18 травня 2022 року
м. Київ
справа №711/10224/12
адміністративне провадження № К/9901/34067/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 (колегія у складі суддів Яворського І.О., Кухтея Р.В., Носа С.П.)
у справі № 711/10224/12
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області (правонаступник Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області), в якому просив:
- скасувати розпорядження комісії по призначенню пенсії управління Пенсійного фонду в Тячівському районі від 24.09.2012 щодо призначення пенсії, в частині зарахування неповного пільгового стажу за Списком №1;
- зобов'язати відповідача призначити пільгову пенсію відповідно до чинного законодавства, враховуючи весь період пільгового стажу за Списком №1.
2. Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 29.05.2013 позов задоволено частково: зобов'язано управління Пенсійного фонду у Тячівському районі Закарпатської області перерахувати призначену пільгову пенсію відповідно до чинного законодавства із врахуванням всього пільгового стажу за Списком № 1; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 29.05.2013 скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково:
- визнано протиправними та скасовано розпорядження управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області від 22.08.2012 №169215, від 24.09.2012 № 169215, від 08.02.2013 №169215, від 18.06.2014 №169215;
- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пільгової пенсії ОСОБА_1 з 26.04.2012 та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з: 02.11.1999 по 30.11.1999 на посаді в.о. головного інженера рудника № 8; 01.12.1999 по 31.07.2001 на посаді головного інженера рудника № 8; 01.01.2002 по 14.10.2002 на посаді головного інженера рудника № 8; 01.06.2005 по 30.09.2005 на посаді начальника гірничого цеху шахти № 8; 01.10.2005 по 30.04.2007 на посаді начальника підземної дільниці по добуванню солі шахти № 8; 01.08.2008 по 31.12.2008 на посаді головного інженера шахти № 8; 01.02.2009 по 31.03.2009 на посаді головного інженера шахти № 8; 01.04.2009 по 17.04.2009 на посаді головного інженера шахти № 8; 01.05.2009 по 31.05.2009 на посаді головного інженера шахти № 8; 01.06.2009 по 19.06.2009 на посаді начальника дільниці стаціонарних установок; 01.07.2009 по 31.07.2009 на посаді начальника дільниці стаціонарних установок; 01.08.2009 по 18.08.2009 на посаді начальника дільниці стаціонарних установок; 01.09.2009 по 04.09.2009 на посаді начальника дільниці стаціонарних установок; 01.10.2009 по 31.10.2009 на посаді начальника дільниці стаціонарних установок; 01.11.2009 по 31.12.2009 на посаді начальника дільниці стаціонарних установок;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2016 постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
5. Направляючи на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що суд апеляційної не наділений правом розглядати позовні вимоги, які не заявлені в суді першої інстанції та вважає, що передчасними є висновки суду апеляційної інстанції про правомірність відмови зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 01.08.1992 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 01.11.1999, з 15.10.2002 по 04.05.2003, з 01.07.2003 по 30.06.2004, з 01.12.2004 по 31.12.2004, з 01.09.2007 по 31.10.2007, з 01.01.2010 по 31.01.2010, з 01.07.2010 по 25.05.2010.
6. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 29.05.2013 скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано розпорядження управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області від 24.09.2012 № 169215;
- зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату пільгової пенсії ОСОБА_1 з 26.04.2012 та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи: з 25.01.1993 по 31.12.1994 на посаді начальника дільниці закладки гірничих виробок рудника №; з 01.01.1995 по 01.11.1999 на посаді заступника начальника дільниці водовідливу та гірничо - відновлювальних робіт рудника № 8; з 02.11.1999 по 30.11.1999 на посаді в.о. головного інженера рудника № 8; з 01.12.1999 по 31.07.2001 на посаді головного інженера рудника № 8; з 01.01.2002 по 14.10.2002 на посаді головного інженера рудника № 8; з 15.10.2002 по 04.05.2003 на посаді головного інженера рудника №8; з 01.07.2003 по 04.08.2003 на посаді в.о. начальника гірничого цеху шахти №8; з 05.08.2003 по 30.06.2004 на посаді начальника гірничого цеху шахти №8 - дільниці видобутку солі та гірничо-підготовчих робіт; з 01.12.2004 по 31.12.2004 на посаді начальника гірничого цеху шахти № 8 - дільниці видобутку солі та гірничо - підготовчих робіт; з 01.06.2005 по 30.09.2005 на посаді начальника гірничого цеху шахти № 8; з 01.10.2005 по 30.04.2007 на посаді начальника підземної дільниці по добуванню солі шахти № 8; з 01.09.2007 по 31.10.2007 на посаді начальника підземної дільниці по добуванню солі шахти №8; з 01.08.2008 по 31.12.2008 на посаді головного інженера шахти №8; з 01.02.2009 по 17.04.2009 на посаді головного інженера шахти №8; з 01.05.2009 по 31.05.2009 на посаді головного інженера шахти №8; з 01.06.2009 по 19.06.2009 на посаді начальника дільниці стаціонарних установок; з 01.07.2009 по 31.07.2009 на посаді начальника дільниці стаціонарних установок; з 01.08.2009 по 18.08.2009 на посаді начальника дільниці стаціонарних установок; з 01.09.2009 по 04.09.2009 на посаді начальника дільниці стаціонарних установок; з 01.10.2009 по 31.10.2009 на посаді начальника дільниці стаціонарних установок; з 01.11.2009 по 31.12.2009 на посаді начальника дільниці стаціонарних установок; з 01.01.2010 по 31.01.2010 на посаді начальника дільниці стаціонарних установок; з 01.07.2010 по 25.05.2011 на посаді гірничого майстра підземної дільниці гірничо - відновлювальних робіт;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
7. 06.03.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
9. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 17.05.2022 Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області замінено його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 20.09.1984 по 25.05.2011 працював в ДП «Солотвинський солерудник» та займав наступні посади:
з 20.09.1984 по 22.07.1985 - гірничий майстер ПВС рудника №8,
з 23.07.1985 по 28.02.1989 - начальник ПВС рудника № 8,
з 01.03.1989 по 31.10.1990 - начальник дільниці вентиляції рудника №8,
з 01.11.1990 по 24.11.1991 - начальник ВТБ рудника №8,
з 25.11.1991 по 31.12.1994 - начальник дільниці закладки гірничих виробок рудника №8,
з 01.01.1995 по 01.11.1999 - заступник начальника дільниці водовідливу та гірничо - відновлювальних робіт рудника №8,
з 02.11.1999 по 30.11.1999 - в.о. головного інженера рудника №8,
з 01.12.1999 по 14.10.2002 - головний інженер рудника №8,
з 15.10.2002 по 04.05.2003 - заступник директора по ТБ рудника №8,
з 05.05.2003 по 04.08.2003 - в.о. начальника гірничого цеху шахти №8,
з 05.08.2003 по 30.09.2005 - начальник гірничого цеху шахти №8 - дільниці видобутку солі та гірничо - підготовчих робіт,
з 01.10.2005 по 31.07.2008 - начальник підземної дільниці по добуванню солі шахти №8,
з 01.08.2008 по 31.05.2009 - головний інженер шахти №8,
з 01.06.2009 по 30.06.2010 - начальник дільниці стаціонарних установок,
з 01.07.2010 по 25.05.2011 - гірничий майстер підземної дільниці гірничо - відновлювальних робіт.
12. Після досягнення 50 -ти річного віку позивач звернувся до управління із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах.
13. 24.06.2012 позивачу відповідно до поданої ним заяви від 18.04.2012 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При первинному призначенні пенсії йому було враховано 30 років 7 місяців 19 днів загального стажу та 15 років 04 місяці 02 дні пільгового стажу відповідно до Списку № 1.
14. З врахуванням письмових вказівок Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відповідачем згідно розпорядження від 14.08.2012 № 169215 було здійснено перерахунок та виплату раніше призначеної позивачу пенсії з 26.04.2012 - з дня виникнення у заявника права на призначення пенсії. При перерахунку пенсії було враховано загальний стаж роботи 31 рік 03 місяці 23 дні і пільговий стаж 10 років 10 місяців 08 днів.
15. Згідно розпорядження відповідача від 24.09.2012 ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії з більшого заробітку, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак зазначений перерахунок на тривалість періодів пільгового стажу не вплинув.
