Справа № 560/9895/21
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
17 травня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П.
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С
представника позивача: Карєпової Г.А.,
представника відповідача: Місяця К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Позивач звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просила визнати протиправними та скасувати податкову вимогу №12.07.2021 року №868- 17 форма “Ф”, рішення про опис майна в податкову заставу №8081/6/22-01-13-02-06 від 12.07.2021 року, акт опису майна №466/25 від 12.07.2021 року, та зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області внести зміни в інтегровані картки платника податків, щодо зняття боргу в розмірі 7405,14 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасувано акт опису майна №466/25 від 12.07.2021 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Також, не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечувала.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача та просив суд залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12 липня 2021 року позивачка отримала податкову вимогу №868-17 від 12.07.2021 року про сплату боргу з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в розмірі 7405,14 грн., рішення про опис майна у податкову заставу та акт №466/25 опису майна від 12.07.2021 року (квартири за адресою АДРЕСА_1 заг. площа 44,6 кв.м.
Крім того, в липні 2021 року позивачка також отримала податкові повідомлення-рішення форма «Ф» №0124602-2408-2225 від 06.04.2021 року на суму 413,85 гри. борг 0 пеня 0; та форма «Ф» № 0124601-2408-2225 від 06.04.2021 року на суму 1480,36 грн. з зазначенням боргу 7405.14 гри. та пені 425,16 грн., на загальну суму 9310,66 грн.
Листом від 14.07.2021 № 8218/6/22-01-24-08 відповідач повідомив, що згідно з інформаційними системами ДПС України за позивачкою зареєстровані такі об'єкти нерухомості: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 283,3 кв.м. ставка податку 0,25 відсотка до розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр бази оподаткування; квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 39.6 кв.м. ставка оподаткування 0,5 відсотка до мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Цим листом відповідач повідомив також , що протягом 2019 - 2021 років на вказані об'єкти нерухомості відповідачем нараховані податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема: на житловий будинок: за 2018 рік податковим повідомленням-рішенням № 0095690-5806-2225 від 26.04.2019 на суму 2755,72 грн; за 2019 рік податковим повідомленням-рішенням №0142047-5805-2225 від 26.08.2020 на суму 1307,97 грн; за 2020 рік податковим повідомленням-рішенням №0124601-2408-2225 від 06.04.2021 на суму 1480,36 грн; на квартиру : за 2018 рік в сумі 385,72 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0095689-5806-2225 від 26.04.2019); за 2019 в сумі 365,66 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0142048-5805-2225 від 26.08.2020); за 2020 в сумі 413,85 грн. (податкове повідомлення-рішення №0124602-2408-2225 від 06.04.2021). Відповідач повідомив також, що станом на 01.07.2021 року заборгованість позивачки по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, складає 7830,30 грн, в т.ч недоїмка 7405,14 грн. та пеня 425,16 грн. За 2018-2020 роки сплачено 6172,16, податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в т.ч. 2019 в сумі 3667,16 грн, 2020 в сумі 2505,00 грн.
Вважаючи податкову вимогу №868-17 від 12.07.2021 року протиправною, позивачка звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Щодо податкової вимоги №12.07.2021 року №868- 17 форма “Ф” колегія судді апеляційної інстанції зазначає наступне.
За змістом підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
За змістом частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать, зокрема місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України.
Згідно з підпунктом 10.1.1. пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.
Підпунктом 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
З урахуванням зазначених положень ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 283,3 кв.м. сплачується до бюджету Лісогринівецької територіальної громади (код класифікації доходів 18010200 адміністративний район 2218), а на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 39.6 кв.м. - до бюджету територіальної громади міста Хмельницького (код класифікації доходів 18010200 адміністративний район 2225).
Тому, податковий облік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується позивачкою на вказані об'єкти нерухомості до відповідного місцевого бюджету, здійснюється відповідачем окремо по кожному об'єкту.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Як розуміється з даних положень ПК України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.
Обчислення суми податку на нерухоме майно з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Фізичні особи - платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.
Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Громадяни - власники декількох об'єктів житлової га/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних можуть звернутися до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації).
Зазначена норма передбачена п.п. 266.7.3 ст. 266 Податкового кодексу.
Варто зазначити, що база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності, що однозначно передбачено законодавцем у пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно Державного реєстру речових прав па нерухоме майно у власності ОСОБА_1 перебуває 1/2 частки (спільна часткова власність) квартири загальною площею 44,6 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , квартира загальної площею 39,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , та до лютого 2021 року житловий будинок загальною площею 283,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .
Пунктом 266.7 статті 266 ПК України закріплено порядок обчислення суми податку згідно з яким обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статі, та відповідної ставки податку (пп. «б»); за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку) (пп. «г»).
