Справа № 606/2868/21 року
03 травня 2022 року м.Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Малярчук В.В.
при секретарі Зіньковській Н.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власностіта зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності, -
встановив:
Позивач він же відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власностіна спадкове майно, в якій просить визнати за ним право власності на 2/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що у АДРЕСА_1 , з яких 1/5 частка в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/5 частка, як за членом колишнього колгоспного двору.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що є спадкоємцем після померлої матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і прийняв спадщину, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із відсутністю документа, що посвідчує реєстрацію права власності спадкодавця на нерухоме майно.
Відповідачі вони же позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання права власностіна спадкове майно, в якій просятьвизнати за ними по 1/5 частці житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кожному, як за членами колишнього колгоспного двору.
В обґрунтування заявлених вимог, вказують на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою в АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_5 та станом на 1991 рік в ньому проживали та були зареєстровані її син ОСОБА_1 1963 року народження, невістка ОСОБА_2 , 1967 року народження, внучка ОСОБА_6 1986 року народження, внучка ОСОБА_4 1988 року народження.
В судове засідання позивач він же відповідач та його представник не з'явилися, однак подали до суду заяву про те, що позовні вимоги підтримують з підстав викладених у позовній заяві та просять суд їх задоволити у повному обсязі. Зустрічний позов визнали та не заперечили, щодо його задоволення.
В судове засідання не з'явилися відповідачі вони же позивачі та їх представник подавши попередньо суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримали та просили суд їх задовольнити у повному обсязі. Первісний позов визнали та не заперечили, щодо його задоволення.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до довідки виданої 11.11.2021 року № 09-04/20/361 виконкомом Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року належить до колгоспного двору, у дворі проживали і були зареєстровані на період 15.04.1991 року ОСОБА_5 - голова двору, та члени - син ОСОБА_1 , 1963 року народження, невістка ОСОБА_2 , 1967 року народження, внучка ОСОБА_6 , 1986 року народження, внучка ОСОБА_4 , 1988 року народження.
ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила своє прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше.
Так, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про власність", майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991).
До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею четвертою Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.
Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК УPCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно частини другої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 належав до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого були ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 .
Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності всіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Таким чином, із вищевказаного вбачається, що кожному із членів колишньго колгоспого двору ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , і ОСОБА_4 , який знаходився в АДРЕСА_1 , належало на праві спільної сумісної власності по 1/5 частки будинку з господарськими будівлями.
Згідно із свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є часом відкриття спадщини на належне їй майно.
Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки виданої 04.11.2021 року № 09-04/19/360 виконкомом Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про те, що ОСОБА_5 , на дату смерті проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 , та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки виданої 03.01.2021 року № 09-04/19/394 виконкомом Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про те, що ОСОБА_1 , 1963 року народження, за власні кошти похоронив маму ОСОБА_5 . На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали разом, вели спільне господарство в АДРЕСА_1 .
Згідно довідки № 331 від 12.10.2021 року виданій Теребовлянським бюро Технічної інвентаризації вказано, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не зареєстроване.
Вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 становить 109630 грн., що підтверджується висновком про вартість майна від 19.11.2021 року.
Постановою виданою приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Лазьо В.Р. було відмовлено ОСОБА_1 у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
ОСОБА_1 03 серпня 2021 року, подав заяву про прийняття спадщини за законом, після смерті матері ОСОБА_5 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 приватному нотаріусу Тернопільського районного нотаріального округу Лазьо В.Р., за його заявою, заведено спадкову справу № 99/2021.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За життя ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіт не склала, тому спадщину за законом прийняв її син спадкодавця ОСОБА_1 , який є спадкоємцем першої черги спадкового майна, відмови від прийняття спадщини не заявляв та прийняв спадщину, відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на момент смерті спадкодавця проживав разом із ним, вступив в управління спадковим майном та продовжували здійснювати, щодо нього всі права та обов'язки власників, а тому вважаюєся таким, що прийняв спадщину. Інших спадкоємців за законом, після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не має.
Таким чином, позивач він же відповідач ОСОБА_1 має право на 2/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що у АДРЕСА_1 , з яких 1/5 часки в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/5 частка, як за членом колишнього колгоспного двору.
Відповідачі вони же позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 мають право як члени колишнього колгоспного двору по 1/5 частці житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , кожному.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
При цьому, відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV рішення суду, що набрало законної сили є однією з підстав для реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що позивач він же відповідач ОСОБА_1 та відповідачі вони же позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не мають можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, оскільки спадкодавцем не було проведено державну реєстрацію права власності на спадкове майно, тому останні змушені звертатися в суд за захистом свої невизнаних прав.
Аналізуючи вищенаведені обставини, приймаючи до уваги те, що зазначені сторонами обставини унеможливлюють іншим способом захистити їхні права та інтереси, зважаючи на відмову нотаріальної контори у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власностіта зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності слід задовольнити,а тому визнати право власності за ОСОБА_1 , на 2/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що у АДРЕСА_1 , з яких 1/5 частка в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/5 частка, як за членом колишнього колгоспного двору, визнати право власності за ОСОБА_2 на 1/5 частку житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору, визнати право власності за ОСОБА_3 на 1/5 частку житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору, визнати право власності за ОСОБА_4 на 1/5 частку житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 174 ЦПК України, ст.ст. 120, 123 ЦК Української РСР, ст. 392, 1223, 1268 ЦК України від 16 січня 2003 року, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 2/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що у АДРЕСА_1 , з яких 1/5 частка в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/5 частка, як за членом колишнього колгоспного двору.
Визнати право власності за ОСОБА_1 , на 2/5 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що у АДРЕСА_1 , з яких 1/5 частка в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 1/5 частка, як за членом колишнього колгоспного двору.
Зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання права власності задовольнити.
Виділити ОСОБА_2 1/5 частка житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Визнати право власності за ОСОБА_2 на 1/5 частка житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Виділити ОСОБА_3 1/5 частка житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Визнати право власності за ОСОБА_3 на 1/5 частку житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Виділити ОСОБА_4 1/5 частку житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Визнати право власності за ОСОБА_4 на 1/5 частку житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Теребовлянський районний суд.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження- якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Розяснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.
Головуючий В.В.Малярчук