604/172/22
1-в/604/9/22
04 травня 2022 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Підволочиську подання начальника Підволочиського районного сектору №4 Філії державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області для вирішення питання про скасування звільнення від покарання з випробуванням стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, -
Начальник Підволочиського районного сектору Філії державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_4 звернулася до суду з поданням про скасування звільнення від покарання з випробуванням стосовно ОСОБА_3 і направлення для відбування призначеного покарання.
Засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився.
Представник «Центру пробації» в судове засідання не з'явилася, подала клопотання, у якому просила подання про скасування звільнення від покарання з випробуванням стосовно ОСОБА_3 розглянути без її участі.
Прокурор в судове засідання не з'явився.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 засуджений 15.06.2021 вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 408 КК України до позбавлення волі строком п'ять років, у відповідності до ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 166 КВК України, подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
В розумінні ч. 3 ст. 166 КВК України письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, уповноважений орган з питань пробації застосовує за наявності двох підстав в сукупності, а саме: 1) невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом; 2) систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
В матеріалах справи відсутні докази про злісне небажання засудженого стати на шлях виправлення, відсутні належні докази притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, тому суд не має підстав вважати наведені в поданні обставини підставами для направлення засудженого для відбування покарання, призначеного вироком. Суд вважає, що неявка засудженого ОСОБА_3 до органу пробації для періодичної реєстрації мала місце, однак враховуючи пояснення засудженого, він працював неофіційно на будівництві в с. Городниця, тому не мав можливості з'явитися на реєстрацію до УОПП, і така поведінка не свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
З урахуванням вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відсутні достатні дані про те, що засуджений ОСОБА_3 ухиляється від покладених на нього обов'язків.
Також суд вважає, що засуджений не є суспільно-небезпечним або таким, що потребує ізоляції від суспільства. А тому враховуючи викладене, суд має підстави для відмови у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання та направлення ОСОБА_3 для відбування покарання, призначеного вироком.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, на підставі ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотанняначальника Підволочиського районного сектору №4 Філії державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області про вирішення питання про скасування звільнення від покарання з випробуванням стосовно ОСОБА_3 .
Ухвала суду оскарження не підлягає.
Суддя ОСОБА_1