної Методики визначено, що винятком, стосовно використання зазначених вище вимог є, зокрема, випадок якщо колісні транспортні засоби експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний) та якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.
Суд зазначає, що доказів існування обставин, які є винятковими відповідно до п. 7.39 Методики, стосовно застрахованого Позивачем автомобіля матеріали справи не містять.
Отже, з наявних в матеріалах справи документів Судом не встановлено наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , при визначенні розміру страхового відшкодування.
При визначенні розміру заподіяної шкоди у даному випадку Суд виходить із вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «БМВ», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , згідно із сумою, яка вказана у рахунку, виставленому станцією технічного обслуговування (Приватним акціонерним товариством «АВТ Баварія-Дніпропетровськ»)
Так, у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 року у справі №922/4013/17 зроблено висновок, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Норма ч.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно з п.1.6 Методики відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а відповідно до п.2.3 Методики вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.
Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Отже, рахунок Приватного акціонерного товариства «АВТ Баварія-Дніпропетровськ» №BL000008691 від 27.03.2021 року, акт виконаних робіт №IN0000007793 від 18.06.2021 року, платіжне доручення №12602 від 06.04.2021 року визнаються Судом достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/200056836 цивільно-правова відповідальність власника транспортного «КрАСЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 00 грн., розмір ліміту за шкоду по майну - 130 000 грн. 00 коп. (а.с.43-44)
Крім того, 26.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна» було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальність власників наземного транспорту та добровільного страхування від нещасних випадків на транспорті №DCVN.078602, предметом якого є страхування транспортного засобу «КрАСЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за яким ліміт відповідальності становить 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 45-55)
12.04.2021 року Позивач надіслав на адресу Відповідача заяву №2016 про відшкодування суми у розмірі 254 423 грн. 94 коп. (а.с.56)
Отже, враховуючи визначені Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/200056836 та Договором добровільного страхування цивільної відповідальність власників наземного транспорту та добровільного страхування від нещасних випадків на транспорті №DCVN.078602 від 26.05.2020 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 254 423 грн. 94 коп. (254 423 грн. 94 коп. виплачена сума страхового відшкодування - 00 грн. франшизи)
Згідно зі статтею 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" №6759 від 23.12.2021 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна» 26.04.2021 року здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 130 000 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: «страх.відшк.в порядку регресу за страх.ТОВ Катеринославхліб».(а.с.57)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринославхліб» перерахувало на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" страхове відшкодування у розмірі 24 423 грн. 94 коп., що підтверджується платіжним дорученням №16674 від 07.06.2021 року та довідкою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" №6758 від 23.12.2021 року (а.с.65, 80)
За таких підстав, враховуючи часткову виплату Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія «ПЗУ Україна» страхового відшкодування у розмірі 130 000 грн. 00 коп. на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/200056836, останній має відшкодувати Позивачу суму в розмірі 100 000 грн. 00 коп. на підставі Договору добровільного страхування цивільної відповідальність власників наземного транспорту та добровільного страхування від нещасних випадків на транспорті №DCVN.078602 від 26.05.2020 року.
В той же час, Судом встановлено, що до відкриття провадження у справі №910/132/22 від 10.01.2022 року Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія «ПЗУ Україна» було перераховано на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" страхове відшкодування у розмірі 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №42 від 06.01.2022 року із зазначенням призначення платежу: «страх.відшк.в порядку регресу за страх.ТОВ Катеринославхліб».
Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
За таких обставин, враховуючи сплату Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія «ПЗУ Україна» грошових коштів Позивачу в розмірі 100 000 грн. 00 коп. до відкриття провадження у даній справі, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 100 000 грн. 00 коп. - відмовити.
2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16 травня 2022 року
Суддя О.В. Чинчин