Справа № 603/180/22
Провадження № 1-кп/603/36/2022
"17" травня 2022 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Монастириська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211130000023 від 12 лютого 2022 року, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з неповною вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 12 лютого 2022 року о 09:30 год керував технічно справним автомобілем «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , із швидкістю приблизно 100 км/год із трьома пасажирами у салоні, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , рухався автомобільною дорогою Н-18 «Івано-Франківськ - Бучач - Тернопіль», зі сторони м. Монастириська Чортківського району у бік м. Івано-Франківськ.
Під час руху обвинувачений ОСОБА_3 , проїжджаючи відрізок вказаної автодороги в частині КМ 43+200, що у Чортківському районі неподалік с. Гончарівка, не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, зі змінами та доповненнями (далі - ПДР).
Унаслідок цього і в порушення вимог п.п. 1.10 (в частині визначення понять «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка» та виконання їх вимог) та 12.1 ПДР, обвинувачений ОСОБА_3 під час проїзду вказаної ділянки автодороги Н-18, не обрав в установлених межах таку безпечну швидкість транспортного засобу із врахуванням дорожньої обстановки, не застосував такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив занос (втрату поперечної стійкості) автомобіля «BMW X5», його подальший виїзд за межі проїзної частини та наїзд на насип землі.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «BMW X5» ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа із стисканням головного мозку епідуральною та субдуральною гематомами, синця на обличчі, які відносяться до тяжких; пасажир автомобіля «BMW X5» ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіл 4, 5, 7, 8, 10, 11 грудних хребців, закритого перелому 1-го правого ребра та грудини, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, забійної рани на голові, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Порушення обвинуваченим ОСОБА_3 вимог п. 12.1 ПДР перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 та тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 .
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження та потерпілій ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
За даним фактом 12 лютого 2022 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211130000023.
28 квітня 2022 року між начальником Монастириського відділу Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_7 в приміщенні Монастириського районного суду Тернопільської області укладено угоду про визнання винуватості.
За даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за ч. 2 ст. 286 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди та просить затвердити вказану угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену міру покарання.
Захисник ОСОБА_7 просить затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор у судовому засіданні просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить із такого.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України); угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди (абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України).
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним. Умови угоди відповідають вимогам КПК України.
Потерпілі надали прокурору письмову згоду на укладення ним угоди, про що підтвердили у судовому засіданні.
Судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Узгоджена між сторонами угоди міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, інтересам суспільства не суперечить.
При затвердженні угоди суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, раніше не судимий, позитивно характеризується, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам закону, суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, яке з врахуванням таких пом'якшуючих обставин як щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування спричиненої шкоди, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Долю речового доказу вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
У відповідності до ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у кримінальному провадженні.
Захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, застосований ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 28.04.2022 року - залишити попереднім до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 квітня 2022 року між начальником Монастириського відділу Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022211130000023 від 12 лютого 2022 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28 квітня 2022 року покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбуття призначеного основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_3 покласти такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ - автомобіль марки «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що переданий на зберігання ОСОБА_3 - залишити в його користуванні.
Процесуальні витрати за проведені експертизи: автотехнічну експертизу № СЕ-19/120-22/1981-ІТ від 29.03.2022 року на суму 2402,68 грн, транспортно-трасологічну експертизу № СЕ-19/120-22/1982-ІТ від 31.03.2022 року на суму 2402,68 грн, стягнути з ОСОБА_3 в користь держави.
Захід забезпечення кримінального провадження, а саме: запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, застосований ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 28.04.2022 року - залишити попереднім до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуюча суддя ОСОБА_1
ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_1