пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
12 травня 2022 року Справа № 903/888/21
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняк А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за позовом Фізичної особи - підприємця Міщука Юрія Валентиновича
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Філіпчука Павла Петровича
про стягнення 25526,02 грн,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: н/з;
від відповідача: н/з.
У зв'язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: 02.11.2021 Фізична особа - підприємець Міщук Юрій Валентинович звернулись до Господарського суду Волинської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Філіпчука Павла Петровича про стягнення 25526,02 грн, з них 23790,00 грн заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних № 31 від 10.02.2020, № 34 від 11.02.2020, № 37 від 13.02.2020, 475,15 грн - 3% річних, 1260,87 грн інфляційних втрат.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем зобов'язань щодо повного та своєчасного розрахунку за переданий на підставі накладних товар.
Ухвалою суду від 05.11.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.12.2021, запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 01.12.2021 повідомлено сторін про те, що підготовче засідання відбудеться 14.12.2021.
Ухвалою суду від 14.12.2021 ухвалено здійснити офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення позивача Фізичну особу - підприємця Міщука Юрія Валентиновича та відповідача Фізичну особу - підприємця Філіпчука Павла Петровича про дату та час судового засідання у справі № 903/888/21 та повідомлено сторін про те, що підготовче засідання відбудеться 28.12.2021.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4301040196743 відповідач отримав 17.12.2021 ухвалу суду, був належним чином повідомлений про розгляд судом справи.
28.12.2021 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Нагурний Є.П. звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, проте до прийняття рішення судом так і не з'явився до суду, щоб скористатися наданим йому правом.
В судовому засіданні 28.12.2021, з метою надання можливості учасникам справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, суд на виконання вимог ст. 195 ГПК України, враховуючи строки розгляду справи, ухвалив на місці продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів - по 07.02.2022 та відкласти підготовче засідання на 12.01.2022.
Ухвалою суду від 28.12.2021 ухвалено здійснити офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача Фізичну особу - підприємця Філіпчука Павла Петровича про дату та час судового засідання у справі № 903/888/21 та повідомлено відповідача про те, що підготовче засідання відбудеться 12.01.2022.
В судовому засіданні 12.01.2022 беручи до уваги строки розгляду справи, суд ухвалив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.02.2022.
Ухвалою суду від 12.01.2022 ухвалено здійснити офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача Фізичну особу - підприємця Філіпчука Павла Петровича про дату та час судового засідання у справі № 903/888/21 та повідомлено відповідача про те, що розгляд справи по суті відбудеться 01.02.2022.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4301040273888 відповідач отримав 17.01.2022 ухвалу суду, був належним чином повідомлений про розгляд судом справи.
Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання від 01.02.2022 судове засідання по справі № 903/888/21, призначене на 01.02.2022 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Вороняка А. С. на лікарняному.
Відповідно до відомостей, що містяться в табелі обліку робочого часу програмного комплексу “Діловодство спеціалізованого суду” суддя Вороняк А. С. в період з 31.01.2022 по 04.02.2022 перебував на лікарняному.
Ухвалою суду від 07.02.2022 повідомлено сторін про проведення розгляду справи по суті 22.02.2022; ухвалено здійснити офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача Фізичну особу - підприємця Філіпчука Павла Петровича про дату та час судового засідання у справі № 903/888/21 та повідомлено відповідача про те, що розгляд справи по суті відбудеться 22.02.2022.
Ухвалою суду від 22.02.2022 повідомлено сторін про розгляд справи по суті 14.03.2022.
Сторони в судове засідання 14.03.2022 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою суду від 14.03.2022 повідомлено сторін про розгляд справи по суті 04.04.2022.
Станом на 04.04.2022 на адресу суду не повернулося рекомендоване повідомлення про повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, що було надіслано судом 16.03.2022.
Ухвалою суду від 04.04.2022 повідомлено сторін про те, що розгляд справи по суті відбудеться 12.05.2022
08.04.2022 позивач через відділ документального забезпечення та контролю подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача 29679,16 грн, з них 23790,00 грн основного боргу, 1488,01 грн - 3% річних, 4401,15 грн інфляційних.
Згідно п.2 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 2 ст. 118 ГПК України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався 22.02.2022, суд керуючись положеннями ст. 46,118 ГПК України залишає без розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог.
Ухвали суду від 22.02.2022, 14.03.2022, 04.04.2022 надіслано судом на зазначену позивачем у позовній заяві адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: вул.Комарова,37, квартира 2, м.Ковель, 45002.
28.04.2022 та 29.04.2022 поштові конверти за ідентифікатором №4301040322250, 4301040351005, 4301040327449 повернулися до суду із довідкою відділення поштового зв'язку ф.20 “адресат відсутній за вказаною адресою” та “за закінченням терміну зберігання” відповідно.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча вчасно та належно був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повернутим на адресу суду рекомендованим повідомленням про вручення 12.04.2022 поштового відправлення № 4301040350718.
Позивач в судове засідання 12.05.2022 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча вчасно та належно був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повернутим на адресу суду рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301040345447.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
З врахуванням наведеного, строки розгляду справи, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення сторін, окремо представника відповідача про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
встановив:
за видатковими накладними № 31 від 10.02.2020 на суму 10399,99 грн, № 34 від 11.02.2020 на суму 10600,01 грн, № 37 від 13.02.2020 на суму 2790,00 грн Фізична особа - підприємець Міщук Юрій Валентинович (постачальник) передав відповідачу - Фізичній особі - підприємцю Філіпчуку Павлу Петровичу (покупець) товар на загальну суму 23790,00 грн.
Вказані видаткові накладні містять підписи сторін, скріплені печаткою відповідача, є первинними обліковими документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку розрахуватися за отриманий товар.
У відповідності із ст.11 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Між сторонами у справі було укладено договір поставки шляхом підписання вищевказаних видаткових накладних.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію від 27.05.2021 на суму 23790,00 грн з проханням негайно здійснити оплату поставленого товару.
Відповідачем дана претензія залишена без реагування.
Предметом спору по даній справі є стягнення з відповідача 23790,00 грн основної заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних № 31 від 10.02.2020, № 34 від 11.02.2020, № 37 від 13.02.2020, 475,15 грн - 3% річних, 1260,87 грн інфляційних втрат.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Слід зазначити, що істотними умовами такого виду договору, яка договір поставки є: предмет договору, строки і порядок поставки товару та оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі-ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно із частинами першою, другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Таким чином, чинне законодавство допускає можливість укладення правочинів у спрощений спосіб, зокрема, шляхом викладення його змісту в певному документі, зокрема, у видатковій накладній.
Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Матеріалами справи підтверджується прийняття товару відповідачем по видаткових накладних № 31 від 10.02.2020, № 34 від 11.02.2020, № 37 від 13.02.2020 на загальну суму 23790 грн, що стверджується підписом відповідача скріпленим печаткою, доказів, які б спростовували дану заборгованість або доказів її оплати, відповідач суду не надав, тому дана сума підлягає стягненню з відповідача.
Щодо стягнення з відповідача 475,15 грн - 3% річних та 1260,87 грн інфляційних втрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.
При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і, яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Враховуючи, що сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, з урахуванням ст.692 ЦК України, відповідач як покупець був зобов'язаний оплатити вартість товару негайно після прийняття від позивача.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, обов'язок відповідача з оплати товар, отриманий за видатковими накладними № 31 від 10.02.2020, № 34 від 11.02.2020, № 37 від 13.02.2020 розпочався з наступного дня після їх підписання сторонами, тобто з 11.02.2020, з 12.02.2020 та відповідно з 14.02.2020.
Здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 1260,87 грн, за період з березня 2021 року по вересень 2021 року, судом враховано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Вказана позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 № 904/7401/16.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
За розрахунком здійсненим судом, сума інфляційних втрат за період прострочення відповідачем оплати поставленого товару, що визначений позивачем(з березня 2021 по вересень 2021) становить 1211,56 грн. При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".
Щодо нарахованих позивачем 475,15 грн - 3 % річних на суму боргу 23790 грн, виходячи з 243 днів, суд зазначає що позбавлений можливості перевірити період прострочення відповідача, оскільки такий у розрахунку 3 % річних позивачем не визначений, зазначили тільки кількість днів, в результаті чого слід відмовити у стягненні 3% річних через необґрунтованість останнього.
В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути 23789,99 грн основної заборгованості, 1211,56 грн інфляційних втрат, в стягненні 475,15 грн - 3 % річних, 49,31 грн інфляційних втрат слід відмовити через необґрунтованість.
Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2223,36 грн, в іншій частині залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Філіпчука Павла Петровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Міщука Юрія Валентиновича ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) 25001,56 грн (двадцять п'ять тисяч одну гривню 56 коп.), з них 23790,00 грн основної заборгованості, 1211,56 грн інфляційних втрат та 2223,36 грн (дві тисячі двісті двадцять три гривні 36 коп.) судового збору.
3. У стягненні на суму 524,46 грн, з них 475,15 грн - 3 % річних, 49,31 грн інфляційних втрат - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного
судового рішення
18.05.2022
Суддя А. С. Вороняк