Номер провадження: 11-кп/813/1112/22
Справа № 504/1893/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.05.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні змінену апеляційну скаргу прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_8 на вирок Комінтернівського райсуду Одеської обл. від 17.01.2022 у кримінальному провадженні №12020160330000449 від 10.05.2020 відносно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Покровка Ананьївського району Одеської обл., громадянина України, з середньою освітою, працюючого ДП «Куліндорівський КХП» на посаді вантажника, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та йому призначено покарання у виді штрафу у розмірі 3 (трьох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирався.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз. Вирішено долю речових доказів.
Відповідно до вироку суду 1-ої інстанції, ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він 09.05.2020 року приблизно о 21:00 год. керував технічно справним автомобілем «Daewoo Matiz», державний номерний знак НОМЕР_1 та здійснював рух по проїзній частині автодороги сполученням с. Першотравневе - с. Зоря Труда від с. Першотравневе у напрямку с. Зоря Труда в межах Визирської ОТГ Одеського району Одеської обл., в якому на задньому пасажирському сидінні перевозив неповнолітню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..
Рухаючись по вказаній автодорозі ОСОБА_7 , на її відрізку між населеними пунктами с. Першотравневе та с. Зоря Труда Одеського району Одеської обл., порушуючи пункти 2.3. б), 2.9. а), 12.1, 12.2, 12.3 ПДР України, будучи не уважним та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим позбавив себе можливості адекватно сприймати дорожню обстановку та контролювати рух керованого ним автомобілю, проявляючи злочинну самовпевненість, рухаючись у темний час доби, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та при виникненні небезпеки для руху, не впорався з керуванням автомобілю, здійснив ним виїзд за межі проїжджої частини вправо на узбіччя, де допустив зіткнення передньою частиною автомобілю «Daewoo Matiz», державний номерний знак НОМЕР_1 з перешкодою у вигляді бетонного блоку.
В результаті дорожньо-транспортної події пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому нижньої третини лівої стегнової кістки. Вказане ушкодження могло бути отримане внаслідок тупого твердого травмуючого предмету (предметів), якими могли бути деталі транспортного засобу в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, тобто 09.05.2020, а саме при зіткненні легкового автомобілю з перешкодою, при знаходженні потерпілої в якості пасажиру заднього сидіння. Виявлене у ОСОБА_9 ушкодження призвело до тривалого розладу здоров'я терміном понад три тижні (більш як 21 день) і за цим критерієм, відповідно до п.2.2.2 та п.4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995, відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_10 , не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини обвинуваченого вказує, що кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_7 09.05.2020, тобто на час дії КК України у редакції від 28.04.2020. Тобто при винесені вироку судом першої інстанції ОСОБА_7 призначене більш суворе покарання, ніж передбачено ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції від 28.04.2020)
Враховуючи викладене, в змінах до апеляційної скарги прокурор ОСОБА_10 просить вирок Комінтернівського райсуду Одеської обл. від 17.01.2022 відносно ОСОБА_7 змінити та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
Іншими особами, які мають право на апеляційне оскарження, вирок суду першої інстанції в даному кримінальному провадженні не оскаржений.
Потерпіла, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового засідання до суду не з'явилася, із жодними заявами до суду не зверталася, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає за можливе на підставі ч. 4 ст. 405 КПК України розглянути апеляційну скаргу за її відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку обвинуваченого, який не заперечував проти її задоволення перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги, але положеннями ч.2 цієї ж статті передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
З'ясувавши, що фактичні обставини кримінального провадження учасниками судового розгляду не оспорюються, суд першої інстанції, за погодженням зі сторонами обвинувачення та захисту, у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав за недоцільне дослідження доказів.
При цьому, суд встановив, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, правильно їх розуміють і їм роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
Колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 вчинив злочин 09.05.2020, та оскаржуваним вироком йому призначено покарання у виді штрафу у розмірі 3 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.
Разом з цим, санкція ч. 1 ст. 286 КК України, на момент вчинення злочину передбачала покарання у виді штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, (тобто у розмірі від 3400 грн. до 8500 грн.) або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк до трьох років або без такого.
Тобто, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та призначення судом 1-ої інстанції ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, у розмірі більшому ніж передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що судом 1-ої інстанції призначено обвинуваченому ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 6 місяців, при цьому прокурор ОСОБА_10 в своїй апеляційній скарзі також просив призначити додаткове покаранняу виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 6 місяців.
При цьому ч. 1 ст. 55 КК України передбачає, що позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п'яти років, або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
Таким чином, суд апеляційної інстанції позбавлений права призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами менше від найнижчої межі передбаченої ст. 55 КК України.
Враховуючи, що в своїй апеляційній скарзі та змінах до неї прокурор не звернув увагу на вказане порушення закону України про кримінальну відповідальність, апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КК України, позбавлений можливості вийти за межі апеляційних вимог та погіршити становище обвинуваченого ОСОБА_7 тому вважає за необхідним не призначати йому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що також можливо з урахуванням санкції ч. 1 ст. 286 КК України.
В силу п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду 1-ої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити його.
Відповідно до ч. 1 ст. 408 КПК України, суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом'якшення призначеного покарання, а також в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становище обвинуваченого.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 4 ст. 413 КПК України передбачено, що неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 , та змінити оскаржуваний вирок суду в частині призначеного покарання.
Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 407, 409, 413, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу із змінами прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Комінтернівського райсуду Одеської обл. від 17.01.2022 яким ОСОБА_7 , визнано винуватим у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - змінити, в частині призначеного покарання.
Призначити ОСОБА_7 , за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень, без позбавленням права керувати транспортними засобами.
В решті вирок суду 1-ої інстанції залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3