18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 823/2192/18
адміністративне провадження № К/9901/3586/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" (далі - уповноважена особа Фонду) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у складі судді Гайдаш В.А. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у складі колегії суддів: Вівдиченко Т.Р. (головуючий), суддів: Кузьмишиної О.М., Фейдюка В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У червні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо не включення повної інформації до переліку вкладників та зобов'язати відповідача включити дані про рахунок позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) стосовно гарантованої суми належної до виплати позивачу в розмірі 151567 грн 76 коп.;
1.2 - скасувати наказ уповноваженої особи Фонду від 1 червня 2016 року №42/2 «Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є нікчемними» у частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19 квітня 2016 року платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" з перерахування коштів позивачем в ПАТ Банк Михайлівський в розмірі 151567 грн 76 коп.
2. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 11 вересня 2018 року, позов задовольнив.
Визнав протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо не включення інформації щодо рахунків ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" (далі - ПАТ "Банк Михайлівський") за рахунок Фонду.
Визнав протиправним і скасував рішення уповноваженої особи Фонду, оформлене наказом від 1 червня 2016 року №42/2, про визнання нікчемними правочинів щодо переказу коштів (транзакції), здійснених на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
Зобов'язав уповноважену особу Фонду Волкова О.Ю. подати до Фонду зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, стосовно рахунку ОСОБА_1 , відкритого у ПАТ "Банк Михайлівський", у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 січня 2019 року скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року в частині позовних вимог про скасування наказу уповноваженої особи Фонду від 1 червня 2016 року №42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є "нікчемними" у частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19 квітня 2016 року платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів ОСОБА_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 151567 грн 76 коп. - скасував, провадження в цій частині закрив.
У іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року залишив без змін.
3.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого частково погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідно до пункту 15 розділу X Перехідних та прикінцевих положень Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI), грошові кошти у сумі 150000 грн за договором від 8 лютого 2016 року, укладеним між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", та зараховані на банківський рахунок позивача, прирівнюються до вкладу.
3.2 Також суд зазначив, що в уповноваженої особи Фонду були відсутні підстави для визнання нікчемними операцій із зарахування коштів на банківські рахунки позивача.
3.3 Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що правова природа згаданого наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про скасування наказу уповноваженої особи Фонду від 1 червня 2016 року №42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є "нікчемними" в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19 квітня 2016 року платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" з перерахування коштів позивачем в ПАТ "Банк Михайлівський" у розмірі 151567 грн 76 коп., відтак, не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи закрив.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено:
4.1 8 лютого 2016 року між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та позивачем укладено договір №980-021-000186740 та на поточний рахунок перераховано грошові кошти на загальну суму 150 000 грн.
4.2 Відповідно до довідки, наданої ПАТ "Банк Михайлівський" щодо руху коштів по рахунку позивача, на рахунок позивача з 8 лютого по 24 травня 2016 року від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" надійшли грошові кошти у розмірі 1567,76 грн з призначенням платежу: "Оплата процентів по договору №980-021-000186740" та в сумі 150 000 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-021-000186740".
4.3 Крім того, вищезазначені перекази коштів (транзакції), здійснені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" відповідно до наказу тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" від 1 червня 2016 року № 42/2 визнано нікчемними правочинами на підставі пунктів 7-9 статті 38 Закону №4452-VI .
4.4 На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" від 23 травня 2016 року №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" від 23 травня 2016 року №81261, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Ю.П. строком на 1 місяць з 23 травня по 22 червня 2016 року.
4.5 Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22 липня 2016 року та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 22 липня 2016 року включно.
4.6 У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" від 12 липня 2016 року №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 12 липня 2016 року №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Ю.П. з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року, включно.
4.7 Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 1 вересня 2016 року №1702 повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову О.Ю. з 5 вересня 2016 року, включно.
4.8 Таким чином, на момент віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних, на розрахункових рахунках позивача знаходилися грошові кошти, що підтверджується випискою по особовим рахункам № НОМЕР_2 .
4.9 З 18 липня 2016 року розпочалися виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду через банки-агенти.
4.10 Позивач, дізнавшись про не включення своїх даних до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, неодноразово звертався із відповідними заявами до уповноважених осіб Фонду щодо включення позивача до цього переліку та подати до Фонду додаткову інформацію про позивача, як про особу, що має право на відшкодування коштів у ПАТ "Банк Михайлівський".
4.11 Однак, станом на день звернення позивача до суду з цим позовом, відомостей щодо позивача до відповідного переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню щодо рахунку позивача включено не було, проте, листом від 17 квітня 2018 року позивача повідомлено, що його не включено до реєстру вкладників, оскільки на його договори не розповсюджується дія Закону №4452-VI, у зв'язку із відсутністю ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного у договорі, а також з огляду на те, що операція по зарахуванню коштів на рахунок позивача є нікчемною.
4.12 Позивач, уважаючи дії та повідомлення відповідача щодо визнання правочинів нікчемними протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
5.1 На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що у спірних правовідносинах уповноважена особа Фонду діяла у межах повноважень, які визначені Законом №4452-VI.
5.2 Відповідач уважає, що договір позики укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором, по своїй природі не є вкладом згідно з Законом №4452-VI та Законом України "Про банки та банківську діяльність".
5.3 Зазначає, що на дату укладення договорів та здійснення правочинів, вчинених, зокрема за участю позивача, відносно ПАТ "Банк Михайлівський" діяла постанова НБУ від 22 грудня 2015 року №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" ПАТ "Банк Михайлівський" згідно із якою були встановлені обмеження здійснювати кредитні операції в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов'язань з кредитування, що надані банком і клієнтом.
6. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
8. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.
8. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
9. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
10. Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах Урядовий кур'єр , Голос України та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
11. Отже, Закон №4452-VI пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
12. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
13. Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
14. Відповідно до частин другої, третьої, п'ятої статті 34 Закону №4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах Урядовий кур'єр або Голос України.
Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
15. Відповідно до частини першої статті 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
16. При цьому, правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону №4452-VI).
17. Закон №4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
18. Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
19. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
20. Уповноважена особа Фонду має як обов'язок у визначені строки, скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов'язок, протягом дії тимчасової адміністрації, забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. При цьому, повідомлення стороні, про визнання договору нікчемним, може бути направлено уповноваженою особою Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації.
21. Наказом уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Михайлівський від 1 червня 2016 року №42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в акті №2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ Інвестиційно-розрахунковий центр по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1298015973,74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
22. У частині третій статті 38 Закону №4452-VI, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
23. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
24. За правилами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
25. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку", який набрав чинності 12 серпня 2015 року частину третю статті 38 Закону №4452-VI доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
26. При цьому, як видно із змісту пояснювальної записки до проекту Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку такі зміни пропонувалось внести з метою удосконалення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, як один із шляхів досягнення якої було запропоновано розширити перелік підстав за яких Фонд не відшкодовує кошти за вкладами, зокрема у зв'язку з дробленням вкладів, розміщенням коштів внаслідок шахрайських та інших протиправних дій, що є предметом кримінального провадження або знаходяться під арештом.
27. Аналіз змісту статті 38 Закону №4452-VI та пояснювальної записки до проекту Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку дає підстави для висновку, що здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, є самостійною підставою за якою Фонд не відшкодовує кошти за вкладами.
28. Дійсно у зв'язку із зарахуванням коштів на поточний рахунок позивача у Фонду з'явились відповідні зобов'язання, що зумовило збільшення витрат держави в особі Фонду, пов'язаних з виведенням банку з ринку.
29. Водночас, збільшення витрат Фонду, пов'язаних з виведенням банку з ринку може мати негативні наслідки для вкладника у виді невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у разі якщо таке зарахування відбулось після віднесення банку до категорії проблемних, а операції, укладення (переоформлення договорів), що передували збільшенню таких витрат - вчинені (укладені) саме з порушенням закону.
30. У силу положень частини четвертої статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" проблемному банку забороняється використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки в національній та іноземній валюті. Проведення розрахунків здійснюється виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.
31. Зокрема, перерахування банками за дорученням фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів відповідно до дефініцій, які містяться в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року №22 є безготівковими розрахунками.
32. Законодавець пов'язує можливість здійснення платежів банком, віднесеним до категорії проблемних, в тому числі перерахування ним за дорученням фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів виключно через консолідований кореспондентський рахунок у Національному банку України.
33. Частиною другою статті 56 Закону України "Про Національний банк України" встановлено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
34. Відповідно до частини першої статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі, зокрема, здійснення банками ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, у тому числі віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.
35. При цьому, згідно із постановою НБУ від 22 грудня 2015 року №917/БТ Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк Михайлівський до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку постановлено, зокрема, не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до дати прийняття цієї постанови, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
36. Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема статей 73, 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 2, 56 Закону України "Про Національний банк України" може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у зв'язку із віднесенням таких правочинів (в тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
37. Разом із цим, суд враховує, що дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та у порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України).
38. За загальним правилом, особа не може бути позбавлена права власності і права на вклад внаслідок внесення змін до закону. Разом із тим гарантії цього права, у тому числі обов'язок держави нести додаткову відповідальність через систему гарантування вкладів фізичних осіб, можуть зазнавати змін шляхом прийняття відповідних законів, у тому числі задля забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків.
39. Крім того, 19 листопада 2016 року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону №4452-VI, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг , яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом №1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
40. Тобто, з метою поширення гарантій Закону №4452-VI до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинними законодавством. А саме, до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
41. Поряд із цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили та, зокрема, у справі №826/20089/16, суди встановили, що 11 листопада 2014 року між ТОВ" Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір доручення №1, згідно з умовами якого ПАТ "Банк Михайлівський", у якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як довірителя, на умовах строковості та платності.
42. У відповідності до предмету договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного договору доручення.
43. На виконання вищезазначеного договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" від імені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладались з фізичними особами (клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр".
44. Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі від 8 лютого 2016 року №980-021-000186740 укладеному між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр".
45. У справі, яка розглядається судами встановлено, що правочин по наданню позивачем позики ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних. Отже, кошти позивача відповідають критеріям визначеним змінами, внесеними до Закону №4452-VI Законом №1736-VІІІ, а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.
46. За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду інформацію щодо нього, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом.
47. Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі №826/1674/18 і такі висновки враховуються Судом під час вирішення даної справи.
48. Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду, оформлене наказом від 1 червня 2016 року №42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є "нікчемними" в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19 квітня 2016 року платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" з перерахування коштів позивачем в ПАТ "Банк Михайлівський" у розмірі 151567 грн 76 коп.
49. Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу (розпорядчого документа) в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.
50. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
51. Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
Касаційну скаргу уповноваженої Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року, у частині залишеній без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров С.М. Чиркін