вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
18 травня 2022 року Справа № 480/10144/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10144/21 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,-
Позивач, Головне управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) загальною сумою 11 840 грн. 60 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент звернення до суду заборгованість відповідача, що підлягає до стягнення становить 11 840,60 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки. З метою погашення боргу відповідачу виставлена податкова вимога, проте сума боргу залишилась несплаченою.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Дану ухвалу суду було направлено рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 27), а саме: с.Колядинець, Липоводолинський район, Сумська область,42523, однак повернуто з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 30). Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач з 26.05.2010 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та знаходиться на обліку у Головному управлінні ДПС у Сумській області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 27).
15.03.2011 року відповідач звернувся до Роменської МДПІ з письмовою заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с. 7).
Головним управлінням ДПС у Сумській області була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати податкового зобов'язання єдиного податку з фізичних осіб фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт перевірки від 16.03.2020 року № 371/18-28-52-33/ НОМЕР_1 (а.с. 12-13).
На підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.04.2020 року №0008875233 про застосування штрафних санкцій в розмірі 11 840,60 грн. (а.с. 8). Дане податкове повідомлення-рішення направлялося рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, ), проте повернуто до ГУ ДПС у Сумській області з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 9-11).
Доказів, що вище зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось відповідачем в адміністративному чи судовому порядку, суду надано не було.
У відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 23.11.2018 року № 2348-52 (а.с. 20), яка направлялася рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 27) та отримана відповідачем 22.12.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 20). Як зазначено позивачем у позовній заяві, податковий борг відповідача не переривався та зазначена податкова вимога не була відкликана.
Таким чином станом на дату подання позовної заяви за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 11 840,60 грн.
Вказана сума заборгованості підтверджується розрахунком податкового боргу та витягом з інтегрованої картки платника податків (а.с. 4, 16-18).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За приписами ст. 16.1.4 Податкового кодексу України до обов'язків платників податків входить сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
З матеріалів справи суд вбачає, що податковий борг відповідача виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 07.04.2020 №0008875233 щодо застосування штрафних санкцій за несплату (перерахування) фізичною особою авансових внесків єдиного податку (а.с. 8).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За приписами п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином суд зазначає, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим. При цьому оскільки в матеріалах справи відсутні докази оскарження вище зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, визначена ним сума грошового зобов'язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу.
Відповідно до ст. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем в установлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання, позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога форми "Ф" від 23.11.2018 року № 2348-52 (а.с. 20). Дана вимога направлялася рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача та отримана відповідачем 22.12.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 20). Докази оскарження зазначеної вимоги в адміністративному чи судовому порядку в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до розрахунку податкового боргу та витягів з інтегрованої картки слідує, що заборгованість відповідача залишається не сплаченою в загальному розмірі 11 840,60 грн. (а.с. 4, 16-18).
Виходячи з положень п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно п. 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Разом з тим, за приписами пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Пунктом 1 постанови від 09.12.2020 № 1236 Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 березня 2022 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що позивач дотримався строку, установленого статтею 102 Податкового кодексу України.
А відтак беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив податковий борг, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Сумській області є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с.Колядинець, Липоводолинський район, Сумська область,42523, РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) загальною сумою 11 840,60 грн. (одинадцять тисяч вісімсот сорок гривень 60 коп.), отримувач ГУК Сумська обл./Синівська СТГ/18050400 на р/р UА588999980314090699000018534, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек