18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 480/2378/21
адміністративне провадження № К/9901/41000/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №480/2378/21
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 (суд у складі судді Воловика С.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 (суд у складі колегії: головуючого судді - Рєзнікової С.С., суддів: Бегунца А.О., Курило Л.В.),
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі-відповідач, ГУ ПФУ), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 25.04.2019 всупереч вимогам частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у спосіб, що визначений частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року з 25.04.2019 та виплатити пенсію з урахуванням проведеного перерахунку та попередньо виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 05.08.2019 Сумським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 480/2321/19, яким:
-визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ № 176373 від 20.06.2019 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
-зобов'язано ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
ОСОБА_1 зазначив, що при проведенні перерахунку пенсії на виконання судового рішення, відповідачем протиправно не застосовано формулу перерахунку пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, тобто в розмірі 20865 грн. (4173*5), а з 01.01.2020 в розмірі 23615 грн. (4723*5), а з 01.01.2021 в розмірі 30 000 грн. (6000*5).
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/2378/21.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 провадження у справі №480/2378/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії закрито.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.10.2021 залишив без змін ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2021.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та справу направити до суду першої інстанції для розгляду.
У касаційній скарзі заявник вказав на протиправність дій відповідача стосовно здійснення обрахунку та виплати йому пенсії, що, на думку позивача, порушує його конституційне право на отримання пенсії у повному обсязі. Крім того, зазначив, що звертався до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, але у її задоволенні судом першої інстанції відмовлено, а суд апеляційної інстанції відмовив у перегляді цього рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд ухвалою від 18.11.2021 відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФПУ у справі №480/2321/19, в якому просив:
- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ № 176373 від 20.06.2019;
- зобов'язати відповідача здійснити з 25.04.2019 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі №480/2321/19 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ № 176373 від 20.06.2019 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення набрало законної сили 05.09.2019.
На підставі вказаного рішення суду Сумським окружним адміністративним судом 30.01.2020 видано виконавчий лист.
21.02.2020 державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа по справі № 480/2321/19, виданого Сумським окружним адміністративним судом.
При проведенні перерахунку за рішенням суду відповідачем не застосовано формулу перерахунку пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, тобто в розмірі 20865 грн. (4173х5), а з 01.01.2020 в розмірі 23615 грн. (4723х5), не погоджуючись із таким обчисленням перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Аналізуючи вказані вище обставини, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з астинами 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із положеннями частин 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч. 8 ст. 382 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, як правильно вказали суди попередніх інстанцій, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15.
Проаналізувавши предмет позову у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами сдугувала незгода позивача із діями та бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі № 480/2321/19.
Суди правильно вказали, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судових рішень, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Та обставина, що позивач в межах справи № 480/2321/19 звертався до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України, і у задоволенні такої заяви відмовлено, не змінює тієї обставини, що в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Тобто має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Наявність спеціальних правових норм КАС України (статті 382, 383 КАС України), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судів у інших провадженнях, проте, на стадії виконання таких судових рішень.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції, оскільки стосуються здебільшого питання протиправності дій та бездіяльності відповідача при виконанні ним рішень Сумського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 у справі №480/2321/19, а не помилковості застосування судами норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо
визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді Л.Л. Мороз
Т.Г.Стрелець