18 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/20071/21 пров. № А/857/4382/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року (постановлене у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у м. Львові суддею Мартинюком В. Я.) у справі № 380/20071/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України) щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в міліції, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб;
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУМВС України у Львівській області) у відповідності до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 № 850 направити до Міністерства внутрішніх справ України документи та висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала під час виконання ним службових обов'язків для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати МВС України прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в міліції, відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що перебував на службі в органах внутрішніх справ України. У зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ звернувся до ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області із заявою (рапортом) скерування його матеріалів до МВС України для погодження та проведення виплати одноразової грошової допомоги, до якої долучив усі передбачені законом документи. Згідно з Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, після надходження документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги. Проте відповідачем за результатами розгляду документів про виплату одноразової грошової допомоги не прийнято жодного з передбачених вказаним Порядком рішень.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії МВС України щодо відмови ОСОБА_1 у прийнятті рішення з питань призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в міліції, відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб.
Зобов'язано ГУМВС України у Львівській області у відповідності до Закону України «Про міліцію» (в редакції від 13.02.2015), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 № 850 направити до Міністерства внутрішніх справ України документи та висновок щодо можливої виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала під час виконання ним службових обов'язків для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
Зобов'язано МВС України прийняти рішення з питань можливості призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в міліції, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб у порядку передбаченому пунктами 9-10, 14 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило МВС України, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права та без урахування фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що саме лише подання позивачем передбачених Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції документів, не свідчить про наявність у нього безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги.
До компетенції МВС належить аналіз та дослідження змісту таких документів. У разі виявлення невідповідності таких документів встановленій формі, а також суперечності чи неповноти наявної в них інформації щодо обставин отримання особою травми, каліцтва чи захворювання, ця обставина виключає можливість прийняття МВС України будь-якого з рішень: чи то про виплату одноразової грошової допомоги, чи про відмову у виплаті такої.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 (далі також - позивач) проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Позивач звернувся до ГУМВС України у Львівській області із заявою/рапортом від 28.06.2020 щодо виплати одноразової допомоги.
У відповідь ГУ МВС України у Львівській області скерувало лист за № 123 від 31.07.2020, в якому зазначило на розбіжності в долучених до заяви документах та повернуло ОСОБА_1 заяву з додатками на доопрацювання.
Позивач повторно звернувся до ГУ МВС України у Львівській області із заявою/рапортом від 19.08.2020 з доданням відповідних документів, просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановлення третьої групи інвалідності, внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків.
Листом № 193 від 08.09.2020 ГУ МВС України у Львівській області за підписом заступника голови ліквідаційної комісії поінформувало ОСОБА_1 про результат розгляду його заяви. Відповідач зазначив, що 15.12.2006 ОСОБА_1 проведено виплату страхової суми в розмірі 2016 грн на підставі встановлених МСЕК відсотків втрати працездатності, відтак дата первинного огляду була 15.12.2006. Відповідач зазначив, що з дати первинного встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності до повторного огляду та встановлення рішенням МСЕК вищої групи інвалідності пройшло більше двох років, тому відсутні підстави для формування висновку щодо виплати грошової допомоги. При цьому в листі обласної МСЕК № 3 від 22.06.2020 № 03-М-19 зазначено, що ОСОБА_1 проходив 05.06.2020 медико-соціальну експертизу вперше. З посиланням на розбіжності в документах ГУ МВС України у Львівській області повернуло ОСОБА_1 його заяву з додатками на доопрацювання.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду №3 80/9997/20 від 23.12.2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ МВС України у Львівській області (в особі ліквідаційної комісії), що полягає в ухиленні від складення та скерування до МВС України висновку щодо можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на підставі його заяви від 19.08.2020 та доданих до неї документів; зобов'язано ГУ МВС України у Львівській області (в особі ліквідаційної комісії) скласти та подати МВС України висновок щодо можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на підставі заяви від 19.08.2020 та доданих до неї документів; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; встановлено такий спосіб та строки виконання цього рішення суду:
- ОСОБА_1 впродовж тижня після набрання цим рішенням суду законної сили подає оригінал заяви/рапорта від 19.08.2020 про призначення одноразової грошової допомоги з додатками до ГУ МВС України у Львівській області;
- ГУ МВС України у Львівській області впродовж 15 днів після отримання цих документів складає висновок щодо наявності/відсутності підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги та скеровує такий разом з доданими до заяви від 19.08.2020 документи до МВС України для прийняття рішення по суті заяви.
На виконання вказаного рішення позивач 20.01.2021 звернувся до ГУ МВС України у Львівській області із заявою про направлення на адресу МВС України заяву разом з долученими до неї документами та з висновком про виплату грошової допомоги для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності.
Відповідно до листа ГУ МВС України у Львівській області від 20.08.2021 № 135 матеріали щодо призначення позивачу одноразової допомоги повернуто до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області на доопрацювання, відповідно до листа Департаменту фінансового-облікової політики МВС України від 05.08.2021 № 36457/15-2021.
У листі Департаменту фінансового-облікової політики МВС України від 05.08.2021 за № 36457/15-2021 зазначено, що матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуті на доопрацювання з таких причин:
порушення вимог "Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах підрозділах МВС України (зі змінами і доповненнями), затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404. У зв'язку з цим Сектором державного нагляду за охороною праці МВС України Ліквідаційній комісії ГУМВС України у Львівській області надіслано листа від 26.07.2021 № 34103/21-2021 про те, що акти за формами Н-5 від 17.06.2021 і Н-1 № 34 від 17.06.2021 підлягають скасуванню;
згідно з інформацією, викладеною у доданому до матеріалів справи листі Обласної МСЕК № 3 Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи від 22.06.2020 за № 3-М, ОСОБА_1 18.06.2020 МСЕК проходив уперше. При цьому, відповідно до листа Львівської обласної дирекції ПАТ «НАСК «ОРАНТА» від 30.07.2020 № 979 у 2006 році ОСОБА_1 була виплачена страхова сума у зв'язку з установленням МСЕК втрати працездатності, що свідчить про наявність у заявника попереднього огляду МСЕК.
Неприйняття МВС України жодного рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції мотивував рішення тим, що МВС України, діяло поза межами повноважень, які визначені положеннями пункту 9 Порядку №850, який передбачає прийняття одного з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними, з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту “б” статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, з наступними змінами та доповненнями, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.
Згідно з частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Пунктом 5 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 580-VIII), визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами).
Відповідно до абзацу третього пункту 15 цього ж розділу право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
З наведеного видно, що до правовідносин щодо призначення одноразової грошової допомоги Позивачу повинні застосовуватись норми Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджений Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 850).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно з абзацом першим пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Абзацом другим вказаного порядку передбачено, що до заяви додаються копії:
- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Пунктом 9 Порядку № 850 передбачено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
З матеріалів справи видно, що Департамент фінансово-облікової політики МВС України листом від 09.08.2021 № 36457/15-2021 повернув матеріали про виплату одноразової грошової допомоги позивачу на доопрацювання.
Враховуючи наведені законодавчі норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої про те, що МВС України, діяло поза межами повноважень, які визначені положеннями пункту 9 Порядку № 850, який передбачає прийняття одного з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.
Інші доводи апелянта на законність рішення суду не впливають, а також не мають юридичного значення для спірних правовідносин.
За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року в адміністративній справі № 380/20071/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин