17 травня 2022 року Справа № 480/6979/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу №480/6979/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській обл.), в якій просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи на посаді сільського голови Кам'янської сільської ради з 04.07.2001 по 24.04.2006;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 пенсію, нарахувати та виплатити різницю недоотриманої пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 29.06.2021.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує наступним. Позивач у період з 04.07.2001 по 24.04.2006 працював на посаді Кам'янського міського голови. У зв'язку із досягненням пенсійного віку позивачу призначено пенсію за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення". 29.06.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на інший вид пенсійного забезпечення, а саме на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Рішенням від 06.07.2021 № 183450005883 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця, у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України. При цьому відповідач дійшов висновку, що період роботи позивача з 04.07.2001 по 24.04.2006 не підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
На переконання позивача, рішення відповідача щодо відмови у переведенні на пенсію державного службовця є протиправними, оскільки ним дотримані всі вимоги встановлені законодавством для переведення на вказаний вид пенсії. В зв'язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача на посаді Кам'янського міського голови з 04.07.2001 по 24.04.2006 до стажу державної служби, оскільки вказана посада не відноситься до посад передбачених ст. 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Враховуючи наведені обставини, ГУ ПФУ в Херсонській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
29.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про переведення його на інший вид пенсійного забезпечення, а саме на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Рішенням від 06.07.2021 № 183450005883 позивачу відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця, у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон від 10.12.2015 № 889-VIII).
Відповідно до п. 2 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон від 16.12.1993 № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до п. 10 - 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 822/524/18 та постановах Верховного Суду від 15.12.2020 по справі № 560/2398/19, від 01.12.2020 по справі № 466/6057/17.
Отже, з аналізу вищенаведених норм ст. 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, суд доходить висновку, що для реалізації позивачем права на пенсію державного службовця необхідним є дотримання таких умов: 1) вік (для чоловіків 62 роки); 2) загальний страховий стаж не менше 35 років; 3) зайняття посади державного службовця та наявність стажу не менше 10 років державної служби станом на 01.05.2016.
Щодо досягнення позивачем на день звернення до відповідача із заявою про переведення на пенсію державного службовця віку 62 роки, суд зазначає наступне.
Відповідно до паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг 62 років ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).
Із заявою про переведення його на інший вид пенсійного забезпечення, а саме на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ позивач звернувся 29.06.2021. Відтак, позивачем дотримано першу із вимог ст. 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, а саме досягнення 62 років.
Відмовляючи у переведенні позивача на пенсію державного службовця відповідач вказав на відсутність підстав для зарахування до стажу державної служби періоду роботи позивача на посаді Кам'янського міського голови у період з 04.07.2001 по 24.04.2006, оскільки вказана посада не відноситься до посад передбачених ст. 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Як встановлено судом, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач у період з 29.03.1998 по 24.04.2006 працював на посаді міського голови.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регулює Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон від 07.06.2001 № 2493-III).
Служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом (ст. 1 Закону від 07.06.2001 № 2493-III)
Посадовою особою місцевого самоврядування, в розумінні ст. 2 Закону від 07.06.2001 № 2493-III, є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 07.06.2001 № 2493-III, дія Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII.
Згідно п. 8 Прикінцевих положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 (далі - Порядок № 283) (чинним до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в органі місцевого самоврядування) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Так, п. 2 Порядку № 283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), в тому числі, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону від 07.06.2001 № 2493-III, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Стаття 14 Закону від 07.06.2001 № 2493-III встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради.
Отже, посада міського голови яку обіймав позивач у період з 04.07.2001 по 24.04.2006 включена до переліку посад, робота на яких зараховується при обчисленні стажу державної служби.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про те, що період роботи ОСОБА_1 з 04.07.2001 по 24.04.2006 на посаді Кам'янського міського голови відповідачем протиправно не врахована до стажу його роботи на посадах державної служби.
Щодо посилання відповідача на те, що посада міського голови не відноситься до посад передбачених ст. 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, суд зазначає наступне.
Так, у постанові від 01.04.2020 (справа № 607/9429/17) Верховний Суд дійшов таких висновків:
Статтею 46 Закону від 10.12.2015 № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у п. 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом від 07.06.2001 № 2493-III.
Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком № 283, а тому період роботи в органах місцевого самоврядування на посаді міського голови зараховується до стажу державної служби.
Безпідставними є також доводи, що станом на 01.05.2016 у позивача відсутній необхідний для призначення спірної пенсії стаж, а саме 20 років державної служби, оскільки на призначення пенсії, відповідно до ст. 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 10.12.2015 № 889-VIII, мають право державні службовці, які на день набрання чинності Законом від 10.12.2015 № 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01.12.2020 по справі № 466/6057/17.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 06.07.2021 №183450005883 про відмову у переведенні на пенсію за віком не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись статтями 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 06.07.2021 №183450005883.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_3 ) до стажу державної служби період роботи на посаді сільського голови Кам'янської сільської ради з 04.07.2001 по 24.04.2006.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_3 ) пенсію, нарахувати та виплатити різницю недоотриманої пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ з 29.06.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_3 ) витрати на оплату судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик