15 лютого 2022 року Справа № 480/5754/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,
представника відповідача-позивача - Стипанець О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5754/21 за позовом Головного управління Держпраці у Запорізькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу та за зустрічнмим позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною і скасування постанови ,-
01 липня 2021 року Головне управління Держпраці у Запорізькій області ( далі - позивач за первісним позовом ) звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач за первісним позовом), в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп., застосований відповідно до постанови про накладення штрафних санкцій від 07 травня 2021 року № 1 за невиконання рішення про вжиття обмежувальних заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Зазначену постанову уповноваженою посадовою особою Головного управління винесено 07 травня 2021 року, у строк, визначений законом, сума штрафу суб'єктом господарювання самостійно не сплачено, тому позивач за первісним позовом просить стягнути її в судовому порядку.
04 жовтня 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області № 1 від 07.05.2021 про накладення на неї штрафу у розмірі 34 000,00 грн. в обгрунтування зазначила, що суб'єктом господарювання були вжиті усі залежні від нього заходи для виконання оскаржуваного рішення; ФОП ОСОБА_1 неодноразово повідомляла Головне управлінням Держпраці у Запорізькій області про неможливість виконання рішення №126/1 з об'єктивних причин; з метою захисту суспільних інтересів, запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, ФОП ОСОБА_1 її утилізувала.
Головне управління Держпраці у Запорізькій області подало до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому її вимоги не визнало, зазначивши, що Головне управління Держпраці у Запорізькій області, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачений законодавством України, а тому прийняті рішення є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам закону. Проведене невиїзне інспектування позивача здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та з належним дотриманням прав позивача.
Представник Головного управління Держпраці у Запорізькій області в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, надіслав клопоптання про розгляд справи без участі представника управління.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував, підтримав вимоги зустрічної позовної заяви, просив суд її задовольнити.
Заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, суд вважає за необхідне в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічні позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , зареєстрована як фізична особа-підприємець 11.11.2020 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис №2006100000000002174. Видами економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є: 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (а.с. 77-78).
На підставі направлення на проведення перевірки від 15 березня 2021 року № 126, виданого згідно наказу «Про проведення планової перевірки» від 15.03.2021 року № 505 уповноваженими особами Головного управління проведена планова перевірка Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 та/або Відповідач) за місцем розповсюдження продукції: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.7,8 ). В ході перевірки характеристик продукції було виявлено: відсутність знака відповідності технічному регламенту засобів індивідуального захисту , не надана декларація про відповідність технічному регламенту, не надана супровідна документація, що має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкції щодо застосування продукції), етикетки, маркування, не надано загального опису продукції, що відображено в Акті перевірки характеристик продукції від 17 березня 2021 року № 126, а саме: рукавички робочі трикотажні в асортименті; рукавички садові акрил чоловічі; рукавички садові Горох акрил ( а.с.9-10).
Головним управлінням винесено Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.03.2021 року №126/1 та встановлено строк на усунення порушень до 17.04.2021 року ( а.с.12-13), рішенням від 26 квітня 2021 року №126/1ВЗ продовжено термін виконання рішення до 07 травня 2021 року ( а.с.17).
Листом від 06.05.2021 № 44 ФОП ОСОБА_1 повідомила Головне управління Держпраці у Запорізькій області про неможливість виконання рішення від 17.03.2021 № 126/1 та зазначила, що вважає, що з метою запобігання та уникнення ризиків заподіяння шкоди суспільним інтересам, недопущення реалізації і подальшого використання такої продукції ця продукція утилізована та додала акт знищення від 06.05.2021 ( а.с.20, 21).
07.05.2021 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області прийнято постанову про накладення штрафу № 1, якою за порушення пп.3 п. 4 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, що полягає у не виконанні рішення щодо усунення формальної невідповідності характеристик продукції на ФОП ОСОБА_1 накладено штрафу розмірі 34000,00 грн. (а.с. 22-23).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно із п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.
Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п.7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Законом України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” від 02.12.2010 № 2735 визначено, що державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
За правилами статті 3 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
За змістом частини 1 та частини 2 статті 10 Закону №2735, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об'єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів.
Згідно із підпунктом 21 пункту 4 Положення про Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого: - здійснює державний ринковий нагляд у межах своєї відповідальності.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі Закон N 877-V) державний нагляд (контроль) - дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного нагляду, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного нагляду на ринках фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, державного нагляду за дотриманням вимог безпеки використання ядерної енергії.
Згідно із ч. 1 статті 11 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, серед іншого: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.
Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Згідно із частини 1, 2 статті 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 24 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”, органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів, планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду.
Згідно із Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 року № 1069 “Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд” відповідач здійснює державний ринковий нагляд за засобами індивідуального захисту.
