м. Київ
17 травня 2022 року
справа № 160/17196/20
адміністративне провадження № К/990/11711/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2022 року
у справі №160/17196/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2022 року у справі №160/17196/20, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення з земельного податку: від 23 березня 2020 року № 860767-5140-0462 за 2020 рік на суму 96,86 гривень, №860764-5140-0462 за 2020 рік на суму 22295,11 гривень, № 860761-5140-0462 за 2020 рік на суму 781,15 гривень, № 860765-5140-0462 за 2020 рік на суму 6382,11 гривень, № 860770-5140-0462 за 2020 рік на суму 213,23 гривень, № 860769-5140-0462 за 2020 рік на суму 4015,23 гривень, № 860768-5140-0462 за 2020 рік на суму 4730,82 гривень, № 860766-5140-0462 за 2020 рік на суму 2779,49 гривень, від 9 квітня 2020 року №21601-5140-0463 за 2020 рік на суму 458,13 гривень, від 22 квітня 2020 року № 0024140-5140-0463 за 2018 рік на суму 301,80 гривень, № 0024140-5140-0463 за 2019 рік на суму 405,82 гривень, № 0024141-5140-0463 за 2019 рік на суму 23648,39 гривень, № 0024141-5140-0463 за 2018 рік на суму 21075,60 гривень, № 0024141-5140-0463 за 2018 рік на суму 3317,40 гривень, № 0024142-5140-0463 за 2018 рік на суму 16823,16 гривень, № 0024142-5140-0463 за 2019 рік на суму 9427,76 гривень, № 0024143-5140-0463 за 2019 рік на суму 120839,20 гривень, № 0024143-5140-0463 за 2018 рік на суму 110473,80 гривень, № 0024144-5140-0463 за 2019 рік на суму 6315,84 гривень, № 0024145-5140-0463 за 2019 рік на суму 48078,78 гривень, № 0024146-5140-0463 за 2018 рік на суму 16872,60 гривень, № 0024146-5140-0463 за 2019 рік на суму 18912,04 гривень, № 0024147-5140-0463 за 2019 рік на суму 6315,84 гривень, № 0024147-5140-0463 за 2018 рік на суму 45685,44 гривень, № 0024147-5140-0463 за 2018 рік на суму 5660,4 гривень, № 0024147-5140-0463 за 2018 рік на суму 78274,80 гривень, № 0024147-5140-0463 за 2018 рік на суму 5660,04 гривень, № 0024148-5140-0463 за 2019 рік на суму 3818,30 гривень, № 0024149-5140-0463 за 2019 рік на суму 38614,92 гривень, № 0024149-5140-0463 за 2019 рік на суму 43282,36 гривень, № 0024150-5140-0463 за 2019 рік на суму 84696,85 гривень, № 0024151-5140-0463 за 2018 рік на суму 3927,84 гривень, № 0024151-5140-0463 за 2019 рік на суму 4402,52 гривень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року, ухваленим за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного провадження та залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2022 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2022 року у справі №160/17196/20 та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника із ухваленими рішеннями, переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2022 року у справі №160/17196/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Р. Ф. Ханова
Л. І. Бившева
В. В. Хохуляк