18 травня 2022 року
м. Київ
справа №211/2138/17(2-а/211/132/17)
адміністративне провадження № К/9901/29807/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у складі колегії суддів: Панченко О.М. (головуючий), суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є. у справі за його позовом до Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати протиправними дії Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області щодо відмови в призначенні позивачу пенсії відповідно до пункту "з" частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII);
1.2 - визнати неправомірним рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №11 від 12 січня 2017 року;
1.3 - визнати період роботи позивача з 16 травня 1987 року по 29 січня 2000 року, як такий, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до пункту "з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII;
1.4 - зобов'язати Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області здійснити нарахування та виплачувати позивачу пенсію з 23 листопада 2016 року та довічно відповідно до пункту "з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII.
2. Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу постановою від 10 жовтня 2017 року позов задовольнив частково, а саме:
- визнав протиправними дії Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови в призначенні позивачу пенсії відповідно пункту "з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII;
- визнав неправомірним рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №11 від 12 січня 2017 року;
- визнав періоди роботи позивача з 16 травня 1987 року по 29 січня 2000 року, як такі, що дають йому право на призначення пенсії відповідно до пункту "з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII;
- зобов'язав Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплачувати позивачу пенсію з 22 березня 2017 року та довічно відповідно до пункту "з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII.
У іншій частині позовних вимог відмовив.
2.1 Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі зобов'язані були на підставі заяви позивача здійснити нарахування пенсії на пільгових умовах, як це передбачено пунктом "з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, а твердження відповідачів щодо необхідності зазначення в трудовій книжці характеру роботи не має законного обґрунтування.
3. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 січня 2018 року, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову.
3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не довів наявність пільгового стаж для призначення пенсії відповідно до пункту «з» частини першої статті 13 Закону №1788-XII. Відтак, у Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області відсутні підстави для призначення позивачу вказаного виду пенсії.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
4.1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16 травня 1987 року по 29 січня 2000 року працював водієм на автотранспортному підприємстві в м. Кривий Ріг, а саме:
- 16 травня 1987 року позивача призначено на посаду водія 3 класу "Криворізького АТП 31229";
- 2 січня 1989 року "Криворізьке АТП 31229" перейменовано в "АТП 11229";
- 16 травня 1991 року "АТП 11229" перейменовано в "Криворізьке АТП 14129";
- 5 грудня 1996 року "Криворізьке АТП 14129" перейменовано в ВАТ "Криворізьке АТП 14129";
- 29 січня 2000 року позивача звільнено за власним бажанням.
4.2 З метою оформлення пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII.
4.3 12 січня 2017 року Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення, підтвердити періоди роботи з 1 січня по 31 грудня 1988 року, з 1 січня 1996 року по 31 грудня 1997 року та з 1 січня по 31 грудня 1999 року для зарахування до пільгового стажу згідно пункту "з" частини першої статті 13 Закону №1788-XII.
4.4 Протоколом №6 від 31 березня 2017 року відповідачем-1 відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах. Відмова мотивована тим, що згідно з трудовою книжкою заявник працював водієм 3 класу в автотранспортному підприємстві №31229 з 16 травня 1987 року по 29 січня 2000 року (12 років 8 місяців 13 днів). У трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено, що працював водієм міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв).
4.5 Уважаючи рішення Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що має право на пільгову пенсію, оскільки у нього є достатньо спеціального стажу для призначення такої пенсії і це підтверджено трудовою книжною і показами свідка.
6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Зазначає про відповідність висновку суду апеляційної інстанції обставинам справи, які встановлені на підставі досліджених доказів, правильне застосування норм матеріального права та відсутність порушення норм процесуального права, які можуть слугувати підставою для його скасування.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 8 лютого 2020 року.
9. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Статтею 13 Закону №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
11. Пунктом «з» частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ (у редакції на час виникнення спірних відносин) встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
12. Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
13. На реалізацію вказаної норми Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12 серпня 1993 року №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 (далі - Порядок №637).
14. Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.
15. Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці.
16. У справі, яка розглядається суди встановили, що рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років від 12 січня 2017 року №11 підтверджено період роботи позивача з 1 січня по 31 грудня 1988 року, з 1 січня 1996 року по 31 грудня 1997 року та з 1 січня по 31 грудня 1999 року для зарахування до пільгового стажу згідно пункту "з" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ.
Зазначене рішення мотивовано тим, що підстав для призначення пільгової пенсії за віком водіям міського пасажирського транспорту, які зайняті перевезенням пасажирів в межах міста на маршрутних мікроавтобусах - таксі, немає, оскільки мікроавтобуси - таксі не відносяться до такого типу автобусів, робота на яких в свій час була визнана шкідливою (лист від 18 січня 2000 року №02-542-10).
У трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пільгових умовах, а саме не зазначено, що він працював водієм автобуса на міських маршрутах.
У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що державна реєстрація ВАТ "Криворізьке АТП 14129" припинена за судовим рішенням.
У рішенні також зазначено, що для підтвердження пільгового стажу водія позивачем було надано накази:
- від 20 січня 1988 року №26 - про закріплення рухомого складу за водіями і маршрутами на 1988 рік - маршрути №70, 69, 24, 6, 4 бр. №4 ( ОСОБА_1 ) - підмінний;
- від 11 березня 1996 року №256 - про закріплення рухомого складу за водіями і маршрутами на І квартал 1996 року - маршрут № 69, 70, 65 автоколона №1 бр. №2 ( ОСОБА_1 ) ІК-260 №66-12;
- від 9 серпня 1996 року б/н про закріплення рухомого складу за водіями і маршрутами на 31 березня 1996 рік - маршрут №69, 70, 65, 62, бригада №2 ( ОСОБА_1 ) ІК-260 №66-12;
- від 23 жовтня 1996 року №236 - про закріплення рухомого складу за водіями і маршрутами на VI квартал 1996 року - маршрут № 69, 70, 65, 282, 4, автоколона №3 бр. №2 ( ОСОБА_1 ) ІК-260 №66-12;
- від 13 січня 1997 року №236 - про закріплення рухомого складу за водіями і маршрутами та І квартал 1997 року - маршрут №69, 70, 65, 62 автоколона №1 бр. №2 ( ОСОБА_1 ) ІК-260 № 66-12;
- від 21 травня 1997 року № 87 - про закріплення рухомого складу за водіями і маршрутами на II квартал 1997 року - маршрут № 20, 55, 65, 70, 71, 206, автоколона №3, бр. № 4 ( ОСОБА_1 ) ІК-260 №66-12;
- від 8 грудня 1999 року № 207 - про закріплення рухомого складу за водіями і маршрутами на VI квартал 1999 року - маршрут №20, 65, 70, 92, 69, 277, черговий, автоколона №3 бр. № 1 ( ОСОБА_1 ) ІК-260 №66-12.
Тобто позивач надав документи для підтвердження пільгового стажу водія лише за чотири роки, що не достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "з" частини першої статті 13 Закону №1788-ХІІ.
Інших документів, що свідчать про те, що позивач має стаж роботи не менше 12 років 6 місяців на посаді водія міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) або великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, позивач не надав.
17. На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідач діяв у межах наданих повноважень, у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
18. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року залишити без змін.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді: Л.В. Тацій С.М. Чиркін