Відповідно до Технічного регламенту засобів індивідуального захисту затвердженого Постановою КМ від 27 серпня 2008 р. N 761 під засобом індивідуального захисту (далі - засіб захисту) слід розуміти спорядження, що призначається для носіння користувачем та/або забезпечення його захисту від однієї або кількох видів небезпеки для життя чи здоров'я.
Статтею 28 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” передбачені обмежувальні (корегувальні) заходи щодо продукції, яка становить серйозний ризик. Якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція становить серйозний ризик, він невідкладно вимагає відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України, від відповідного суб'єкта господарювання вилучити таку продукцію з обігу та/або відкликати її чи забороняє надання такої продукції на ринку.
Оцінка ризику проводиться органом ринкового нагляду відповідно до методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;
не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;
органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
Зважаючи на те, що допущені ФОП ОСОБА_1 порушення встановлені та підтверджені актом перевірки , суд вважає, що Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області правомірно було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 126/1 у вигляді тимчасової заборони надання зазначеної продукції на ринку до усунення формальної невідповідності.
Положеннями Порядку здійснення контролю виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1017 від 05.10.2011 року, а також ст. 34 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” встановлений порядок контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду:1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб'єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 34 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду встановлює ступінь виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та результативність їх виконання. У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт повного та результативного виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення (крім рішення про заборону надання продукції на ринку), орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про скасування такого рішення.
Стаття 44 Закону № 2735 встановлює відповідальність суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.
Зокрема, до п. 3 ч. 4 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених ч. 3 чт. 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Як вбачається з матеріалів справи підставою прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 07.05.2021 № 1 стало те, що ФОП ОСОБА_1 не виконала рішення щодо усунення формальної невідповідності характеристик продукції (рукавички робочі трикотажні в асортименті, рукавички садові акрил чоловічі, рукавички садові Горох акрил).
Водночас суть обмежувального (корегувального заходу), вжитого на підставі рішення від 16.03.2021 № 126/1, полягала не лише в усуненні формальної невідповідності, а у тимчасовій забороні надання зазначеної продукції на ринку до усунення формальної невідповідності.
Згідно із п. 9 ч. 1 ст.7 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
У зв'язку з неможливістю усунення формальної невідповідності продукції Техрегламенту №761 і виконання рішення 126/1 (зі змінами), з метою захисту суспільних інтересів, запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, керуючись п. 9 ч. 1 ст.7 Закону, ФОП ОСОБА_1 було прийнято рішення утилізувати продукцію.
Відповідно до акту знищення від 06.05.2021. спеціалізованим підприємством ТОВ “ДСЛ-2010” (код ЄДРПОУ 37450720) було утилізовано продукцію, що не відповідала вимогам Технічного регламенту.
Так, відповідно до припису ч. 2 ст. 34 Закону, 06.05.2021 ФОП ОСОБА_1 надіслано позивачу за первісним позовом повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з Інформацією до повідомлення (лист №44 від 06.05.2021) та документами, що підтверджують утилізацію продукції.
Однак, Головне управління Держпраці у Запорізькій області, 07.05.2021 розглянуло матеріали перевірки та винесло оскаржувану постанову про накладення штрафу № 1.
Штрафи, що застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” і передбаченні ст.44 цього ж Закону належать до адміністративно-господарських санкцій.
Частиною першою ст. 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у ч. 1 ст. 239 ГК України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, зокрема і підстави для звільнення від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що передбачені адміністративно-господарські санкції), регламентовано главою 24 ГК України (Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Зі змісту ч.2 ст.218 ГК України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).
Отже, суб'єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №806/1368/17 від 26.06.2018.
Приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу від 07.05.2021 № 1 Головне управління Держпраці у Запорізькій області не врахувало усіх обставин справи, зокрема вжиття заходів для виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та утилізацію продукції.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що постанова Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 07.05.2021 № 1 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 34 000,00 грн. є безпідставною, протиправною, та підлягає скасуванню, а вимоги зустрічної позовної заяви в цій частині підлягають задоволенню.
Враховуючи, що первісні позовні вимоги Головного управління Держпраці у Запорізькій області обґрунтовані виключно несплатою ФОП ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн., накладеного постановою від 07 травня 2021 року № 1 штраф за порушення законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції, яка була оскаржена та визнана судом протиправною, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення первісних позовних вимог відсутні.
На підставі ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3178,00 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні первісного адміністративного позову Головного управління Держпраці у Запорізькій області ( код ЄДРПОУ 39833546, вул. Північне шосе, 25, м. Запоріжжя, 69032) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) , про стягнення штрафу - відмовити.
Зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною і скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області №1 від 07 травня 2021 року про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000 ( тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3178,00 грн. в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 18 травня 2022 року.
Суддя Л.М. Опімах