18 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/604/21 пров. № А/857/4687/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року за результатами розгляду звіту про виконання рішення суду та клопотання про накладення штрафу (постановлену у м. Луцьку суддею Валюхом В. М.) в адміністративній справі № 140/604/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2021, яке набрало законної сили, у цій справі позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Волинським обласним військовим комісаріатом, від 20.11.2020 № ХА-15241/12, починаючи з 01.04.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до довідки Волинського ОВК від 20.11.2020 № ХА-15241/12, виходячи із розміру 74 % відповідних сум грошового забезпечення.
28.08.2021 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати звіт про виконання рішення суду від 19.03.2021, протягом 30 днів з дня набрання ухвалою суду законної сили.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі відмовлено.
Проте, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі №140/604/21 скасовано та прийнято постанову, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задоволено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати до Волинського окружного адміністративного суду протягом 30 днів з моменту набрання ухвалою законної сили звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 у справі № 140/604/21.
26.11.2021 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вих. № 0300-0802-5/48671 від 25.11.2021) на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2021.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.11.2021 встановлено новий строк для подання Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 у справі № 140/604/21 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості за перерахованою пенсією, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати до Волинського окружного адміністративного суду протягом одного місяця з дня вручення цієї ухвали звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 у справі № 140/604/21 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості за перерахованою пенсією.
07.12.2021 до суду надійшло клопотання позивача, у якому на підставі статті 382 КАС України позивач просить за результатом розгляду звіту, визначеного ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.11.2021, накласти штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Філіпчука П.В. в сумі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину штрафу стягнути на користь позивача.
30.12.2021 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вих. № 0300-0902-7/55014 від 30.12.2021) про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 у цій справі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі №140/604/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості за перерахованою пенсією, поданий 30 грудня 2021 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Філіпчука П.В. за невиконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі № 140/604/21 в сумі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Тому просив скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати протягом 30 днів звіт про виконання рішення.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач не здійснив повного розрахунку його пенсії, оскільки за період з 01.04.2019 по 03.09.2019 суми підвищення пенсії складають 100 %, що встановлено судовим рішенням від 28.04.2020 в справі 140/3098/19. Також зазначає, що відповідач, не виконуючи Конституції України, рішення суду в справі № 140/604/21, яке набрало законної сили, незаконно позбавляє його майна та діє всупереч приписів Конституції України, що призвело до позбавлення його частини пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем обставини не можуть свідчити про ухилення відповідача від виконання у повному обсязі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 у даній справі, позаяк у межах своїх повноважень відповідач вчинив необхідні дії для виконання вказаного судового рішення, а невиконання на даний час рішення суду в частині виплати перерахованої пенсії зумовлено обставинами, які не залежать від відповідача чи його посадових осіб.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного видно, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року, «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року, «Шаренок проти України» від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини шостої статті 245 КАС України у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
А частиною другою статті 382 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а у разі неподання такого звіту чи за наслідками розгляду такого звіту - встановлення нового строку для подання звіту та накладання штрафу.
Отже, штраф чи встановлення нового строку для подання звіту, в межах судового контролю за виконанням судового рішення передбаченого статтею 382 КАС України, може бути накладений, а новий строк встановлений, за неподання звіту або за наслідками розгляду звіту.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання ухваленого на користь позивача рішення в цій справі Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Волинським обласним військовим комісаріатом, від 20.11.2020 за № ХА-15241/12 в розмірі 74 % відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому неможливість виконання судового рішення в частині виплати перерахованої пенсії в сумі 134 629,5 грн обґрунтована тим, що суми пенсії, нараховані на виконання рішень судів, можуть бути виплачені пенсійними органами лише в межах затверджених бюджетних асигнувань, виділених на цю мету і в Головного управління на даний час відсутні необхідні для цього кошти.
При цьому Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зазначило, що бюджетом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на 2021 рік (зі змінами) передбачені видатки по погашенню заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України в розмірі 5345,8 тис. грн. Станом на 29.12.2021 до ГУ ПФУ у Волинській області надійшло 7968 рішень суду у справах про пенсійне забезпечення, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, на загальну суму боргу 639341250,80грн. В зв'язку із критичною недостатністю фінансування з Державного бюджету України, виплата позивачу коштів, нарахованих на виконання рішення суду за період з 01.04.2019 по 31.05.2021 в сумі 134 629,50 грн, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Тобто, відповідачем здійснено всі залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення суду у даній справі.
На підтвердження вказаних обставин відповідач подав до суду копію бюджету Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на 2021 рік (зі змінами), із відображенням у ньому суми коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Крім того, з інформаційної довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 29.12.2021 № 0300-05-7/54916 видно, що кошти, передбачені бюджетом на 2021 рік, спрямовані на погашення заборгованості за минулі періоди (а. с. 175).
Листом від 08.12.2021 № 0300-0404-5/50853 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулося до Пенсійного фонду України за роз'ясненнями щодо можливості проведення виплати ОСОБА_1 заборгованості за рішенням суду в сумі 134 629,50 грн. Листом від 06.01.2022 № 2800-030203-9/764 Пенсійний фонд України повідомив, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, Бюджетом ПФУ на 2021 рік на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачалося 360,0 млн грн, які протягом першого півріччя 2021 року використано в повному обсязі.
Оцінюючи поданий відповідачем звіт та наведені вище обставини, суд враховує положення статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 9 квітня 1992 року, відповідно до яких виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Поряд з цим, згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Отже, виплата пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-XII, здійснюється Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області виключно за рахунок коштів Фонду, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік.
Водночас в силу вимог статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, наведеними вище нормативно-правовими положеннями та обставинами справи підтверджується неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі в частині виплати позивачу перерахованої пенсії в сумі 134629,50 грн, що обумовлюється відсутністю у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів, необхідних для виплати вказаної заборгованості.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
При цьому суд враховує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Водночас прийняття судом рішення про накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу у даному випадку не вплине на виконання судового рішення, ухваленого на користь позивача, та, відповідно, не відновить його право на отримання присуджених бюджетних коштів.
Щодо доводів ОСОБА_1 , зазначених в апеляційній скарзі, що відповідачем не здійснено повного розрахунку його пенсії, так як за період з 01.04.2019 по 03.09.2019 суми підвищення пенсії складають 100 %, що встановлено судовим рішенням від 28.04.2020 в справі № 140/3098/19, суд вважає такі безпідставними, оскільки вказана обставина не є предметом дослідження під час розгляду звіту про виконання рішення суду у даній справі.
Таким чином, оскільки часткове невиконання відповідачем рішення суду у цій справі обумовлюється об'єктивними причинами, а належних доказів, які б свідчили про намір суб'єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення не здобуто, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для прийняття поданого відповідачем звіту про виконання рішення та відсутність підстав для накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області штрафу в порядку, визначеному ст. 382 КАС України.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали додержано норми процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року за результатами розгляду звіту про виконання рішення суду та клопотання про накладення штрафу в адміністративній справі № 140/604/21- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин