18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 804/3938/17
адміністративне провадження № К/9901/5294/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 (колегія у складі суддів Ількова В.В., Голобутовського Р.З., Царікової О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 (колегія у складі суддів Дадим Ю.М., Богданенка І.Ю., Уханенка С.А.)
у справі № 804/3938/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області протиправною, яка виявилась в ухиленні від прийняття рішення з розгляду заяв щодо виплати одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", скласти відповідний висновок та звернутися з ним до Міністерства внутрішніх справ України про виплату;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та прийняти відповідне рішення за результатами його розгляду.
2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017, позов задоволено частково:
- зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.10.2016 про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.10.2016 про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
3. 30.11.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Міністерство внутрішніх справ України просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позову.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.12.2017 касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишено без руху.
5. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 04.01.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України та наказом ГУМВС від 18.03.2014 № 61 о/с звільнений у відставку за пунктом 65 «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114.
8. Відповідно до акту про нещасний випадок №1/11 від 16.05.2011 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 26.04.2011, колишній начальник сектору пожежотехнічних досліджень відділу вибухотехнічних та пожежотехнічних досліджень НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області підполковник міліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді різаної рани правої надбрівної дуги та верхньої повіки справа, гематома повік правого ока, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Нещасний випадок, відповідно до зазначеного акту визнано таким, що стався під час проходження служби при виконанні службових обов'язків.
9. Згідно довідки медико-соціальної експертної комісії від 13.02.2014 серії АГ №0000857 ОСОБА_1 встановлена втрата професійної працездатності - 15% на підставі свідоцтва про хворобу № 858 від 06.12.2013, виданого військово-лікарською комісією ГУМВС України в Дніпропетровській області та акту про нещасний випадок №1/11 від 16.05.2011.
10. Відповідно до висновку від 14.05.2014 про призначення одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію" ГУМВС України в Дніпропетровській області подано матеріали для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
11. Платіжним дорученням від 23.06.2014 №1761 ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 2988,90 гривень.
12. Відповідно до довідок медико-соціальної експертної комісії від 02.07.2014 серії АВ № 0249265 та серії АГ № 0000860 ОСОБА_1 встановлено з 12.06.2014 III групу інвалідності та на підставі свідоцтва про хворобу від 06.12.2013 № 858 встановлено втрату професійної працездатності - 35%.
13. 04.08.2014 позивачем подано начальнику НДСКУ при ГУМВС України в Дніпропетровській області заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності та 35% втрати працездатності під час проходження служби.
14. 10.10.2014 № 5706 позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу в сумі 18205,56 гривень.
15. 10.10.2016 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області та Міністерства внутрішніх справ України із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги на підставі постанови КМ України від 25.12.2013 №975, у якій просив прийняти рішення щодо призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до статей 16 та 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
16. Листом від 02.11.2016 за №15/2-1-2060 департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України та листом від 08.11.2016 ГУМВС у Дніпропетровській області за №1/Л-9048/Бр повідомлено ОСОБА_1 про те, що вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 здійснюються військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
17. Не погодившись із вказаними висновками, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
18. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що відповідачами протиправно не було прийнято будь-яких рішень щодо його звернень про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
19. Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність їх дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що подані позивачем заяви від 10.10.2016 по суті не були розглянуті відповідачами, а лист Міністерства внутрішніх справ України від 02.11.2016 вих. №15/2-1-2060 та лист Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 08.11.2016 вих. № 1/Л-9048/Бр не можуть вважатися належним розглядом заяви по суті, так як згідно Порядку №707 МВС України, передбачено саме прийняття відповідного рішення.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
22. Скаржник зазначає про те, що відповідно до положень Порядку № 975 позивач повинен був звернутися до уповноваженого органу, тобто за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, який повинен був розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги разом із пакетом документів та направити відповідний список до Міністерства оборони України.
МВС України не має повноважень розглядати та приймати рішення по призначенню військовослужбовцю одноразової грошової допомоги на підставі постанови КМ України від 25.12.2013 № 975.
23. 06.02.2018 позивач подав заперечення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
25. У касаційній скарзі відповідач зазначає про те, що не є уповноваженим органом розглядати та приймати рішення по призначенню військовослужбовцю одноразової грошової допомоги згідно постанови КМ України від 25.12.2013 № 975.
26. Відповідно до норм статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
27. У разі отримання працівником міліції поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому розмір одноразової грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.
28. Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою від 12 травня 2007 року №707 затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції.
29. Згідно пунктом 1 Порядку №707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі, зокрема у період проходження служби, - у відсотках до розміру річного грошового забезпечення, встановленого відповідно до ступеня втрати працездатності, що визначається медико-соціальною експертною комісією.
30. Відповідно до п. 1.3. Порядку №707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі, зокрема у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.
31. Пунктом 7 Порядку №707 передбачено, що орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).
32. МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.
33. Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.
34. Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі. Працівник міліції, податкової міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батьки та утриманці можуть пред'явити МВС та ДПА вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги.
35. Отже, приписами чинного законодавства визначено право працівників міліції на отримання одноразової допомоги внаслідок заподіяння поранення під час виконання ними службових обов'язків, яке призвело до встановлення інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ. В свою чергу, таке право підлягає реалізації шляхом подання за місцем служби встановленого приписами законодавства переліку документів та в якому формується відповідний висновок щодо виплати грошової допомоги. В подальшому, вказані документу передаються до МВС, який за результатом їх розгляду приймає відповідне рішення.
36. Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, жодних рішень відповідачами не приймалось, а фактично було лише надано інформацію про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, що в свою чергу свідчить про порушення відповідачами процедури розгляду поданої заяви.
37. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
38. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі №804/3938/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя О.П. Стародуб