Справа № 579/373/22
2/579/219/22
16 травня 2022 року місто Кролевець
Суддя Кролевецького районного суду Сумської області Придатко В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , про витребування належного позивачу на праві власності майна: плаща-пальто - 1 шт., 50 сіток картоплі загальною вагою 1200 кг, восьми мішків зерна (5 мішків кукурудзи та трьох мішків пшениці) загальною вагою 500 кг, велосипеда, осінньої куртки, електромлина та постільної білизни (покривала - 3 шт., підодіяльник - 3 шт., простирадла - 3 шт., ватяні ковдри - 2 шт.).
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 175, 177 ЦПК України та підсудна Кролевецькому районному суду Сумської області.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За нормами ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Законом України «Про судовий збір» передбачено наявність пільг щодо сплати судового збору, проте заявником не надано суду доказів наявності пільг, які звільняють від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Так, відповідно до ч.1 ст.8 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 р «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою ст.8 Закону України «Про судовий збір» також закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, законодавством встановлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення. Підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Особа, якою заявлено відповідне прохання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, "право на суд" не є абсолютним. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення помірного судового збору. Вимога про помірність судового збору означає, перш за все, те, що майнове становище не має бути перепоною доступу до суду, у випадках, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, закон має встановлювати можливості щодо скорочення або скасування судових витрат.
Позивач не надав жодних доказів про майновий стан в цілому (наприклад, відомостей: про отримання чи неотримання доходів, заробітної плати, пенсії, грошового утримання чи інших видів доходів, з яких утримуються/не утримуються суми податків, про відсутність/наявність нерухомого та рухомого майна, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів тощо).
Безпідставне зменшення або звільнення від сплати судового збору є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Указане узгоджується з Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року (справа № 686/11087/20).
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому, встановлений процесуальним законом обов'язок сплатити судовий збір та застосування судом наслідків його невиконання не може вважатися обмеженням особи у праві доступу до суду, оскільки позивач не позбавлений права на повторне звернення до суду із позовом, до якого додано докази сплати судового збору.
Підстави для застосування пільг та звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру визначені ст. ст.5,8 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Відмова у звільненні від сплати судового збору, відстрочці або розстрочці його сплати не порушує положення п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду. ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Враховуючи, що позивач доказів про свій матеріальний стан суду не надав, а також інших доказів наявності визначених у Законі України «Про судовий збір» підстав для звільнення від сплати або відстрочення судового збору суду не надано, а тому законних підстав для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати не вбачається.
У той же час 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами.
В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені.
З огляду на введення в країні воєнного стану, враховуючи необхідність виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.
Клопотання позивача, що надійшло разом із позовною заявою, щодо виклику свідків у судове засідання, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-178, 187, 189, 190, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче судове засідання на 14 липня 2022 року на 10 год. 00 хв. у приміщенні Кролевецького районного суду Сумської області, про що повідомити учасників справи.
Встановити для відповідача строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з доданими доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем (з одночасним надісланням копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи) та документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - не пізніше 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити для позивача строк для подання до суду відповіді на відзив щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення з доданими доказами, що підтверджують обставини, на яких вона ґрунтуються (з одночасним надісланням копії відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи) та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - не пізніше 15 днів з дня отримання копії такого відзиву.
Встановити для відповідача строк для подання до суду заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення з доданими доказами, що підтверджують обставини, на яких вони ґрунтуються (з одночасним надісланням копії заперечень та доданих до них документів іншим учасникам справи) та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи - не пізніше 15 днів з дня отримання копії відповіді на відзив.
Копію ухвали надіслати учасникам справи, копію позовної заяви та доданих до неї документів надіслати відповідачу.
Задовольнити клопотання позивача, викликати у судове засідання у якості свідка старосту Реутинського старостинського округу Кролевецькогї міської ради ОСОБА_3 , який проживає в АДРЕСА_3 .
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://kr.su.court.gov.ua/sud1809/gromadyanam/csz/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В. М. Придатко