16. Розпорядженням від 08.02.2013 № 169125 управлінням проведено перерахунок призначеної позивачу пенсії на підставі актів зустрічних перевірок від 20.12.2012 № 149 в ДП «Солотвинський солерудник» та від 06.02.2013 в Українській алергологічній лікарні, згідно яких до пільгового стажу зараховано періоди роботи позивача за сумісництвом. Після перерахунку пенсії враховано загальний стаж роботи позивача 31 рік 04 місяці 29 днів та пільговий стаж 11 років 07 місяців 06 днів.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
17. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що відповідачем безпідставно не зараховано йому увесь наявний у нього пільговий стаж відповідно до Списку № 1. Зазначав, що з вересня 1984 року він працював на ДП «Солотвинський солерудник» на роботах і посадах, які віднесені до Списку № 1, а відповідно відповідач повинен був зарахувати весь трудовий стаж з вказаної дати до пільгового стажу при призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах.
18. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу слід зарахувати стаж роботи з 01.07.1992 по 24.05.2011 по Списку №1, що пов'язані з тяжкими та шкідливими підземними роботами та, відповідно позивачу було безпідставно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії.
20. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи: з 25.01.1993 по 31.12.1994; з 01.01.1995 по 01.11.1999; з 02.11.1999 по 30.11.1999; з 01.12.1999 по 31.07.2001; з 01.01.2002 по 14.10.2002; з 15.10.2002 по 04.05.2003; з 01.07.2003 по 04.08.2003; з 05.08.2003 по 30.06.2004; з 01.12.2004 по 31.12.2004; з 01.06.2005 по 30.09.2005; з 01.10.2005 по 30.04.2007; з 01.09.2007 по 31.10.2007; з 01.08.2008 по 31.12.2008; з 01.02.2009 по 17.04.2009; з 01.05.2009 по 31.05.2009; з 01.06.2009 по 19.06.2009; з 01.07.2009 по 31.07.2009; з 01.08.2009 по 18.08.2009; з 01.09.2009 по 04.09.2009; з 01.10.2009 по 31.10.2009; з 01.11.2009 по 31.12.2009; з 01.01.2010 по 31.01.2010; з 01.07.2010 по 25.05.2011, оскільки право на пільгове забезпечення згідно Списку № 1 було підтверджене за результатами атестації робочих місць та позивач був зайнятий на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
22. Скаржник зазначає, що згідно додатку №1 до наказу Солотвинського солерудника від 31.03.2005 № 23-П/а «Про усунення недоліків атестації робочих місць, проведених в 1993, 1998 та в 2002 роках» посади: начальник дільниці закладки гірничих виробок шахти №8; заступник начальника дільниці водовідливу та гірничо-відновлювальних робіт шахти №8, заступник директора по техніці безпеки шахти №8; начальник дільниці стаціонарних установок, не були проатестовані та враховуючи той факт, що зустрічною перевіркою встановлено зайнятість ОСОБА_1 на пільгових умовах (спуски під землю) в деяких періодах тривалістю меншої ніж 50 відсотків робочого часу, то тривалість пільгового стажу при первинному призначенні було визначено не вірно.
Крім того, у період з 19.08.2008 по 31.12.2008 та з 01.02.2009 по 31.12.2009 заявник працював на Солотвинському солеруднику та в Українській алергологічній лікарні за сумісництвом, що є підставою для зарахування вказаного періоду до страхового стажу тільки на загальних умовах.
23. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
25. У касаційній скарзі відповідач заперечує проти зарахування періодів до пільгового стажу, у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця на відповідній посаді, а також у зв'язку з тривалістю зайнятості меншої ніж 50 відсотків робочого часу.
26. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, а саме:
«<…> на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
За таких обставин з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі N 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі N 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах N 21-51а15, та N 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі N 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі N 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі N 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі N 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці».
27. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
28. Беручи до уваги зазначені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, позивач не може бути позбавлений права на пенсію через відсутність документів на підтвердження проведення атестації робочого місця, на якому він набув пільговий стаж, а тому висновки суду апеляційної інстанції є правомірними.
29. Також безпідставними є доводи скаржника про встановлення зайнятості ОСОБА_1 на пільгових умовах (спуски під землю) в деяких періодах, тривалістю меншої ніж 50 відсотків робочого часу, оскільки, як встановлено судами, в матеріалах справи відсутні докази, які вказують на ці обставини.
30. Отже, враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду.
31. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
32. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
33. Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі № 711/10224/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Н.В. Коваленко
Суддя О.П. Стародуб