21 січня 2020 року найшла відповідь відповідача № 219/6/22-01-24-03 від 18.01.2021 року на адвокатський запит № 79 від 31.12.2020 року, в якому не містився акт звірки, однак податковий орган надав наступні відомості:
Згідно наявних в органах ДПС відомостей про об'єкти нерухомого майна та інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ГУ ДПС у Хмельницькій області було винесено два податкових повідомлення - рішення з податку па нерухоме майно, відмінене від земельної ділянки по ОСОБА_1 , за 2019 в тому числі:
- за житловий будинок загальною площею 283,3 кв.м. (ППР №0142047-5805-22225 від 26.08.2020 року на суму 1307,97 грн.) ставка податку 0,25 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
- за квартиру, загальною площею 39,6 кв.м. (податкове повідомлення рішення №0142048- 5805-2225 від 26.08.2020 року на суму 365.66 гри) ставка податку 0.5 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Як встановлено судом щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, то відповідно до інформаційних баз даних ДПС України ОСОБА_1 , за періоди з 01.01.2018-01.01.2021 року по коду платежу сплачено 6172,16 гривень.
Крім того, жодних відомостей стосовно інших податкових повідомлень рішень, податковий орган не вказав, відомостей щодо наявної заборгованості в будь-якому розмірі в т.ч 8071,00 грн. або 7405,14 також не надав. Також, згідно наданої інформації від контролюючого органу станом на 01.01.2021 позивачем сплачено 6172, 16 грн.
Зокрема, у відповіді на запит № 176 від 02.07.2021 ГУДПС у Хмельницькій області підтвердило, що ОСОБА_1 за 2018-2020 роки сплачено 6172,16, податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в т.ч. 2019- 3667,16 грн., 2020 - 2505,00 грн.
Також судом встановлено, що згідно квитанції № 7 від 25.09.2020 року на суму 1950,00 грн. та квитанції №ПН 1925313 від 24.12.2020 року на суму 555,00 грн. позивачем було сплачено.
Більше того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зі змісту оскаржуваної податкової вимоги та доданих до неї матеріалів не можливо встановити, який саме борг залишається за ОСОБА_1 , станом па день направлення вказаної вимоги за які саме об'єкти нерухомого майно, та за які періоди.
Більше того, у судовій справі № 560/8487/20 за позовом заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, у своїй заяві ГУДПС у Хмельницькій області про залишення позовної заяви без розгляду контролюючий орган зазначив, що така заява подана «в зв'язку з усуненням порушень що зумовили звернення позивача до суду з даним позовом», тобто фактично підтвердив про відсутність боргу по сплаті податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 спіном на 03.02.2021 рік.
Враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що податкова вимога форми Ф №868- 17 від 12.07.2021 року винесена протиправно та з порушенням норм чинного законодавства України.
Надаючи правову оцінку акту опису майна №466/25 від 12.07.2021 року, яким в податкову заставу описана належна позивачці частка житлової квартири в АДРЕСА_1 загальною площею 44,6 кв.м., суд враховує таке.
За змістом пунктів 88.1 і 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
У відповідності до підпункту 89.1.3 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 89.3 статті 89 ПК України).
Таким чином, обов'язковою умовою включення майна платника податків до акту опису майна в податкову заставу є наявність у податкового керуючого інформації про вартість зазначеного майна. При цьому, якщо йому не відома балансова вартість майна, то вартість такого майна визначається за результатами оцінки, проведеної відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Тому, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те , що спірний акт опису майна від 12.07.2021 №446/25 не містить інформації про вартість квартири, включеної ним до акту опису. Тому, акт опису майна від 12.07.2021 №446/25, складений з порушенням ПК України, необхідно скасувати.
Стосовно позивної вимоги про скасування рішення про опис майна в податкову заставу №8081/6/22-01-13-02-06 від 12.07.2021 року суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у позовній заяві та в апеляційній скарзі позивачем не наведено доводів протиправності рішення про опис майна в податкову заставу, більше того судом першої інстанції не досліджувалось вказана позовна вимога, а тому вимога позивача про скасування рішення про опис майна в податкову заставу №8081/6/22-01-13-02-06 від 12.07.2021 року задоволенню не підлягає.
Щодо позивної вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області внести зміни в інтегровані картки платника податків, щодо зняття боргу в розмірі 7405,14 грн. суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як встановлено судом в липні 2021 року позивачка отримала податкові повідомлення-рішення форма «Ф» №0124602-2408-2225 від 06.04.2021 року на суму 413,85 гри. борг 0 пеня 0; та форма «Ф» № 0124601-2408-2225 від 06.04.2021 року на суму 1480,36 грн. з зазначенням боргу 7405.14 гри. та пені 425,16 грн., на загальну суму 9310,66 грн. Вказані податкові повідомлення - рішення позивачем не оскаржені, а тому суд не вправі досліджувати на наявність у позивача боргу відповідно до вказаних ППР, оскільки позивачем у даній справі не заявлялось про скасування податкових повідомлень - рішень форма «Ф» №0124602-2408-2225 від 06.04.2021 року та форма «Ф» № 0124601-2408-2225 від 06.04.2021 року.
А тому враховуючи те, що вказані податкові повідомлення - рішення позивачем не оскаржені та на даний час являються чинними, позовна вимога про зобов'язання Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області внести зміни в інтегровані картки платника податків, щодо зняття боргу в розмірі 7405,14 грн. задоволенню не підлягає.
За змістом частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги скасувати скасувати в частині відмови у задоволені позовної вимоги про визнання протиправною та скасувати податкову вимогу форма Ф №868- 17 від 12.07.2021 року в цій частині прийняти нову постанову.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форма Ф №868- 17 від 12.07.2021 року.
В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.